Головні події 2021 року: що було та чого не було

СПЖ підбиває підсумки року. Фото: СПЖ

Ще один рік закінчується, Господь посилав нам випробування і являв на нас Свою милість. Згадуємо все, що сталося, та з надією дивимось уперед.

За традицією наприкінці року СПЖ підбиває його підсумки та складає список найважливіших подій у релігійній сфері. Згадаймо, що відбувалося в 2021 році: і зі знаком плюс, і зі знаком мінус, а також поговоримо про те, чого не сталося цього року, хоча й могло статися.

1. Велика хресна хода

https://spzh.news/mediafiles/images/photo_2021-07-27_15-28-57.jpg
Хресна хода 2021. Фото: тг-канал єпископа Віктора (Коцаби)

Цього року 27 липня відбулась Велика хресна хода напередодні свята Хрещення Русі та пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, в якій взяли участь 350 тисяч віруючих. Роком раніше хресна хода не проводилася з урахуванням епідеміологічної ситуації, а в 2019 р. у ній брало участь 300 тисяч людей. Отже в умовах тривалого й навіть наростаючого тиску на Церкву на її підтримку виступає все більше людей, і ці люди готові не словом, а ділом стати на захист своєї Церкви. Показовим було ставлення до хресної ходи різних політиків. Президент В. Зеленський не знайшов нічого краще, ніж висловити невдоволення відсутністю у віруючих масок (у 35-градусну спеку) та розкритикувати організаторів за нестачу питної води (насправді води було вдосталь). В оточенні П. Порошенка сказали, що непогано було б влаштувати вірянам «різанину бензопилою», а також видати їм полоній та «Новичок». Найбільш промовисто (та одночасно мовчазно) відреагувало керівництво ПЦУ, яке вирішило не проводити повноцінну хресну ходу своєї структури, щоб не ганьбитися на весь світ його нечисленністю.

2. Створення громадьскої спілки «Миряни»

Логотип «Мирян». Фото: тг-канал громадської спілки

У червні 2021 р. було створено громадську спілку «Миряни», покликану об'єднати віруючих УПЦ для захисту своєї Церкви та утвердження традиційних цінностей.

«Ми, миряни Української Православної Церкви, хочемо захистити наш мир, наші сім'ї, наших дітей від цієї вакханалії аморальності та духовного розкладання. І ми маємо захистити! Як? Дуже просто: об'єднавшись та виступивши з активною позицією – за нашу віру, за наші цінності, за нашу Церкву. Якщо ці слова мають відгук у вашому серці – ми чекаємо на вас!» – йдеться в публікації на сторінці проекту «Миряни» у Facebook.

За короткий час свого існування «Миряни» встигли дуже багато. Вони зібрали мільйон підписів з вимогою зупинити гоніння на Церкву, склали два законопроекти на захист Церкви, організували масштабне молитовне стояння віруючих біля стін Верховної Ради та Адміністрації Президента, зібрали тисячі людей, домагаючись зустрічі з патріархом Варфоломієм під час його перебування в Києві. Миряни підтримують громади, у яких забирають храми, виїжджають для протидії рейдерам тощо.

На сьогоднішній день відділення ГС «Миряни» вже зареєстровані у більшості обласних центрів, триває активна робота з просування діяльності організації на місцевому рівні. 24 грудня «Миряни» провели свій перший всеукраїнський з'їзд у Києві, на якому, за повідомленням тг-каналу «Миряни», була «представлена половина України».

Потенціал ГС «Миряни» величезний, ця організація цілком здатна об'єднати чи скоординувати різноманітні ініціативи, які сьогодні проводяться в масштабах окремих єпархій чи громад та вивести їх на загальнонаціональний рівень.

3. Молитовні стояння на захист Церкви

https://spzh.news/mediafiles/images/verhovnarada44.jpeg
Віряни УПЦ під Верховною Радою. Фото: УПЦ

Їх було досить багато за цей рік, і проходили вони не лише в Києві, а й в інших містах. В них брала участь різна кількість людей. Найчисленнішим було стояння 15 червня 2021 р., коли понад 20 тисяч віруючих УПЦ вийшли до Верховної Ради, а потім пройшли до Офісу Президента. Вони вимагали скасувати вже ухвалені антицерковні закони та не приймати ті, які ще перебувають на стадії розгляду. Це була перша акція, організована ГС «Миряни», і вона показала, наскільки своєчасним було створення цієї організації та яке велике значення має сам механізм організації та координації віруючих у справі захисту Церкви. Акція 15 червня була примітною ще й тим, що «Миряни» не просто висловлювали свою незгоду, а спільно зі Спілкою Православних Адвокатів подали до Офісу Президента свої пропозиції щодо скасування антицерковних законів у вигляді вже готового законопроекту, тобто. продемонстрували дуже конструктивний та серйозний підхід до справи.

Молитовні стояння віруючих продемонстрували, що люди вже не сидітимуть по домівках і не дивитимуться, як знищується їхня Церква. Вони готові виходити на вулиці та відстоювати свої права в рамках Конституції та законів України.

4. Митрополит Онуфрій – найавторитетніший духовний лідер країни

https://spzh.news/mediafiles/0vtNkF/thumbs/UWTwMO_61b85ba06ea136_70954526-tmb-720x411xfill.jpg
Блаженніший Митрополит Онуфрій. Фото: news.church.ua

Попри шельмування УПЦ в ЗМІ, попри активність Сергія Думенка в сфері міжнародної дипломатії, саме Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій є духовним лідером нації. Віруючі УПЦ у цьому не сумніваються, а для ворогів є цифри національних рейтингів.

13 листопада медіахолдинг«Вісті» опублікував свій «Рейтинг-2021. Топ-100 найвпливовіших людей та явищ в Україні», в якому Митрополит Онуфрій посів 15 місце. Для порівняння: глава УГКЦ Святослав Шевчук – 58 місце, головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман – 62 місце, голова ПЦУ Епіфаній Думенко – 63 місце.

А 3 грудня в Києві, в прес-центрі УНІАН представили підсумки Другого Національного рейтингу впливу «Еліта України»-2021, що провели Міжнародний експертний клуб та рейтингове агентство ElitExpert. У ньому Митрополит Онуфрій посів 40 місце. Примітно, що в цьому рейтингу глава ПЦУ С. Думенко перемістився з 14-го місця у 2020 р. на 48 у нинішньому. І це попри те, що саме цього року держава дуже активно підтримувала проект ПЦУ на всіх рівнях.

5. Візит патріарха Варфоломія до Києва

https://spzh.news/mediafiles/SJogth/thumbs/akI0M2_6127563601e408_04071729-tmb-720x411xfill.jpg
Патріарх Варфоломій на віп-трибуні під час святкування Дня Незалежності. Фото: ПЦУ

19 серпня на запрошення президента України до Києва прилетів патріарх Варфоломій, щоб взяти участь в урочистостях, присвячених 30-річчю Незалежності України. Попри те, що він був прийнятий першими особами нашої держави, підсумки візиту виявились досить невеселими. Фанар не отримав обіцяних йому ще П. Порошенком ставропігій, йому не дали жодної державної нагороди, що передбачається дипломатичним етикетом у подібних випадках, у промові президента з нагоди 30-річчя Незалежності не було згадки ані про Константинополь, ані навіть про ПЦУ. І найприкріше: на вимогу УПЦ патріарха Варфоломія не запросили на традиційний захід «Благословення України», який щорічно проходить на території Софії Київської в День Незалежності.

Однак головне, що віруючі УПЦ ясно дали зрозуміти: патріарх Варфоломій – це не загальноправославний лідер, яким він себе подає, а порушник канонів Церкви, винуватець рейдерських захоплень храмів, людина, яка принесла в нашу країну ненависть, ворожнечу та насильство.

https://spzh.news/mediafiles/images/photo_2021-08-21%2012_38_58.jpeg
Молитовне стояння віруючих УПЦ в очікуванні зустрічі з патрірхом Варфоломієм. Фото: СПЖ

20 серпня біля Верховної Ради зібралося понад 10 тисяч вірян УПЦ, які закликали патріарха Варфоломія вийти до них та вислухати неприємну правду про результати його незаконного втручання у церковні справи нашої країни. Але глава Фанара вважав за краще ганебно проникнути в будівлю Верховної Ради з чорного ходу, ніж зустрічатися з тими, кого він оголосив своєю паствою. Ця акція досить широко висвітлювалась у грекомовних релігійних ЗМІ та не залишилась непоміченою на міжнародному рівні.

6. Захоплення храмів

https://spzh.news/mediafiles/KGLZBo/thumbs/02Mz7D_6167cd50505137_37243089-tmb-720x411xfill.jpg
Штурм храму УПЦ у Новоживотові 14.10.2021 р. Фото: https://t.me/dozor_kozak1

Хоча кількість захоплень храмів УПЦ і незаконних перереєстрацій її громад не порівняти з початком 2019 року, вони все ж продовжувалися й у 2021-му. Помітна активізація націонал-радикалів відбулась після візиту патріарха Варфоломія до Києва та стала прямим наслідком цього візиту. Націонал-радикали та місцеві чиновники, усвідомивши, що центральна влада розгортається у бік підтримки ПЦУ, сприйняли це як сигнал до дії. Керівники націоналістичної організації «Правий сектор» провели низку акцій, де заявили, що боротимуться вже проти храмів УПЦ, зокрема й проти збудованих замість «переведених» ними до ПЦУ. Так, заступник голови партії «Правий сектор» Василь Лабайчук заявив: «Настав час, щоб українці завдали чергових ударів по Церкві Московського Патріархату та їхнім фінансово-економічним потугам». А його соратник заступник голови ДУК «Правий сектор» Тарас Бобанич підтвердив: «Не виключено, що вдаватимемося до якихось радикальних заходів».

З іншого боку, віруючі УПЦ все більш організовано й рішуче стають на захист своїх храмів. Причому роблять це виключно в рамках закону, використовуючи правові методи відстоювання своїх прав у судах та інших державних органах. Тому часто спроби захоплень храмів виявляються невдалими, і вірянам вдається відстояти свої конституційні права.

7. Звільнення одіозного держчиновника під тиском віруючих

15 вересня з посади начальника відділу релігій та національностей Львівської облдержадміністрації було звільнено Дмитра Горєвого, якого справедливо звинувачували у публічному розпалюванні ворожнечі та ненависті до Української Православної Церкви.

ГС «Миряни» неодноразово зверталась до Львівської облдержадміністрації з вимогою звільнити Д. Горєвого з посади. При цьому надавалися всі необхідні факти та докази. За позовом «Мирян» суд зобов’язав поліцію відкрити кримінальну справу стосовно львівського держчиновника.

Ця подія увійшла до списку найважливіших з тієї причини, що вона, по-перше, є прецедентом, коли послідовні зусилля церковної громадськості та грамотне відстоювання своїх прав призвело до того, що чиновника було звільнено за розпалювання релігійної ворожнечі та дії на користь обласканої державою ПЦУ. А по-друге, ця подія спростовує досить популярну серед віруючих УПЦ думку, що всі їхні спроби домогтися правди в держорганах наперед приречені на невдачу. Ні, це переконливий приклад, що не можна опускати руки, необхідно відстоювати свої права, і тоді зрештою можна досягти позитивного результату.

8. Будівництво нових храмів

https://spzh.news/mediafiles/images/269731293_1939209432925926_5838177854056471019_n.png
Карта виконання програми з будівництва храмів УПЦ замість захоплених. Фото: сторінка у Facebook БФ «Фавор»

УПЦ справою довела, що вона є Тіло Христове, в якому, за словами апостола Павла: «...коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться» (1Кор 12:26). Більшість церковних громад, у яких прихильники ПЦУ відібрали храми, вже або побудували нові, або перебувають в процесі будівництва, або поставили хрести на місцях майбутніх храмів. Вагому допомогу в цій добрій справі надає благодійний фонд «Фавор», який реалізує програму «40 храмів», затверджену рішенням Священного Синоду УПЦ. Результати реалізації програми на сьогоднішній день наведено на зображенні вище. Є всі підстави вважати, що на 40 храмах справа не зупиниться.

9. З'їзд громад захоплених храмів «Вірні»

https://spzh.news/mediafiles/images/photo_2021-02-22_16-25-03.jpg
З'їзд представників громад захоплених храмів. Фото: СПЖ

22 лютого в Києво-Печерській лаврі відбувся з’їзд представників громад захоплених храмів Української Православної Церкви, а також віруючих, які протистоять спробам рейдерства з боку ПЦУ та УГКЦ. Цю зустріч організатори назвали «Вірні», у ній взяло участь 350 представників громад УПЦ. На з'їзді прийняли звернення до президента України, прем'єр-міністра та спікера ВРУ із закликом захистити та забезпечити конституційні права віруючих Української Православної Церкви на вільне віросповідання.

Подібні заходи покликані, по-перше, згуртувати віруючих УПЦ, показати, що громада, яка випробувала на собі церковне рейдерство, не залишається одна, що на її боці вся повнота Церкви, в якій вона знайде допомогу та підтримку. По-друге, це обмін досвідом протистояння захопленням, а по-третє, це спосіб звернути увагу громадськості, зокрема й за кордоном, на порушення прав віруючих в Україні.

10. Конференція проти єресі «константинопольського папізму»

https://spzh.news/mediafiles/chosYy/thumbs/vMOiU5_618e2f3b137a66_60627627-tmb-720x411xfill.jpg
Момент роботи конференції. Фото: kdais.kiev.uaм

11 листопада 2021 року в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі відбулась Міжнародна конференція «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри», роботу якої очолив Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій. У конференції взяли участь представники семи Помісних Православних Церков: Антіохійської, Руської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці. У заході взяли участь представники восьми духовних навчальних закладів з України, Росії та Білорусі та доповідачі з 4 закордонних вищих навчальних закладів. Головна тема обговорення – богословська та канонічна оцінка дій Фанара та викликана цими діями криза в Православ'ї.

Квінтесенцією конференції можуть бути слова Митрополита Онуфрія: «Одна з головних загроз, яка майже завжди переслідувала соборний устрій Церкви, – спроби підняти авторитет окремих ієрархів над авторитетом Соборів. Саме цим шляхом пішов католицизм, встановивши папську першість у Вселенській Церкві. <…> Сьогодні ми бачимо, що й в Православній Церкві її соборний устрій опинився під загрозою. Константинопольський патріархат дедалі голосніше говорить про свої особливі права та намагається одноосібно вирішувати найважливіші питання церковного життя. Саме уявлення Константинопольської Церкви про свій особливий статус є першопричиною тієї тяжкої кризи, в якій сьогодні опинилося всесвітнє Православ'я».

Конференція в Києві може стати важливим кроком на шляху визнання всім православним світом ідеології Фанара «перший без рівних» єрессю «константинопольського папізму».

Чого не сталося в 2021 році

Коротко зупинимося на тому, на що деякі очікували, але чого не сталося в 2021 році.

По-перше, не відбулося масового переходу громад УПЦ до ПЦУ, про що неодноразово заявляли і керівники ПЦУ, і представники Фанара. Ні обманом, ні погрозами, ні привабливими обіцянками не вдалося спокусити віруючих та духовенство УПЦ підтримати проект ПЦУ.

По-друге, не відбулось подальшого визнання ПЦУ з боку Помісних Православних Церков. Про це також заявляли і на Фанарі, і в Києві. На це було спрямовано роботу і американських дипломатів, і представників Фанара, проте всі зусилля виявилися марними.

Ці дві події, які не відбулися, свідчать, що проект ПЦУ видихся, він виявився невдалим, і без підтримки Держдепу США та влади України він приречений на подальшу деградацію. Це опосередковано визнавав і глава ПЦУ Сергій Думенко, коли казав, що його структура не може існувати без підтримки держави.

Також не відбулася ще одна важлива подія, а саме Архієрейський Собор РПЦ, який було перенесено на наступний рік через епідеміологічну ситуацію. На цьому Соборі, ймовірно, буде дана канонічна оцінка дій Константинопольського патріарха Варфоломія від імені всієї РПЦ. Будемо сподіватись, що ця подія відбудеться в майбутньому 2022 році.

Таким був 2021 рік, складний та благодатний, скорботний та радісний. Господь посилав нам випробування та являв на нас Свою милість. Будемо з надією дивитись у майбутнє та пам'ятати слова Спасителя про те, що «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Мф 28:20).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Система Orphus