Просування ідеології ЛГБТ на Фанарі та в Ватикані: чого чекати Православ'ю?

19 Жовтня 17:02
0
Просування ідеології ЛГБТ на Фанарі та в Ватикані: чого чекати Православ'ю?

На Фанарі та в Ватикані триває боротьба прихильників та противників ідеології ЛГБТ. На якому етапі перебуває ця боротьба і на що чекати в майбутньому?

Ідеології ЛГБТ і гендера просуваються світом із величезною швидкістю. Дедалі більше країн легалізують одностатеві шлюби, дедалі агресивнішим стає нав'язування гей-пропаганди владою західних держав, дедалі більше людей виходить на гей-паради. Ця тенденція помітна і в релігійній сфері. У більшості протестантських деномінацій ідеологія ЛГБТ проникла і до храмів. Вже не дивують гомосексуалісти-священники, єпископи або навіть єпископеси.

До останнього часу «трималася» РКЦ, проте, зараз з'являється величезна кількість сигналів, що опір католиків може бути зламано вже найближчим часом. Папа робить двозначні заяви, а католики Німеччини відкрито та наполегливо вимагають легалізації гомосексуалістів у Церкві. Подібні тенденції і в інших країнах Західної Європи. Але найтривожніше, що є відповідні знаки і в Православ'ї. Поки що тільки у фанаріотів. У цій статті ми узагальнимо всі «ЛГБТ-тенденції» в католицтві (у тому числі українському) та в фанаріотів на кінець 2022 року.

Фанар

9 липня 2022 р. в передмісті Афін у храмі Панагії Фанеромені глава Архієпископії Константинопольського патріархату в США архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс) звершив хрещення дітей гомосексуальної пари. Цій події та подальшій реакції на неї було в СПЖ присвячено два матеріали: «Що для Православ'я означає хрещення дітей із «сім'ї» содомітів?» та «Реакція Фанара на хрещення дітей содомітів».

Ряд знаків вказує, що це хрещення може бути відкриттям «вікна Овертона», мета якого – промацування ґрунту для легалізації содомії. Близькість керівництва Фанара до демпартії США (що просуває ЛГБТ і гендер по всьому світу) дозволяє припустити, що в Константинопольському патріархаті мають намір наслідувати «політику партії» щодо легалізації гомосексуальної ідеології. Цілком ймовірно, що архієпископ Елпідофор кинув «пробний камінь» і, виходячи з реакції, плануватиме свої подальші кроки. А ця реакція була дуже неоднозначною.

Синод Елладської Церкви 18 липня 2022 р. висловив протест архієпископу Елпідофору, а також надіслав відповідний лист патріарху Варфоломію, під канонічну юрисдикцію якого підпадає архієпископ Елпідофор.  

28 липня 2022 р. Священний Кінот Святої Гори Афон одноголосно прийняв заяву «у зв'язку з нещодавніми публічними виступами та позиціями церковних священнослужителів і навіть ієрархів, які створюють враження, що Церква може набути будь-якої іншої форми сім'ї, крім тієї, яка встановлена ​​Святим Євангелієм». тобто у зв'язку з хрещенням архієпископом Елпідофором дітей гей-пари.

Також вчинок архієпископа Елпідофора критикували багато ієрархів і рядових вірян. Але, з іншого боку, агентство The National Herald повідомило, що на засіданні Священного Синоду Константинопольського патріархату 21-22 липня 2022 р. (де розбиралося питання про хрещення дітей содомітів) патріарх Варфоломій, навпаки, висловлював підтримку архієпископу Елпідофору. Причому цю підтримку висловили всупереч думки більшості членів Синоду.

The National Herald повідомляло про це так: «Вселенський патріарх Варфоломій під час засідання Священного Синоду <…> отримав від синодальних ієрархів величезну кількість зауважень, побоювань, викриттів та скарг на свавілля та дії Архієпископа Елпідофора, які поставили Вселенський патріархат і особисто патріарха в скрутне становище». Глава Фанара вислухав усі ці зауваження і в результаті: «Незважаючи на думку членів Синоду, патріарх проігнорував це питання (хрещення дітей гей-пари, – ред.) і не дозволив нічого про нього включити в комюніке, даючи зрозуміти, що він прикриває та підтримує архієпископа Елпідофора. Повідомляється, що патріарх сказав, що "ми не можемо міняти архієпископів в Америці кожні три роки"», – цитата із публікації The National Herald.

Крім цього, на американському ресурсі новин «Служба новин релігії» (Religion News Service – RNS) була опублікована програмна стаття «архідиякона Вселенського Престолу» Іоанна Хрисавгіса, який вважається одним із найбільш наближених до патріарха Варфоломія грецьких церковних діячів і богословів. У цій статті Іоанн Хрисавгіс фактично закликає Православну Церкву переглянути своє ставлення до содомії. Він стверджує, що «Православна Церква відірвана від реальності та світу й живе у своїй власній кульці», оскільки не лише не визнає прав ЛГБТ, а й взагалі відмовляється дискутувати на цю тему. «Чи боїмося ми визнати власний дискомфорт чи збентеження під час обговорення сексуальних принципів чи практик? Можливо, настав час для відвертої розмови про секс і ґендер у Церкві?», – запитує архідиякон.

Як бачимо, реакція в Константинопольському патріархаті на показове дійство архієпископа Елпідофора виявилася неоднозначною. Але при цьому глава Американської Архієпископії не був звільнений на спокій, його вчинок не був офіційно засуджений Фанаром. Тому архієпископ Елпідофор перечекав паузу і зрозумів, що можна йти далі.

3 жовтня 2022 р. він дав велике інтерв'ю грецькому виданню «in.gr», в якому, крім усього іншого, торкнувся теми ЛГБТ та хрещення ним дітей содомітів. Архієпископ Елпідофор сказав таке:

«Сьогодні ми, ієрархи, не можемо наполягати без аргументів, висловлювати думки чи проголошувати рішення без пояснень. Недостатньо у наш час публічно оприлюднювати цитати чи "декларації" з євангельським вченням, "кидаючи у вогонь" нашої різкої критики тих, хто з нами не згоден чи просто хоче обговорити це з нами. Діалог з іншою точкою зору завжди допомагав Церкві заглиблюватися в учення Євангелія і зобов'язував її говорити мовою кожної епохи, уникаючи таким чином маргіналізації. Я б навіть сказав, що сьогодні ми, богослови, не можемо підтримувати свої погляди лише поглядом на минуле, яким би священним і переконливим воно не було. Ми також повинні поважати сучасну науку, медицину та психіатрію».

Слова, виділені жирним шрифтом, звучать як заявка на відмову від Біблійного розуміння не лише содомії, а й набагато ширшого кола питань, де Слово Боже не узгоджується із запитами сучасного суспільства.

Окремо слід звернути увагу на слова, що Церква при визначенні своєї точки зору має «поважати сучасну науку, медицину та психіатрію». Це ні що інше, як визнання нових «джерел» богослов'я. Церква завжди формулювала своє вчення, спираючись на Писання і Священне Передання. «Сучасна наука, медицина і психіатрія» не можуть бути опорою для думки Церкви хоча б через свою мінливість. Сьогодні наука говорить одне, а завтра колишні твердження можуть бути спростовані новими теоріями, які, у свою чергу, будуть спростовані післязавтра. Своє віровчення і моральні норми Церква завжди формулювала, виходячи з Божественного Одкровення і подвижницького досвіду святих отців.

Також архієпископ Елпідофор сприятливо висловився про визнання права жінок на аборт. Ось цитата: «Ми повинні підтримувати право жінок вирішувати з власної волі, чи хочуть вони стати матерями». Звичайно подібний заклик був прикритий фіговим листочком, яким виступала ремарка про те, що позиція Церкви «наголошує на святості людського життя, народженому і ненародженому». Але тут константинопольський ієрарх просто вдався до хитромудрої логічної схеми, яку рекомендують на різних курсах з переконання співрозмовників у переговорах. Схема має такий вигляд: «так, АЛЕ». Ось іще одна цитата: «Аборт був відомим методом упродовж тисяч років, але Церква ніколи не підтримувала його, і він не був благословенний Церквою. Однак ми глибоко віримо в основні свободи людини» .

Тепер перейдемо до дискусії про права ЛГБТ у католицтві.

Ватикан

У середині серпня 2022 р. німецький «Синодальний шлях» підготував 13-сторінкову доповідь, в якій міститься заклик почути прихильників ЛГБТ та абортів та припинити їх маргіналізувати. «Серед іншого, в доповіді наголошується, що жінки, молодь і віряни, що належать до церкви, але розділяють різні погляди на такі питання, як одностатеві шлюби, контрацепція та аборти, часто почуваються "маргіналізованими" у своїх церковних громадах, і слід надати більше місця для того, щоб почути їхні голоси», – йдеться у повідомленні видання cruxnow.com про цей документ.

20 вересня 2022 р. кардинал Йозеф Де Кесель та деякі інші єпископи Бельгії опублікували документ під назвою «Бути пастирськи близьким до гомосексуальних людей – обов'язок Церкви, яка нікого не виключає». У ньому представлений проєкт чину благословення одностатевих шлюбів, що включає молитви, читання Святого Письма і частину, в якій пара може «виразити перед Богом, як вони віддані один одному».

Більш того, ці єпископи оголосили, що в кожній єпархії буде призначено якогось «духівника», який «приділятиме увагу становищу гомосексуальних людей, їхніх батьків та сімей». Газета Nederlands Dagblad, повідомляючи цю новину, дописала свій коментар: «Вчиняючи таким чином, вони йдуть прямо проти Ватикану». Однак, зважаючи на все, цей коментар не зовсім правильний. Дійсно, у березні 2021 року Конгрегація доктрини віри опублікувала офіційне роз'яснення про те, що Католицька церква не має права надавати літургійні благословення гомосексуальним союзам. Водночас один із прихильників церковного «благословення» содомітів, бельгійський єпископ Йохан Бонні заявив, що ця ініціатива узгоджена з папою римським і що понтифік підтримує благословення одностатевих пар. «Тепер я знаю, що він думає з цього приводу. Це найважливіше для мене. І я знаю, що наші рекомендації щодо благословення гомосексуальних пар, які ми нещодавно опублікували, відповідають думці папи Франциска», – сказав Йохан Бонні.

Це узгоджується з неодноразовими висловлюваннями та діями понтифіка, в яких він схвалює та заохочує представників ЛГБТ. Просто як приклад: у 2018 р. папа Франциск поспілкувався у Ватикані з якимось Хуаном Карлосом Крузом, який передав слова папи: «Ти знаєш, Хуане Карлосе, це не має значення. Бог створив тебе таким. Бог любить тебе таким. Папа Римський любить тебе таким, як ти є, і ти маєш любити себе і не звертати уваги на те, що кажуть люди».

Складається враження, що сам папа Франциск є прихильником перегляду церковного вчення про содомію, але поки що не може подолати консерватизм Римської курії. Так, за повідомленнями ЗМІ, ще 2014 р., тобто практично відразу після свого обрання, папа Франциск домагався прийняття документа, який кардинально змінив би ставлення Римо-католицької церкви до геїв і зробив би його набагато доброзичливішим. Але тоді папі забракло необхідних голосів єпископів.

Звичайно, не можна сказати, що прихильники ЛГБТ у католицтві вже перемогли. Є й ті, хто чинить опір «прогресу».

29 вересня 2022 р. голова Папської Ради зі сприяння християнській єдності Курт Кох дав інтерв'ю виданню Die Tagespost. У ньому він негативно поставився до ініціатив німецького «Синодального шляху» щодо визнання жіночого священства, прав ЛГБТ та інших ліберальних новацій. Більше того, кардинал Кох порівнює такий підхід з тим, що відбувалося в нацистській Німеччині. «Мене лякає, що це відбувається знову в Німеччині. Бо це явище вже було за часів націонал-соціалістичної диктатури, коли так звані "німецькі християни" побачили нове Боже одкровення в ідеології "Крові та Землі" та у піднесенні Гітлера», – наголосив Кох. Він заявив своє негативне ставлення до того, що «на додаток до джерел одкровення Писання та Передання» деякими католицькими єпископами «приймаються нові джерела» одкровення.

Голос кардинала Курта Коха, що закликає залишатися на ґрунті Святого Письма, звичайно, не єдиний у католицтві, але тенденція очевидна. Наразі наважуються відкрито протестувати лише окремі представники католицької ієрархії старшого покоління. Наприклад, тому ж Курту Коху – 72 роки. Помруть літні кардинали, відбудеться зміна поколінь, і РКЦ «впаде». Її структури (принаймні, у країнах Західної Європи) цілком «дозріли» до легалізації ЛГБТ-ідеології. І те, коли це станеться, – лише питання часу.

І якщо хтось вважає, що в Україні в католиків все інакше, то він помиляється.

Українська греко-католицька церква

УГКЦ входить до складу Католицької церкви і природно не може стояти осторонь процесів, що відбуваються там. Який бік (лібералів чи консерваторів) займе в результаті УГКЦ, поки що не зрозуміло, але зовсім недавній скандал із поширенням усередині українських уніатів ґендерної ідеології наводить на певні висновки.

10 жовтня 2022 р. телеграм-канал «Churcher» опублікував повідомлення про те, що всередині УКГЦ поширюється методика, як працювати з представниками різних гендерних орієнтацій у католицьких школах.

Брошура для католицьких шкіл. Фото: телеграм-канал «Churcher»

Цей документ був спочатку розроблений для Австралії, але чомусь керівництво УГКЦ визнало його дуже корисним і для себе. Наведемо кілька цитат для ілюстрації того, якої ідеології рекомендують дотримуватись у католицьких школах.

«Згідно з християнством, гендер – це щось окреме від біологічної статі. Гендер зазвичай визначається вільно, а стать дається Господом. Гендер може змінюватись і коливатися між жінкою та чоловіком, і це – суб'єктивний особистий вибір».

Будь-хто, хто читав Біблію, не кажучи вже про католицьких богословів, чудово знає, що такого поняття як гендер у Святому Письмі не існує взагалі. Як немає «суб'єктивного особистого вибору між чоловіком і жінкою». У книзі Буття сказано дуже чітко і точно: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Бут. 1:27). Жодних проміжних гендерів у Писанні немає. Втім, дещо в Біблії щодо гендера можна знайти. Це заборона чоловікам носити жіночий одяг і навпаки. «Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого». (Повт. 22:5). Не властивий своїй статі стиль одягу є найпоширенішим проявом трансгендерів. Як бачимо, Біблія містить на це категоричну заборону і називає гидотою.

Ще одна цитата: «Католицькі школи зобов'язані поважати та захищати автентичні права людини. Дискримінацію за гендером, сексуальною орієнтацією чи інтерсексуальністю заборонено».

Іншими словами, якщо право вибору гендера, яке входить у поняття автентичних прав людини, суперечить Божим заповідям, то тим гірше для Божих заповідей. Католицькі школи мають шанувати саме ці права. Уявімо, що вчителю в католицькій школі спаде на думку процитувати наведену вище заборону на носіння одягу, не властивому своїй статі, або, що ще гірше, слова апостола Павла: «Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. <…> Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти…» (Рим. 1:26-27, 32). Адже це звичайнісінька собі дискримінація щодо сексуальної орієнтації.

Після цієї публікації на телеграм-канал «Churcher» посипалися звинувачення, що це інструкція для Австралії, а в Україні поширюється лише з ознайомлювальними цілями. У відповідь адміни каналу опублікували скріншот поштової розсилки наступного змісту:

«Високопреосвященні та преосвященні владики. За дорученням Блаженнішого Святослава надсилаю вам документ Австралійської єпископської конференції "Created and loved"Австралійська єпископська конференція випустила цей довідник про гендер та ідентичність, щоб підтримувати католицькі школи у відповідності до індивідуальних соціальних та душпастирських потреб учнів.

Посібник для католицьких шкіл щодо ідентичності та гендеру визначає пасторальний підхід, сформований богословським, медичним та законодавчим контекстом, у якому працюють католицькі школи. Можливо, цей матеріал буде корисним у вашому служінні».

З цього листа випливає, що:

  • методичку було розіслано всім архієреям УГКЦ;
  • розсилка відбулася за дорученням голови УГКЦ Святослава Шевчука;
  • методичку слід використовувати у «Вашому служінні».
Скріншот листа до ієрархів УГКЦ. Фото: телеграм-канал «Churcher»

Висновки

  1. Дискусії і в Константинопольському патріархаті, і Ватикані щодо визнання прав ЛГБТ продовжуються і навіть виходять на новий рівень.
  2. Ватикан у процесі зміни церковного морального вчення зайшов набагато далі, ніж Фанар. Католицькі єпископи вже розробили по суті чин «вінчання» содомітів. А католицькі школи випускають методичні посібники з опікування представників різних гендерів та орієнтацій.
  3. У Православ'ї обговорення толерантного ставлення до содомії обмежується Константинопольським патріархатом і не торкається інших Помісних Церков, принаймні в публічній площині.
  4. Симпатики ЛГБТ у Константинопольському патріархаті та в Ватикані зазвичай є і прихильниками екуменізму. Це дозволяє припустити, що лібералізація церковного вчення може проходити синхронно та стати одним із елементів екуменічного зближення Фанара та Ватикану.

Звичайно, можна сказати, що симпатії до ідеології ЛГБТ висловлюють лише окремі представники Фанара (і то в обережній формі), а тому Православ'ю вона аж ніяк не загрожує. Однак, це не так. Православна Церква складається з окремих мирян і священнослужителів, які, як і всі інші люди, схильні до тиску і пропаганди. А тому вже зараз варто замислитися над створенням документа, який би чітко задекларував ставлення Церкви до ЛГБТ та гендера.

Це може бути Декларація, яку б ініціювала одна з Помісних Церков. Інші Церкви можуть приєднуватись, голосуючи за неї на рівні Священних Синодів або Архієрейських Соборів. Цей документ має містити відповіді на запитання, які порушують прихильники лібералізації церковного вчення. Що це за питання, можна побачити на прикладі німецького католицького «Синодального шляху». Це права ЛГБТ, легалізація абортів, жіноче священство. І окремим пунктом цього документа має бути констатація того факту, що Православна Церква не може приймати в якості «джерела» віровчення «сучасну науку, медицину та психіатрію», а керується лише Святим Письмом та Святим Переданням.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також