Синодальне мовчання: Чому ЕПЦ не висловилась про Африку та Філарета

Синод Елладської Церкви промовчав про створення Екзархату РПЦ в Африці. Фото: СПЖ

Елладський Синод не анафематствував грецьких «ієрархів» УПЦ КП та не засудив Екзархат РПЦ в Африці. Чому?

7-8 лютого 2022 року в Афінах відбулися чергові засідання Священного Синоду Елладської Православної Церкви. Очікувалося, що грецькі синодали ухвалять низку рішень, найважливішим серед яких для світового Православ'я буде реакція ЕПЦ на утворення Екзархату Руської Церкви в Африці, а також реакція на дії Філарета Денисенка, який прийняв до себе старостільників Греції.

Очікування рішень і крах надій

Від засідання Синоду Елладської Церкви чекали багато.

1 лютого 2022 року на сторінках авторитетного грецького видання «Догма» з'явилася стаття, автор якої закликав Елладську Церкву «виступити вперед» і зайняти чітку позицію з питання Екзархату РПЦ в Африці, «оскільки можливий нейтралітет, окрім іншого, ізолював би Церкву Греції та порушив би її церковні відносини з Фанаром і Олександрією». Більш од того, в Греції були впевнені, що наступний після Синоду період часу «буде вирішальним (критичним), оскільки Елладська Церква покликана негайно вирішувати питання і справи, які визначать її майбутнє».

Напередодні Синоду митрополит Перистерійський Григорій, виступаючи на грецькому православному телеканалі «Оrthodox ТV», заявив, що Руська Православна Церква готується створювати свої структури на території Греції та Туреччини, запропонував позбавити РПЦ автокефалії на п'ять років, а також негайно.скликати Всеправославний Синод для врегулування «руського розколу».

Заява Григорія викликала сенсацію в Греції і дозволила грецьким ЗМІ припустити, що цю ідею підтримають і інші архієреї ЕПЦ, що «обмежить та засудить односторонні дії Росії та призупинить вплив РПЦ на автокефальні Церкви».

7 лютого 2022 року, тобто у сам день першого синодального засідання, грецький богослов Анастасій Маріні наголосив, що питання створення Екзархату РПЦ в Африці має бути «домінуючим» для Елладської Церкви, оскільки воно «прямо загрожує єдності всього православного світу».

З цього короткого огляду висловлювань окремих архієреїв, богословів та журналістів Греції стає зрозуміло, які сподівання та очікування покладалися на майбутні синодальні засідання ЕПЦ. І не лише з боку греків, але в першу чергу з боку Олександрійської Церкви та Фанара. Чи справдилися ці надії? Ні. У підсумковому комюніке Синоду про Екзархат РПЦ в Африці не було сказано жодного слова. Взагалі. А отже, Елладська Церква не побоялася «трохи попсувати» свої стосунки з Константинопольським патріархатом і не підтримала патріарха Феодора, Церква якого фактично фінансується з бюджету Греції. Чому?

Мовчання про Руську Церкву

На запитання, чому ж Елладська Церква відмовилась реагувати чи хоч якось коментувати утворення Екзархату РПЦ в Африці, є кілька відповідей. Зрозуміло, що всі вони мають умовний та суб'єктивний характер, однак є достатня кількість фактів та аргументів, які дозволяють допустити їхнє право на існування.

Перша причина мовчання – усвідомлення вразливості своєї нинішньої позиції з погляду канонів Церкви. Як відомо, реакція передбачає рішення. Просто «засудити» порушення (як вважають в ЕПЦ) юрисдикційних кордонів іншої Церкви замало – тут потрібна канонічна відповідь. А будь-яка відповідь, яка базується на канонах Церкви, передбачає як констатацію факту розколу у світовому Православ'ї, так і те, що він спричинений легалізацією українських розкольників. Це і фанаріоти, і греки вперто заперечують.

Друга причина випливає з першої – не всі архієреї в Елладській Церкві вважають, що Руську Церкву треба засудити. Є такі, які впевнені, що причина кризи не в РПЦ, а в незаконності Томосу ПЦУ. Тобто потрібно спочатку соборно засудити фальшиву автокефалію ПЦУ, а лише потім вирішувати питання Екзархату Африки.

Третя можлива причина мовчання – вичікувальна. Елладська Церква просто чекає на дії Константинопольського патріархату. Наприклад, митрополит Мессійський Хризостом прямо заявив, що саме Фанар «вирішуватиме, яким чином і якими засобами врегулювати це питання». Якими будуть ці засоби розповів митрополит Камерунський Григорій: скликання Пентархії (тобто предстоятелів п'яти грецьких Церков: Константинопольської, Елладської, Антіохійської, Єрусалимської та Кіпрської) на Фанарі, Афоні або Шамбезі та скасування автокефалії Руської Церкви. Цей «пентархічний собор» планується провести перед Великоднем, отже, до цього часу Елладська Церква має можливість утриматися від власних суджень.

Четверта можлива причина – «торгівля». Греки мовчать про Екзархат, тому розраховують на поступки Фанара з кількох проблемних питань:

Всі ці питання є досить гострими і представляють великий інтерес для Елладської Церкви. Можливо, від їх «правильного» розвїязання й залежить позиція ЕПЦ щодо Екзархату в Африці.

П'ята причина мовчання – побоювання отримати в митрополіях, які визнали ПЦУ, аналог Африканського екзархату. І, якщо уважно подивитися на релігійну ситуацію в Греції, такі побоювання архієреїв ЕПЦ небезпідставні.

У грецьких ЗМІ пишуть, що лише за приблизними оцінками екзархат РПЦ у Греції «вже зараз може налічувати до 400 000 віруючих». Тут згадуються прихильники старого стилю, але й крім них серед греків є достатньо незадоволених визнанням думенківців Елладською Церквою. Крім того, серед архієреїв ЕПЦ є кілька досить авторитетних ієрархів, які готові підтримати Руську Церкву, а «деякі монастирі гори Афон також виявляють співчуття до позиції Росії».

Грецькі журналісти стверджують, що прем'єр країни Міцотакіс та глава МЗС Дендіас «вже поінформовані архієпископом Ієронімом та митрополитами про національні масштаби "російського" вторгнення в Грецію».

Мовчання про ПЦУ та Філарета

Очікувалося, що Синод Елладської Церкви відреагує і на ситуацію, яка склалася у зв'язку з переходом старостільників Греції до УПЦ КП. І справа навіть не в тому, що незадовго до Синоду Епіфаній Думенко попросив греків анафематствувати нових філаретівських «архієреїв», а ще й у тому, що Елладська Церква мала дати канонічну оцінку тому, що відбувається. Іншими словами, прояснити, ким є греки, що пішли до Філарета, – «архієреями» чи розкольниками?

Проте синодали обмежилися лише тим, що прослухали рапорт Думенка, в якому було сказано, що філаретівські греки – «самозванці» та «не отримують жодної канонічності від ПЦУ». Тут слід наголосити, що рапорт Епіфанія не отримав жодної оцінки з боку Синоду ЕПЦ. Чому?

Просто тому, що яку б позицію щодо цього Синод не зайняв, ЕПЦ опиняється в програші.

Якщо «висвячені» Філаретом грецькі «ієрархи» справді ієрархи, то Елладська Церква змушена буде вступити з ними (яких вважає розкольниками) у спілкування. А якщо ні, то, визнавши ПЦУ (і легітимність Філарета), синодали зізналися б у легалізації розколу, який тепер плодить нових розкольників уже в Греції.

Тому Елладській Церкві не залишається нічого іншого, як мовчати.

***

Якщо підбити підсумок того, що відбувається зараз у православному світі загалом і в Елладській Церкві зокрема, можна помітити, що Церкви, які визнали українських розкольників, тепер змушені страждати (як Олександрійська Церква) і весь час йти на компроміси – і з іншими Церквами , І з віруючими, і з владними.

Але, що найстрашніше, вони змушені йти на компроміс зі своєю совістю. А цей компроміс, як відомо, ні до чого доброго не приводить, бо віддаляє від Бога і знищує саму Церкву. У зв'язку з цим грецьким ієрархам слід прислухатися до слів їхнього побратима, митрополита Пірейського Серафима, який закликав засудити Томос ПЦУ для того, щоб «Елладська Помісна Церква не була стерта з землі, як були стерті сім Помісних Церков Малої Азії».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як змінилося ваше життя після початку війни?
ніяк не змінилося
72%
мій храм захопили ПЦУшники
13%
мій храм постраждав/зруйнований від обстрілів
3%
відвідую інший храм через переїзд
12%
Усього опитано: 179

Архів

Система Orphus