Визнання ЛГБТ чи розкол: що оберуть християнські конфесії?

06 Серпня 00:40
0
Визнання ЛГБТ чи розкол: що оберуть християнські конфесії?

Тема визнання ЛГБТ різко актуалізувалася на порядку денному християнських конфесій: Ватикан, Фанар, англікани… До чого це може призвести і що ще можна встигнути зробити?

Тема розширення прав ЛГБТ все наполегливіше нав'язується в суспільстві – і західному, і українському. Відповідно, робляться активні спроби впровадити це й у християнстві. У цій статті ми спробували зробити загальний огляд: як зараз ставляться до содомітів у католицтві, англіканстві і... Православ'ї.

Фанар

Донедавна вважалося, що у Православній Церкві дискусія про визнання прав ЛГБТ неможлива в принципі, оскільки Святе Письмо і Святе Передання висловлюють гранично ясну позицію з цього питання. Содомія завжди визнавалася гріхом, і про зміну вчення Церкви мови не було й бути не могло. Але останнім часом, а якщо бути точним, після хрещення главою Архієпископії Фанара в США Елпідофором дітей гей-пари, в Православ'ї питання про ставлення до ЛГБТ почали обговорювати активно на різних рівнях.

Архієпископ Елпідофор цілком міг звершити хрещення без того широкого розголосу, якому було піддано цю подію. Тим більше, що грецький журналіст Нік Стаматакіс озвучив інформацію, що архієрей не вперше хрестить дітей, які мають відношення до гей-спільноти, і взагалі підтримує дружні стосунки з представниками ЛГБТ. Докладніше про обставини хрещення у статті: «Що для Православ'я означає хрещення дітей із «сім'ї» содомітів?».

Через деякий час фанарський богослов диякон Іоанн Хрисавгіс опублікував статтю: «Буря через хрещення в Греції порушує питання про те, що ми намагаємося захистити», в якій фактично закликав переглянути вчення Церкви про содомію та визнати права ЛГБТ. Стаття була опублікована на одному з найпопулярніших американських новинних ресурсів: «Служба новин релігії» (Religion News Service), після чого її відразу перепостив один з рупорів Константинопольської патріархії агентство «Світло Фанара» (fosfanariou). Причому назва статті була змінена таким чином, щоб продемонструвати, що Фанар підтримує її основний меседж, а саме: «Архієпископ Елпідофор відповів Елладській Церкві».

А 21 та 22 липня 2022 р. на засіданні Священного Синоду Константинопольського патріархату патріарх Варфоломій фактично підтримав архієпископа Елпідофора, незважаючи на гостру критику з боку практично всіх членів Синоду.

Заради справедливості треба сказати, що тема із визнанням прав ЛГБТ просувається переважно в рамках однієї з Помісних Церков – Константинопольської. Той факт, що хрещення дітей гей-пари архієпископом Елпідофором відбулося в Греції, втягнуло в дискусію й Елладську Церкву, проте тамтешні ієрархи та богослови загалом відреагували на це негативно. У статті «Реакція Фанара на хрещення дітей содомітів» було висловлено припущення, що в Константинопольському патріархаті існує якесь гей-лобі, яке вирішило, що зараз слушний момент, щоб спробувати легалізувати ЛГБТ у Православ'ї. Таким чином, і хрещення дітей содомітів, і стаття Іоанна Хрисагвіса з вимогою переглянути моральне вчення Церкви – це своєрідний камінг-аут такого лобі, тобто публічне оприлюднення ідей та настроїв, які раніше існували в межах Фанара у латентному, тобто прихованому вигляді.

Однак для самих фанаріотів, а також інших посвячених осіб існування в Константинопольському патріархаті ідеї легалізації ЛГБТ не було секретом. У цьому плані досить примітною є розмова глави ПЦУ (структури, що згідно з Томосом залежить від Фанара) Сергія (Епіфанія) Думенка з пранкерами, які зателефонували йому ще в грудні 2018 р. від імені депутата Євроради Девіда Макалістера. На заклик пом'якшити позицію церкви щодо ЛГБТ-спільноти та підтримати геїв України, Думенко відповів: «Це складне питання, яке ми не маємо порушувати на початку нашого шляху, бо українське суспільство ви знаєте, як сприймає це питання. Зараз треба працювати над цим, щоб українське суспільство це сприймало. Це довгий шлях. Звісно, ​​ми шукатимемо відповіді на складні питання». Іншими словами, Сергій Думенко вже тоді був, як то кажуть, в темі.

Думенко про гомосексуалізм: «Зараз треба працювати над цим, щоб українське суспільство це сприймало. Це довгий шлях. Звісно, ​​ми шукатимемо відповіді на складні питання».

Англіканське співтовариство

У той час як у Православ'ї (де ставлення до содомії як до гріха є домінуючим) відбуваються спроби легалізувати цю саму содомію, в Англіканській церкві відбувається протилежне. Там прихильники традиційної моралі роблять спробу повернути біблійне розуміння на тлі визнання ЛГБТ, яке досить давно домінує в англіканстві.

Англіканське співтовариство являє собою певну конфедерацію Англіканських церков, що розташовані в різних країнах і мають широку самостійність. Символічним главою Співтовариства є архієпископ Кентерберійський, яким на сьогоднішній день є Джастін Велбі. Англіканська церква об'єднує близько 85 мільйонів віруючих і є третьою після католицизму та Православ'я християнською конфесією.

Англікани повністю визнають права ЛГБТ і висвячують у єпископи відкритих геїв, лесбіянок, трансгендерів тощо. У Резолюції Єпископальної церкви США від 23 червня 2005 р. сказано: «Члени Єпископальної церкви розпізнали святість в одностатевих стосунках і прийшли підтримати благословення таких союзів і рукоположення або посвячення людей у ​​ці союзи. <…> Їхня святість різко контрастує з багатьма гріховними моделями сексуальності у світі…» Цікаво, що в такому разі являють собою ці «гріховні моделі сексуальності»?

З 26 липня по 8 серпня 2022 р., вперше з 2008 р., проходить так звана Ламбертська конференція, в якій беруть участь понад 650 єпископів з усього світу. У проектах підсумкових документів, які були представлені напередодні конференції, міститься негативне ставлення до одностатевих шлюбів. Так, у документі, під назвою «Ламберт кличе» містилося таке формулювання: «Згідно з думкою англіканської громади в цілому, одностатеві союзи не припустимі», їх не рекомендується «узаконювати або благословляти». Звичайно, це викликало обурення ліберально налаштованих учасників конференції.

У підсумку документ було переглянуто і подано учасникам Ламбертської конференції з такими формулюваннями: «Багато провінцій (місцеві Англіканські церкви, – Ред.) продовжують стверджувати, що одностатеві шлюби неприпустимі. Інші провінції благословляли і вітали одностатеві союзи/шлюби після ретельного богословського роздуму та процесу прийняття. Як єпископи, ми як і раніше прагнемо слухати і йти разом максимально можливою мірою, незважаючи на наші глибокі розбіжності з цих питань».

Пристрасті спалахнули неабиякі. Наприклад, прихильник ЛГБТ єпископ Джон Харві Тейлор з Лос-Анджелеса виклав свою позицію так: «Це розділяє, ранить, звинувачує та заперечує», інша представниця англіканського гей-лобі Джейн Озанн зажадала вибачень і пояснень, «чому це відбулося та як це сталося». Навпаки, африканські єпископи, прихильники традиційної моралі, оголосили, що вони відмовляться від сопричастя з єпископами, які є відкритими содомітами, а також з тими, хто підтримує одностатеві шлюби.

З цього можна зробити висновок, що в Англіканській церкві, незважаючи на весь її лібералізм і досить часті випадки висвячення содомітів в єпископи, все ж таки існує якась кількість прихильників традиційної моралі та біблійного ставлення до содомії. Між ними йде протистояння, яке, втім, поки що не призводить до розколу самого Англіканського співтовариства.

Ватикан

Про симпатії папи Франциска до геїв та лесбійок написано вже дуже багато. Також багато написано про найпрогресивнішу в цьому відношенні частину Католицької церкви – Церкву Німеччини, де в рамках так званого «Синодального шляху» пропонується визнати одностатеві шлюби, дозволити аборти, скасувати целібат і запровадити жіноче «священство». Докладніше про це у статті: «Чи вдасться католикам зберегти свою церкву? Уроки для православних». У ній було висловлено припущення, що ліберальні реформи, які пропонують провести на рівні Ватикану німецькі католики, загрожують розколоти католицтво. Наразі цю загрозу визнав і папа Франциск. 21 липня 2022 р. він звернувся до керівництва Католицької церкви з посланням, в якому застеріг від односторонньої зміни морального вчення і канонічного порядку та визнав, що це може призвести до розділення Католицької церкви. Папа заявив, що зміни, які просувають німецький кардинал Рейнхард Маркс та інші ліберальні ієрархи, негативно вплинуть на католиків.

«З метою захисту свободи Народу Божого та здійснення єпископського служіння є необхідним пояснити, що "Синодальний шлях" у Німеччині не має влади примушувати єпископів і віруючих до прийняття нових способів служіння та нових підходів до вчення і моралі», – заявив глава РКЦ.

Папа вважає, що у «ортодоксальних» католиків і гомосексуалістів більше такого, що їх поєднує, ніж розділяє.

Водночас пантифік не перестав висловлювати свої симпатії содомітам. Так, 20 липня 2022 р. він звернувся до організації ЛГБТ-католиків «Outreach» з листом, у якому зазначив, що у «ортодоксальних» католиків та гомосексуалістів більше такого, що їх об'єднує, ніж розділяє. У листі папа Франциск закликав ЛГБТ-католиків працювати «над культурою спілкування, яка скорочує відстані та збагачує нас відмінностями, як це зробив Ісус, Який став ближчим до всіх».

Можна поставити запитання: на якому боці папа Франциск? З одного боку, він попереджає, що спроби змінити церковне вчення і визнати содомію прийнятною загрожують розколоти католицтво, а з іншого – своїми заграваннями з представниками ЛГБТ робить усе, щоб церковне вчення якраз таки було змінено.

Якщо дивитися на ситуацію з ЛГБТ загалом, то можна сказати, що в Православ'ї кинутий лише перший пробний камінь, у католицтві – ситуація на межі зміни морального вчення, а в англіканстві перелом вже відбувся, права ЛГБТ (як і інші ліберальні нововведення) отримали широке визнання, але консервативна частина конфесії не залишає спроб повернутися до біблійного розуміння питання. Про протестантські деномінації ми не говоримо, бо там усе вже давно зрозуміло: все визнано, все прийнятно і якоїсь значущої дискусії не спостерігається.

Світське законодавство

Процеси та дискусії з питання содомії, які йдуть усередині християнських конфесій, існують на тлі того, що світське законодавство у країнах, де ці конфесії переважно представлені, дедалі більше змінюється на користь ЛГБТ.

Не наводитимемо аналізу законодавства у сфері прав ЛГБТ по країнах. Скажемо, що загалом у країнах Євросоюзу воно дуже прихильне до представників гей-спільноти. В багатьох державах права представників ЛГБТ забезпечуються навіть краще, ніж представників традиційної орієнтації. Україна як країна, що набула статусу кандидата в члени ЄС, змушена буде дотримуватися цих тенденцій.

Слід зазначити, що серед країн ЄС є винятки. Наприклад, Польща досить успішно чинить опір загальноєвропейським тенденціям у сфері прав ЛГБТ. У статті 18 Конституції Польщі сказано: «шлюб як союз чоловіка і жінки перебуває під захистом та опікою Республіки Польща». Одностатевим парам не дозволено всиновлювати дітей. Польща не тільки не визнає гей-шлюби, а й навіть одностатеві громадянські союзи, хоча це питання обговорюється. Польське суспільство здебільшого налаштоване негативно щодо визнання прав ЛГБТ. Понад сто муніципалітетів, які охоплюють приблизно третину території Польщі, неофіційно проголосили себе «зонами, вільними від ЛГБТ» і навіть встановили відповідні дорожні покажчики. Однак Україна, мабуть, не збирається брати приклад з Польщі щодо цього. Це випливає з того, наскільки легко Верховна Рада ратифікувала скандально відому Стамбульську конвенцію напередодні набуття статусу кандидата в ЄС.

У відповідь на петицію про легалізацію гей-шлюбів в Україні Президент Володимир Зеленський 2 серпня 2022 р. заявив, що за Конституцією шлюб є ​​сімейним союзом жінки та чоловіка, а в умовах воєнного стану Конституцію змінювати не можна. Чи означає це, що після війни питання буде поставлене на порядок денний? Поки що сказати складно. Але щодо одностатевих партнерств Президент дав зелене світло: «Водночас уряд напрацював варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства у рамках роботи з утвердження та забезпечення прав і свобод людини». Також Зеленський доручив прем'єр-міністру України Денису Шмигалю розглянути порушене в петиції питання та доповісти про результати. Ризикнемо припустити, що вирішення цього питання залежатиме, як і при ратифікації Стамбульської конвенції, від наполегливості наших європейських та американських партнерів.

Висновки

По-перше, тема визнання содомії справді загрожує розколоти католицтво вже зараз, а Православ'я – у віддаленій (а може, й найближчій) перспективі. Англікани ЛГБТ-ідеологію за фактом впровадили, а консервативна частина цієї конфесії не має достатньо сил і впливу, щоб повернути процес назад.

По-друге, католицтво перебуває у набагато більш загрозливій ситуації, ніж Православ'я. Там гей-лобі набагато чисельніше і могутніше, до того ж воно набагато краще організоване. У РКЦ, де зазвичай не допускається розбіжностей зі скільки-небудь значимих питань віровчення або моралі, не пройде англіканський варіант, де в одних громадах содомія визнається гріхом, а в інших – нормою. Там можливо або так, або ні для всіх. А якщо сторони стоять на непримиренних позиціях у цьому питанні, то й розділення видається досить імовірним. Думається, що папа Франциск, який нещодавно заявив, що може піти у відставку за станом здоров'я, керувався не лише станом свого організму, а й небажанням, щоб розкол і все, що з ним пов'язано, відбувалося за його понтифікату.

По-третє, Помісні Православні Церкви на зміни у моральному вченні не підуть. Максимум, що можливо в цьому напрямку, – це проголошення окремими богословами (і, можливо, ієрархами) своєї «гомофільної» позиції, показове «благословення» одностатевих пар, але не більше. Якщо ці процеси розглядати в контексті з тенденціями екуменізму між умовно ліберальними частинами Православ'я і католицтва, то можна припустити, що прибічники ЛГБТ з обох конфесій знайдуть спосіб об'єднатися у тому чи іншому вигляді.

По-четверте, ПЦУ як структура, яка залежить від Константинопольського патріархату, займе в цьому питанні ту позицію, яку їй вкаже «Церква-Мати».

По-п'яте, поки в законодавстві України ще не запроваджено зміни, які стосуються закріплення прав ЛГБТ, ще не пізно виступити з ініціативою щодо забезпечення прав віруючих і взагалі всіх людей, які дотримуються традиційних поглядів на шлюб та сім'ю. Це здається дуже актуальним, адже тенденція зміни законодавства в Європі така, що від зрівняння прав переходять до переслідувань людей за те, що вони називають содомію гріхом і тим самим «ображають почуття» содомітів. Нещодавній випадок у Швейцарії, де 29 липня 2022 р. суд засудив до штрафу літнього чоловіка за те, що він цитував Біблію і викривав содомію як діяння, не угодні Богу, наочно демонструють небезпеку для християн з боку законодавства.

Якщо не станеться якогось дива, гей-шлюби чи гей-партнерства будуть узаконені в Україні у тій чи іншій формі. Але Українській Православній Церкві цілком під силу відстояти право вільно висловлювати та проповідувати біблійне розуміння питань шлюбу та сім'ї, захистити своїх дітей від пропаганди содомії (насамперед у школах та інших навчальних закладах), а також право відмовляти у прийомі на роботу, наданні послуг чи вчиненні інших цивільно-правових дій з особами нетрадиційної орієнтації. Це все входить у поняття «право на свободу совісті» та має бути забезпечене з боку держави.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також