Польські політико-релігійні розклади
До Польщі з візитом збирається Байден, туди ж запрошено патріарха Варфоломія. Польська Церква закликала РФ припинити війну. Що це означає та у що може виформуватися?
У сусідній Польщі відбуваються важливі події, які можуть вплинути на ситуацію в Україні. В основному вони мають політичний та військовий характер, але останнім часом стали зачіпати й релігійну сферу.
Звернення Польскої Церкви
14 березня 2022 року Предстоятель Польської Церкви Митрополит Савва надіслав Патріарху Кирилу листа, в якому закликав «підняти свій Патріарший голос, аби війна, що має місце в Україні, яку проводить Російська армія, була зупинена. Неможливо зрозуміти, щоб два православні народи, що виходять з однієї купелі хрещення св. кн. Володимира, вели братовбивчу війну».
22 березня 2022 року Архієрейський Собор Польської Православної Церкви ухвалив звернутися до влади Російської Федерації із закликом зупинити військові дії в Україні..
За змістом цей документ дуже схожий зі Зверненням Священного Синоду УПЦ від 28 лютого 2022 р. та з заявою Блаженнішого Митрополита Онуфрія від 24 лютого 2022 р. Так, у польському документі йдеться: «24 лютого 2022 року несподівано російські війська вторглися на землі України і почалися бойові дії. Настав тяжкий час братовбивчих боїв, який триває й досі. В результаті порушено нормальне життя громадян, убито багато невинних людей, прогресує деградація церковного та суспільного життя. Руйнюються матеріальні блага: храми, пам'ятники, об'єкти критичної інфраструктури та житлові будинки».
У Зверненні Синоду УПЦ аналогічні формулювання: «Зі скорботою і болем переживаємо те, що війна прийшла на нашу рідну українську землю. Важкі випробування спіткали всіх нас. Майже по всій території України тривають бойові дії між військами Російської Федерації та Збройними силами України, гинуть воїни та мирні люди, росте кількість біженців».Також у польському Зверненні міститься теза про те, що війна в Україні за суттю є каїновим гріхом. «Як у Старому Завіті, так і сьогодні Бог звертається до всіх учасників бойових дій: "Голос крові брата твого кричить до Мене від землі" (Бут. 4:10). Священний Архієрейський Собор Польської Автокефальної Православної Церкви, керуючись цією біблійною істиною, закликає владу Російської Федерації на чолі з президентом припинити бойові дії в Україні, бачачи їх злими та незрозумілими», – заявили польські архієреї.
По суті, це перефразована цитата із заяви Митрополита Онуфрія від 24 лютого 2022 р.: «Відстоюючи суверенітет та цілісність України, ми звертаємось до Президента Росії та просимо негайно припинити братовбивчу війну. Український і російський народи вийшли із Дніпровської купелі хрещення, і війна між цими народами – це повторення Каїнового гріха, який по заздрості убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні в Бога, ні в людей».
З іншого боку, текст польського документа разюче контрастує з заявами щодо війни від ПЦУ та її голови Сергія (Епіфанія) Думенка. З цього можна зробити обережний висновок, що Польська Православна Церква (ППЦ) досі підтримує УПЦ і змінювати своє ставлення до неї не має наміру.
Візит патріарха Варфоломія до Польщі
Проте інші події в Польщі говорять про те, що ППЦ зазнає величезного тиску з боку влади Польщі, яка прагне нав'язати їй свою точку зору стосовно визнання ПЦУ. Про це свідчить запрошення главі Фанара відвідати Польщу, направлене польським президентом А. Дудою та Предстоятелем ППЦ Митрополитом Саввою, яке з'явилося також 22 березня 2022 р.
Візит цей більш ніж дивний.
По-перше, Польща – країна переважно католицька, й організовувати візит «глави православ'я», тим більше, коли у поляків і без того турбот по саму зав'язку, дуже незвичайно.
По-друге, ще дивнішим виглядає формулювання мети візиту. «Анджей Дуда офіційно запросив Його Всесвятість Вселенського Патріарха Варфоломія відвідати його батьківщину, щоб благословити, розрадити та зміцнити незліченну кількість біженців, які опинилися в країні після початку війни в Україні. Його Святість, отримавши аналогічне запрошення від Предстоятеля Православної Церкви Польщі Блаженнішого Митрополита Варшавського Савви, має намір прийняти і відвідати розташовані там тимчасові притулки для біженців у супроводі Високопреосвященнішого старця Митрополита Халкідонського Еммануїла та Великого Синкела Якова Крочака», – йдеться в комюніке Константинопольського патріархату від 22 березня 2022 р.
Серед біженців, які перебувають у Польщі, навряд чи є віруючі, які прагнуть отримати «благословення, розраду та зміцнення» від патріарха Варфоломія
Дивність цього формулювання полягає в тому, що серед біженців, які перебувають у Польщі, навряд чи є віруючі, які прагнуть отримати «благословення, розраду та зміцнення» від патріарха Варфоломія. Військові дії здійснюються переважно на південному сході України, де громад ПЦУ майже немає, а от парафій УПЦ дуже багато. Ще 13 листопада 2018 р. Собор єпископів УПЦ констатував, що «євхаристійне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським патріархатом нині неможливе і припиняється». Тобто глава Фанара збирається відвідувати людей, які не мають з ним спілкування.
І по-третє, ППЦ й сама надає значну допомогу біженцям, і візит патріарха Варфоломія навряд чи може покращити їхнє становище.
Військовий контингент в Україні?
Візит глави Фанара до Польщі можна розглядати як суто політичний, тим більше, що, за даними деяких ЗМІ, запрошення спочатку направив президент Польщі А. Дуда, а Митрополит Савва був змушений приєднатися до цього запрошення. Все це виглядає як релігійна складова політичних та, можливо, військових рішень, які готуються в Польщі.
Справа в тому, що Польща вже неодноразово озвучувала тезу про те, що країнам НАТО необхідно надіслати якийсь «миротворчий» контингент в Україну. При цьому деякі країни НАТО, наприклад Угорщина чи Німеччина, категорично проти. Однак, незважаючи на необхідність згоди всіх членів Альянсу, Польща наполегливо просуває ідею введення в Україну збройного контингенту. Напередодні саміту НАТО, який має відбутися 24 березня 2022 р., ця пропозиція набула цілком конкретних обрисів. Так, за даними польського видання Rzeczpospolita, «миротворча місія» полягатиме в наступному:
- забезпечення безпеки гуманітарних вантажів і гуманітарних коридорів,
- охорона колон з гуманітарною допомогою,
- допомога в евакуації мирних жителів із районів, де ведуться бойові дії,
- створення безпольотних зон над гумкоридорами та великими містами України для захисту цивільних від повітряних атак.
Чисельність військового контингенту при цьому має становити 10 тис. осіб. Навіть для недосвідченого у військовій справі читача зрозуміло, що це означає пряме військове зіткнення контингенту НАТО з військами РФ. Про те, що для НАТО це неприйнятно, неодноразово заявляли не лише лідери Німеччини та інших європейських країн, а й президент США Д. Байден, який також має намір взяти участь у саміті НАТО 24 березня 2022 року.
Наступного дня, 25 березня, Байден відвідає Польщу. Напрошується припущення, що він збирається обговорювати з польським керівництвом дії щодо України після того, як НАТО відмовиться надсилати до нашої країни військовий контингент.
Що це можуть бути за дії? Депутат Сейму IV та V скликань, ексзаступник прем'єр-міністра Польщі Роман Гертих вважає, що існує певний польсько-угорський план щодо встановлення протекторату цих країн в окремих областях України.
«За задумами лідерів Угорщини та Польщі, вони мали встановити фактичний протекторат над частиною України (Польща – над Західною Україною, а Угорщина – над Закарпаттям з його численним угорським населенням). І через це збільшення зони фактичного контролю забезпечити Качинському та Орбану та їхнім партіям популярність і правління на багато десятиліть», – написав Р. Гертих у своїх соцмережах. Через декілька днів такий варіант розвитку подій допустив і міністр закордонних справ РФ С. Лавров. А 22 березня віце-прем'єр України Ірина Верещук прямо звинуватила Угорщину в бажанні анексувати українську територію: «Хочете дешевого російського газу? Чи, може, ви хочете наше Закарпаття?». Так, усі ці слова для українців вкрай неприємні, але знати про них необхідно, щоб бути готовими до можливих «несподіванок».
Віце-прем'єр Ірина Верещук – Угорщині: Може, ви хочете наше Закарпаття?
Висновки
Якщо подивитися на візит патріарха Варфоломія до Польщі в контексті всіх цих обставин, то зміст цього візиту може полягати в наступному.
По-перше, влада Польщі, яка є давнім і послідовним провідником політики США в Європі, чинить тиск на ППЦ з метою змусити її визнати ПЦУ і таким чином включитися до порядку Фанара, який щосили просуває адміністрація Д. Байдена. Чи піддасться Польська Церква цьому тиску? Ризикнемо припустити, що ні. Поки що немає жодних заяв польських ієрархів, які б свідчили про зміну позиції ППЦ. Уся гуманітарна допомога, яку передає Польська Церква до України, йде через УПЦ. При цьому священноначаліє висловлює підтримку Митрополиту Онуфрію та архієреям УПЦ, а не ПЦУ. Ось, наприклад, повідомлення Харківської єпархії.
Піти на поступку польській владі та прийняти у себе патріарха Варфоломія Предстоятель Польської Церкви цілком може, адже ППЦ не розривала євхаристичного спілкування з Фанаром, незважаючи на свою незгоду з його втручанням у церковні справи в Україні. Проте, думається, це максимум того, на що готова піти Польська Церква. Втім, та обставина, що патріарха Варфоломія супроводжуватиме митрополит Халкідонський Еммануїл (Адамакіс), зайвий раз говорить про те, що фанаріоти намагатимуться вмовити польських архієреїв визнати ПЦУ. Цей архієрей був безпосередньо залучений до процесу створення ПЦУ та головував на так званому «Об'єднавчому Соборі» 15 грудня 2018 р.
Фанаріоти намагатимуться вмовити польських архієреїв визнати ПЦУ.
По-друге, темою обговорення делегації Фанара зі священноначалієм ППЦ може стати організація релігійного життя тих українських біженців, які вже перебувають у Польщі, тобто на канонічній території ППЦ, а також населення тих областей Західної України, до яких може бути введений польський військовий контингент (якщо, звісно, припущення Романа Гертих про «план Орбана-Качинського» виявляться вірними). У Польщі вже перебуває понад 2 млн наших співвітчизників, багато з них є православними, причому, як уже було сказано вище, переважно віруючими УПЦ. Польська Церква надає їм не тільки гуманітарну допомогу, але й дає можливість молитися в храмах та приймати таїнства. Звісно, Фанар хоче взяти участь у релігійному опікуванні такої величезної кількості людей, тим більше, що Константинопольський патріархат декларує всіх іммігрантів своєю паствою.
У будь-якому разі Фанар ловить момент для реалізації своїх планів зі знищення УПЦ і намагається просунути ідеї свого виняткового становища в Православ'ї, а по суті – верховенства в Церкві. Ці зусилля цілком корелюють із тими нападками, які обрушилися на УПЦ: фізичне знищення з боку РФ на південному сході країни та хвиля захоплень та насильства з боку так званих «патріотів» на заході. Докладніше про це у статті «Становище УПЦ під час війни».
Священноначалію Польської Церкви буде дуже непросто витримати тиск як своєї влади, так і представників Фанара, але сподіватимемося, що польські ієрархи не підуть стопами Олександрійського патріарха Феодора, який заявляв про незмінну підтримку Митрополита Онуфрія, а потім розгорнувся на 180 градусів.
