Технології майбутньої унії: про одну непримітну зустріч папи в Греції

Юрист Фанара присутній на зустрічі папи та глави Елладської Церкви. Фото: СПЖ

В Греції папа двічі відвідав архієпископа Ієроніма. Під час одного візиту він зустрівся з представником Фанара. Що це за зустріч і чого можна від неї очікувати?

Під час недавнього візиту папи Франциска до Греції відбулась одна цікава зустріч, яка залишилася за кадром уваги світових ЗМІ. 4 грудня в будівлі Афінської архієпископії, куди папа прибув з візитом до архієпископа Ієроніма, з ним зустрівся юрист Сакіс Кахійоглу. Ця людина передала понтифіку подарунок – книгу віршів Афонського ченця з Перу. Папа римський, у свою чергу, запросив Кахіаоглу до Ватикану. Хто ця людина і що він робив на зустрічі такого високого рангу?

Фанар і Рим: як переконати православних у необхідності унії?

В останні рік-два ми бачимо цілий водоспад заяв від патріарха Варфоломія і папи про майбутнє єднання. Але цілком очевидно, що для досягнення цієї мети необхідно зробити низку послідовних кроків. Один з них – переконати Помісні Церкви (зокрема й «грецькі») в необхідності унії з Римом. А це – не таке просте завдання, оскільки і прості віруючі, і багато грецьких архієреїв категорично проти об'єднання з єретиками. Тому фанаріотам і католикам потрібно знаходити особливі аргументи для переконання. Наскільки чистоплотними можуть бути такі аргументи ми побачили в Україні при створенні ПЦУ. Підкуп, шантаж, кулуарні «домовленості», погрози та інше – про це говорили самі учасники цього дійства.

Нагадаємо, після «об'єднавчого собору» першими словами з УГКЦ (підпорядкована папі структура) були заяви про швидке об'єднання з ПЦУ (підпорядкована Варфоломію структура).

Напевно з цією ж метою папа зустрічався з православною ієрархією на Кіпрі та Греції, адже для просування ідеї єдності зі «святим престолом» конче потрібна підтримка якомога більшого числа Православних Церков.

Для досягнення мети можна піти двома шляхами:

  • ідеологічним – через розробку вчення про першість у Церкві та «особливі права» Константинопольського патріархату;
  • розбійницьким – шляхом шантажу Помісних Церков, оскільки майже в кожної є «слабкі місця» в особі своїх розкольників. І цим розкольникам можна давати «томоси», попутно включаючи до своєї орбіти.

Зрозуміло, що реалізація зазначених вище цілей вимагає часу і коштів. Але вже зараз на шляху до унії з католиками є речі, які можна отримати досить швидко – наприклад, підтримку частини ієрархів Елладської та Кіпрської Православних Церков. За допомогою яких засобів ця підтримка здійснюватиметься, ми й поговоримо нижче.

З ким зустрічався папа в Афінах

Папа римський отримує подарунок із рук Сакіса Кахійоглу. Афінська архієпископія, 4 грудня 2021 року. Фото: https: cnn.gr

Зустріч папи з непримітним адвокатом, здавалося б, не мала жодного значення і виглядала мало не випадковою. Ось тільки є кілька цікавих деталей, які просто змушують задати питання – яка роль відводиться Кахійоглу в грі Фанара та Ватикану?

По-перше, не так просто зустрітися з папою кому б там не було. По-друге, зустріч відбулася не десь на вулиці, а в будівлі Афінської архієпископії, куди можна було потрапити лише за запрошенням і де випадкова людина просто не могла бути. По-третє, не кожного, хто дарує йому книгу, папа запрошує до Ватикану. То що ж це за людина?

Сакіс Кахійоглу – один з головних членів ради правління «Фонду патріарха Варфоломія» (про сам «Фонд» та його завдання – нижче), а ще – один з найвідоміших та найуспішніших адвокатів з кримінальних справ у Греції, який виступав у ролі захисника підсудних з «важкими» звинуваченнями.

Ця людина народилася у Верії, навчалася в Салоніках, а в 1985 році переїхала до США (за рекомендацією, до речі, тодішнього прем'єр-міністра Греції Костянтиноса Міцотакіса – батька нинішнього прем'єра країни Кіріакоса Мійотакоса), де отримав фінансову підтримку від фанаріотської архієпископії в Америці. Природно, що така допомога визначила ставлення Кахійоглу до Фанара. Бо саме на гроші Константинопольського патріархату він навчався в Школі міжнародної служби Американського університету у Вашингтоні, округ Колумбія. Це дозволило йому влаштуватися на роботу в Сенат США як помічник з кадрів у сенатському комітеті з міжнародних відносин та в офісі лідера республіканців сенатора Джессі Хелмса з Північної Кароліни.

У 2001 році Кахійоглу відкриває свій офіс в Греції, а у 2021 році голова Фанара призначає його членом правління «Фонду патріарха Варфоломія».

В Греції це призначення викликало певне нерозумінни, оскільки новий член правління «Фонду» у період з 2001 по 2018 роки «прославився» захистом злочинців, звинувачуваних за найтяжчими статтями. Наприклад, він захищав Георгіоса Коскотаса (голову Банку Криту), звинуваченого у привласненні 32 мільярдів драхм із банку. Був захисником Кіріакоса Апейрантіса, обвинуваченого в серійному вбивстві, згвалтуванні та підпалі, захисником Йосифа Вайоніса, котрий вбив свою дружину, Христоса Вулгаракіса, котрий вбив свою 12-річну доньку, також виступав адвокатом Тео Теодоридіса, звинуваченого в імпорті 5 кг кокаїну, та Аркета Різая, засудженого за викрадення людей. З 2001 року (час відкриття його офісу в Греції) Кахійоглу в основному спеціалізувався на справах, пов'язаних із злочинами проти життя (вбивства), тілесними ушкодженнями, торгівлею наркотиками, фінансовими злочинами, злочинами, пов'язаними з сутенерством, торгівлею людьми, крадіжками , вимаганнями, шахрайствами, відмиванням грошей, лихварством.

Звичайно, у кожного своя робота, і не можна на її підставі робити висновки, що Сакіс Кахійоглу має брудну репутацію. Але в 2005 році вже він сам був звинувачений у причетності до справи ймовірного злочинного угруповання та отримав кілька років в'язниці, в якій провів 4 місяці. У 2010 році він був засуджений до 6 років позбавлення волі, але у результаті був виправданий за всіма статтями.

Однак, попри ці скандали, Кахійоглу користується довірою Константинопольського патріаха і більше того – весь час надає йому певні послуги. Наприклад, у гучній справі монастиря Ватопед, який крім того, що є найбагатшим монастирем Афона, ще й вважається «житницею» Фанара. Тоді, нагадаємо, колишньому керуючому директору Державної компанії нерухомості Константіносу Граціосу були пред'явлені звинувачення у справі про обмін нерухомістю між державою і монастирем Ватопед на горі Афон. Після принесення вибачень перед спеціальним слідчим Граціос був звільнений умовно, в той час як інші обвинувачені у тій же справі вважалися тимчасово затриманими (деякий час перебував у в'язниці і настоятель Ватопеда ігумен Єфрем). До слова, справа ця досі перебуває на розгляді в Афінському апеляційному суді з кримінальних справ. І цю маленьку деталь варто пам'ятати, якщо виникає питання, чому ігумен Єфрем не виступає проти рішень Фанара, щодо ПЦУ зокрема.

Іншими словами, Кахійоглу – людина «перевірена», якій можна довірити «найделікатніші» доручення. Зокрема, його можна використовувати як «переговірника» у спробах схилити ієрархів Греції і Кіпру на бік унії з Римом. І навряд чи людина патріарха Варфоломія випадково затесалася на зустрічі папи й архієпископа Ієроніма. Можливо, враховуючи досвід адвоката, у нього були якісь особливо «переконливі» аргументи для предстоятеля Елладської Церкви.

Втім, поява Кахійоглу в Афінській архієпископії могла виглядати випадковою для архієпископа Ієроніма, але не для папи. Якщо звернутися до недавньої історії, то можна побачити, що в 2018 році Кахійоглу вже зустрічався з понтифіком. І теж не без участі Фанара. Тоді він відвідав Ватикан разом з константинопольським ієрархом, митрополитом Фіатірським Микитою.

Сакіс Кахійоглу, митрополит Микита, папа Франциськ. Ватикан, 2018 рік. Фото: protothema.gr

Фанар, Держдеп та Ватикан у справі створення ПЦУ

Кахійоглу і митрополита Микиту пов'язує давнє знайомство. Справа в тому, що ще до прийняття сану митрополит Микита в середині 80-х років (якраз тоді в Сенаті США трудився Кахійоглу) виконував обов'язки особистого секретаря конгресмена Майкла Біліракіса від округу Вашингтон. Пізніше молодий чоловік вирішив проміняти перспективну політичну кар'єру на служіння Церкві, а якщо точніше –Фанару. Благо, його шеф, Майкл Біліракіс, був не проти, бо вірою й правдою служив Константинопольському патріархату в якості архонта «Ордена апостола Андрія».

Тут потрібно зробити застереження і нагадати, що відносини між Фанаром і Держдепом більш ніж тісні. Наприклад, саме Держдеп абсолютно відкрито підтримував Фанар під час створення ПЦУ, а сьогодні стоїть за «продавлюванням» визнання цієї структури серед Помісних Церков.

Природно, що творці думенківської структури – Держдеп США і Фанар – грають на взаємовигідних умовах. Пам'ятаєте прислів'я «рука руку миє»? Так само й тут – Держдеп допомагає фанаріотам досягти своїх цілей, а ті, в свою чергу, відповідають взаємністю. Приклад? Будь ласка.

Один з найбільш ярих прихильників Філарета Денисенка (того самого, якому Думенко та Порошенко пообіцяли владу в ПЦУ в обмін на Томос, а потім обдурили) Дмитро Степовик розповідав, що він з 1999 по 2013 рік 13 разів їздив із главою УПЦ КП до США.

За його словами, Константінос Біліракіс (радник Майка Помпео та син того самого Майкла Біліракіса – конгресмена, архонта Фанара і колишнього шефа митрополита Микити) зустрічався неодноразово з «патріархом» Філаретом, щоб обговорити створення ПЦУ. Замість Томосу Біліракіс вимагав від Денисенка відмовитися від парафій УПЦ КП, що знаходяться поза Україною. У підсумку Філарет швидше за все відповів згодою, оскільки ПЦУ отримала легалізацію від Фанара, а в Томосі було прописано, що здійснювати свою діяльність ця структура може тільки на території України.

Іншими словами, Біліракіс, як представник Фанара в Держдепі, лобіює необхідність створення ПЦУ, просячи для Константинопольського патріархату певні преференції. Держдеп йому в цьому допомагає, бо через ПЦУ: 

  • руйнує єдність Православної Церкви;
  • створює структуру вкрай вороже налаштовану до Росії та Руської Церкви;
  • отримує додатковий важіль впливу на владу України.

Але головне в тому, що ПЦУ може бути використана як платформа для унії православних і католиків (для чого це Держдепу – в наступній статті). І в цьому сенсі Ватикан якнайбільше зацікавлений, щоб ПЦУ взагалі з'явилась. Тобто спочатку православні і католики об'єднуються під прапорами ПЦУ, а потім ця схема використовується й для всіх інших Церков.

Ось що говорить президент Інституту екуменічних студій Українського католицького університету Іван Дацько: «Хотів би до 2025 року відновлення повного співпричастя між Католицькою і Православною Церквою. Це наша головна мета». Він пояснив, що за папи Франциска і Константинопольського патріарха Варфоломія «ми так наблизилися, що якщо не тепер – то, не хочу говорити, ніколи. Ми втратимо величезну можливість». Він упевнений, що потрібно, «щоб майбутній український патріарх обирався і православними, і католиками... Але ми повинні зробити спільні зусилля, щоб споживати євхаристію любові спільно».

Отже, у 2018 році митрополит Микита (колишній секретар архонта Фанара і конгресмена Майкла Біліракіса) та Сакіс Кахійоглу відвідують папу римського. Того ж року, за безпосередньої участі глави Держдепу Майка Помпео і його радника Гаса Біліракіса, Константинопольський патріархат видає Томос ПЦУ, а фанаро-ватиканський діалог виходить на фінішну пряму. Далі, під час візиту папи римського на Кіпр і в Грецію, лунають заклики Франциска до повної єдності православних і католиків, а Сакіс Кахійоглу отримує запрошення ще раз відвідати Ватикан. Вже у новому для себе статусі  як член правління «Фонду патріарха Варфоломія». Яку ж роль у всьому цьому відіграє даний орган?

«Фонд патріарха Варфоломія»

Мета «Фонду патріарха Варфоломія», за словами митрополита Американського Елпідофора, – «створити спадщину, здатну забезпечити фінансове майбутнє Вселенського патріархату».

Глава Фанара, під час прийому з нагоди створення Фонду, розповів, що «(створення фонду, – Ред.) – це дуже гідна ініціатива, яка є практичним доказом поваги та любові наших віруючих тут у США до Матері-Церкви, якій доводиться мати справу з тисячею й двома труднощами та тисячею й двома проблемами. Багато з них відомі багатьом. Багато з них невідомі. Ми про них не говоримо. Ми переживаємо їх, і вони є невимовленими зітханнями Матері Церкви».

До речі, на вечері членів-засновників «Фонду вселенського патріарха Варфоломія» як основного доповідача було запрошено колишнього держсекретаря США Майка Помпео (ініціював появу ПЦУ, пам'ятаєте?).

Майкл Помпео на вечері на честь засновників Фонду. Нью-Йорк, 29 жовтня 2021 року. Фото: protothema.gr

Говорячи про необхідність створення «Фонду», про який він мріяв усе своє життя, глава Фанара зазначив, що «місія Константинопольського патріархату, безумовно, є духовною. Це – екуменічне служіння віруючим, культурі та всьому людству. Але якою б духовною не була ця робота, для її виконання потрібні матеріальні кошти».

Матеріальні кошти, зауважимо, потрібні не для проповіді Євангелія, не свідчення про Христа, а для «екуменічного служіння» віруючим (яких релігій?), культурі та всьому людству. Що саме треба розуміти під цими фразами – здогадатись неважко, тому що і патріарх Варфоломій, і його сподвижники відверто говорять про необхідність єднання з Римом та діалогу з іншими релігіями. Так ось, для реалізації цієї мети на даний момент до скарбниці Фонду було зібрано майже 20 мільйонів доларів.

І чи не дивно, що Кахійоглу стає одним із головних членів правління «Фонду патріарха Варфоломія», отримує певні повноваження щодо розподілу фінансових потоків і саме йому призначає зустріч у Ватикані папа римський?

Патріарх Варфоломій і Сакіс Кахійоглу. Нью-Йорк, жовтень 2021 року. Фото: protothema.gr

Ні, враховуючи завдання й цілі як «Фонду», так і Фанара, а також репутацію та зв'язки Кахійоглу – нічого дивного в цьому немає.

Підсумки

 

  • Папа римський приїжджає до Греції та Кіпру для того, щоб зустрітися з главами двох держав і з предстоятелями Елладської та Кіпрської Церков.
  • З президентами країн понтифік обговорює питання мігрантів, зокрема робить все, щоб Греція і Кіпр перетворились на якусь перевалочну базу для мусульман, що бажають потрапити до Європи. Митрополит Серафим Пірейський вважає, що така старанність папи стосовно питання міграції свідчить про його бажання не лише перекроїти культурну карту Європи, а й допомогти остаточно знищити християнство.
  • Папа зустрічається з архієпископом Ієронімом та архієпископом Хризостомом, яких, судячи з усього, схиляє до прийняття унії з РКЦ.
  • Під час візиту до Афінської архієпископії він зустрічається з представником Фанара Сакісом Кахійоглу, що там опинився, та запрошує його до Ватикану. Ця людина – член правління «Фонду патріарха Варфоломія», який збирає кошти для просування «екуменічних» цілей. Він має за спиною величезні зв'язки та певний юридичний досвід, знайомий з папою і вже зустрічався з ним у Ватикані раніше – якраз перед створенням ПЦУ.

Дуже ймовірно, що саме його фанаріоти використають для того, щоб зробити більш поступливими в питаннях унії грецьких ієрархів. Він також може стати «вагомим» аргументом у справі боротьби з можливою критикою дій Фанара з боку авторитетних у православному світі афонітів.

Мета ж усіх цих ігор, які ведуться вже упродовж десятиліть (згадайте сім'ю Біліракісів), одна – домогтися створення єдиної структури Фанара та РКЦ. У цьому сенсі ПЦУ – лише ланка одного великого ланцюга, яка веде до нової синкретичної релігії, що об'єднує людство.

І ця релігія навряд чи матиме щось спільне із Христом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Ратифікація Стамбульської конвенції – це:
захист жінок від насильства
5%
крок до знищення традиційних цінностей
81%
просто популізм
14%
Усього опитано: 42

Архів

Система Orphus