Собор УПЦ та звинувачення в розколі: «зрада» скасовується

Після Собору УПЦ євхаристична єдність із Руською Церквою зберігається. Фото: СПЖ

Собор вніс до Статуту УПЦ поправки, покликані захистити Церкву від тиску влади та ПЦУ. Але зараз деякі називають його «вовчим», сіють ворожнечу. Як до цього ставитися?

27 травня 2022 року відбувся Помісний Собор Української Православної Церкви. В умовах, в яких опинилася Церква, він був просто необхідним. В країні триває війна, в Раді чекають на голосування два законопроекти про заборону «ворожої» УПЦ, понад 20 міст України вже оголосили про заборону Церкви, ПЦУ разом із владою щодня організовує масові «переведення» громад, єпархії на Західній Україні майже розгромлені, ПЦУ націлилася на Києво-Печерську лавру. Українська Православна Церква опинилася на межі знищення.

Вранці 27 травня у Пантелеймонівському монастирі відбулися збори єпископів, духовенства та мирян, на яких вирішили, що Статуту Церкви потрібні зміни, які можуть бути внесені лише на Помісному Соборі. Вдень провели екстрене засідання Синоду та Архієрейський Собор, а ввечері відбувся Помісний Собор. У ньому брали участь єпископи, духовенство та миряни всіх єпархій УПЦ. Ті, хто опинився на окупованій території, виступали та голосували онлайн.

Основні рішення такі:

  1. Висловлено незгоду з позицією Патріарха Кирила щодо війни в Україні.
  2. Відкриватимуться парафії за кордоном у діаспорі.
  3. Названо умови діалогу з ПЦУ. Головне – думенківці мають припинити захоплення храмів та перерукоположити своїх «єпископів» від канонічних архієреїв.
  4. Заявлено про повну незалежність УПЦ від Московського Патріархату. Відповідні зміни будуть внесені до Статуту.
  5. В умовах війни деяким єпархіям надається право «самостійно приймати рішення з тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля УПЦ». Фактично єпархіям на окупованій території дали право жити за старим Статутом.

Звичайно, найголовніший пункт – про незалежність УПЦ. Учасники Собору голосували за кожним із 7 пунктів, де прописана залежність від Руської Церкви. Тепер ані в центральної, ані в місцевої влади немає жодних підстав продовжувати тиск на УПЦ. Але особливо віруючих цікавить питання – чи є новий статус Церкви автокефалією? Адже в більшості парафіяльних храмів тепер поминатиметься лише Київський Митрополит, а Патріарха поминає лише Блаженніший Онуфрій.

29 травня в Києво-Печерській лаврі Митрополит Онуфрій пом'янув на Великому вході літургії Патріарха Кирила слідом за Антіохійським і Єрусалимським: «Святіші Православні Патріархи: Антіохійського Іоанна, Єрусалимського Феофіла, Московського і всієї Русі Кирила, Грузинського Ілію, Сербського Порфирія, Румунського Данила, Болгарського Неофіта... нехай пом'яне Господь у Царстві Своїм завжди, нині і повсякчас і повіки віків».

Що означає вся ця ситуація та як позначиться на житті звичайного віруючого УПЦ? Відповідь проста – ніяк не позначиться. Таїнства Церкви залишаються дійсними таїнствами.

Незважаючи на прийняті зміни, Українська Православна Церква не оголошує автокефалію і не розриває зв'язку з Руською Церквою. Про це ж говорить і священноначаліє РПЦ.

Митрополит Іларіон, голова ВЗЦЗ МП: «Єдність між УПЦ і РПЦ зберігається, ми будемо й надалі зміцнювати цю єдність».

Патріарх Кирил: «Ми з повним розумінням ставимося до того, що Блаженніший Митрополит Онуфрій і єпископат повинні максимально мудро сьогодні діяти, щоб не ускладнювати життя свого віруючого народу».

У такому ж ключі висловився про Помісний Собор УПЦ і Священний Синод РПЦ. Жодного засудження та звинувачень у порушенні канонів там немає.

Іншими словами, ми зберігаємо з РПЦ євхаристичну єдність, жодного розколу немає.

Так, деякі блогери почали розпалювати ворожнечу всередині Церкви, ображати Блаженнішого Онуфрія та закликати віруючих до бунту. Про це написав і митрополит Лука Запорізький: «То там, то тут з'являються публікації про події на Соборі. В них звучать звинувачення священноначалія в нібито вчиненому розколі та інше. З усією відповідальністю хочу сказати, що все це не так».

Виходить, всі учасники Собору говорять про його легітимність, не відкинуло його рішень і священноначаліє Руської Церкви. І лише окремі особи у Мережі, найчастіше анонімні, агресивно кричать про розкол. Але чого вони домагаються? Дотримання канонів? Так це завдання священноначалія. Може, вони хочуть миру та єдності? Ні, їхні крики лише бентежать людей, розділяють на групи, викликають ворожнечу і врешті-решт можуть призвести до того самого розколу.

Головний підсумок Собору, що новий Статут Української Православної Церкви убезпечив її від будь-яких переслідувань з боку влади та пцушників.

Так, ніхто не каже, що Церкву тепер залишать у спокої, – не залишать. Але вона тепер має абсолютно всі законні аргументи на свій захист. А від нас потрібно не розривати її зсередини, залишити ворожнечу, конспірологію та бути єдиними.

УПЦ залишається канонічною Церквою. І нам зараз як ніколи потрібно пам'ятати слова молитви Спасителя: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, у Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине»..

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як змінилося ваше життя після початку війни?
ніяк не змінилося
72%
мій храм захопили ПЦУшники
13%
мій храм постраждав/зруйнований від обстрілів
4%
відвідую інший храм через переїзд
11%
Усього опитано: 183

Архів

Система Orphus