Патріарх Кирил та журнал «Форбс Франс»: 5 запитань та 5 відповідей

Предстоятель РПЦ Кирил розповів про ставлення Церкви до бізнесу та економіки. Фото: СПЖ

Предстоятель РПЦ розповів одному з провідних західних ЗМІ те, про що Церква говорить рідко, але що цікавить багатьох – ставлення до грошей, бізнесу та економіки.

20 листопада 2021 року Патріарху Руської Церкви Кирилу виповнилося 75 років. Незадовго до ювілею французьке агентство журналу Forbes опублікувало інтерв’ю з Предстоятелем РПЦ, в якому він розповів про ставлення Церкви до «зовнішнього світу»: економіки, олігархів, цифрових технологій та інше. Пропонуємо аналіз питань, поставлених кореспондентом відомого бізнес-видання та відповідей Святішого Патріарха.

Скріншот інтернет-версії журналу «Форбс Франс»

Дослівно текст запитань і відповідей ми не наводитимемо, а намагатимемося зрозуміти їхній зміст у контексті сьогоднішньої ситуації, що склалася у сфері комунікації Церкви та секуляризованого суспільства. З російським перекладом інтерв’ю можна ознайомитись на офіційному сайті РПЦ.

Журнал «Форбс», коротка довідка

Журнал «Форбс» був заснований Берті Форбсом у 1917 р. у США. На сьогоднішній день є одним з найбільш авторитетних економічних та фінансових видань у світі з тиражем понад 650 тисяч екземплярів та загальною аудиторією у 6,3 млн осіб. Це один із рупорів капіталізму як глобальної ідеології. Девіз журналу саме такий: «The Capitalist Tool» («Інструмент капіталіста»).

Розмова кореспондента «Форбс Франс» Безіла Марина зі Святішим Патріархом була діалогом між людиною, що мислить у парадигмі капіталізму і носієм іншої, релігійної свідомості.

Запитання 1: Церкві пропонується сформулювати економічну модель

У своєму першому питанні Безіл Марин по суті запропонував Патріарху Кирилу сформулювати нову економічну модель, відмінну як від капіталістичної, так і від тієї, яку він назвав «революційним марксизмом». Церковне вчення в соціально-економічній сфері кореспондент «Форбс Франс» назвав «альтруїстичною доброзичливістю». Саме питання було сформульовано так:

«Економічна наука постулює природний егоїзм людини, яка прагне лише максимізації індивідуального задоволення, часто у вигляді гріха. Яким чином альтруїстична доброзичливість може запропонувати третій шлях між гіперматеріалістичним капіталізмом та революційним марксизмом?»

Тут слід зауважити, що Предстоятелю Помісної Церкви пропонується питання, яке зовсім не входить у сферу церковної діяльності у нашому земному світі. Церква з’єднує людей із Христом, Вона показує людині шлях до Царства Небесного, і вона зовсім не збирається пропонувати світові третій, четвертий чи десятий шлях економічного розвитку. Порятунок людини та її життя за євангельськими заповідями можливі за будь-якої економічної моделі та будь-якої форми державного устрою. Своїм запитанням кореспондент нав’язує Патріарху діалог у власній системі координат. Але Святіший Патріарх намагається понятійною мовою Безіла пояснити йому і читачам журналу, що світогляд Церкви зовсім інший. Він каже: «Хіба не моральна деградація знебоженого суспільства, що породжує нестримне прагнення володіти матеріальними благами, до збагачення будь-якими засобами, включаючи обман, корупцію, кримінал, несправедливий розподіл надприбутків – і є джерелом кризи?»

Тобто причини економічної кризи, в яку все більше занурюється сьогоднішній світ – це відмова людства від віри в Бога і, як наслідок, – моральна деградація, яка, у свою чергу, веде до тих негативних соціальних явищ, які перерахував Патріарх Кирил. Церква не може запропонувати суспільству «третій шлях», але, за словами Святішого Патріарха, «обов’язок Церкви – закликати тих, у чиїх руках важелі економічної влади, усвідомити свою відповідальність перед Богом, Його творіннями та людьми і засвідчити це через реальну турботу про благополуччя трудящих». У рамках якої економічної моделі це робитиметься, Церква сказати не може, але Церква може запропонувати ту основу, на якій можна побудувати як ефективну економічну модель, так і гармонійне суспільство.

Є лише один дієвий спосіб подолати сучасний соціальний та економічний глухий кут – керуватися словом Божим скрізь, де людина має вибір.

Патріарх Кирил

«Церква звертається до людини, чи вона підприємець, банкір, робітник чи селянин, спираючись не на ту чи іншу політико-економічну платформу, а на Євангеліє. Є лише один дієвий спосіб подолати сучасний соціальний та економічний глухий кут – керуватися словом Божим скрізь, де людина має вибір, або де вона має його відстоювати», – сказав Патріарх Кирил.

Питання 2: лихварство та жадібність олігархів

Безіл Марин, здається, зрозумів, що Церква – це не той інститут, від якого доречно вимагати формулювання економічних теорій, тому своє друге питання він передує зауваженням про те, що «християнські лідери не є професійними економістами», проте потім просить Патріарха Кирила висловити свою думку щодо катастрофи економіки в 90-ті роки та її подальшого відновлення. Питання звучало так: «Чи скажете Ви, що економічний та соціальний хаос у Росії в 1990-х роках був викликаний надмірною жадібністю російських олігархів (які пограбували російську державу) та західних банкірів (які довели її до банкрутства)?»

Вражаюче точне визначення того, що сталося!

Саме формулювання питання свідчить, що кореспондент почав пов’язувати економічну ситуацію з моральними якостями людей, від яких ця ситуація залежала. Але Святіший Патріарх веде Безіла Марина ще далі і показує йому, що треба дивитися не так на економічну катастрофу в 90-х, як на причини виправлення ситуації, а вони знову ж таки лежать у духовній площині. «Російській державі вдалося багато в чому подолати наслідки економічного та соціального колапсу 1990 років, і я вірю, що це було б неможливо без Божої милості до нашого народу, який пройшов через часи гонінь за віру. Адже руйнація укладу життя, що склався в радянські роки, <…> проходила паралельно із творенням церковного життя, поверненням до духовних традицій. Переконаний, що процеси духовного відродження нашого народу, що назріли у 90-х, і заклали основу позитивних явищ в економіці та соціальному житті у 2000-х роках».

Патріарх Кирил погодився, що «так, 1990-ті роки були в Росії часом розгулу пристрастей, у тому числі невгамовної жадібності. Збагачення вважалося єдиною цінністю, заради досягнення якої будь-які засоби були добрими». Але водночас саме у 90-ті роки було відновлено тисячі храмів, сотні монастирів, величезна кількість людей прийшла до православної віри, і саме це, а не щось інше стало справжньою причиною того, що й економічна ситуація стала покращуватись.

Що ж до стягнення банківського відсотка, то Патріарх звернув увагу лише на те, що безліч людей страждає від діяльності мікрофінансових організацій, які дають гроші в борг на короткий термін і під величезний відсоток, але нічого не сказав щодо самого принципу лихварства. Святе Письмо Старого Завіту відповідає на це запитання так: «Не віддавай у зріст брату твоєму ні срібла, ні хліба, ні чогось іншого, що можна віддавати на зріст; іноземцеві віддай на зріст, а брату твоєму не віддавай на зріст, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усьому, що робиться руками твоїми, на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею» (Втор. 23:19,20). Як цю вказівку можна застосувати сьогодні – окреме і дуже спірне питання, що далеко виходить за рамки даного інтерв’ю. Однак, слід зазначити, що мусульманські банкіри все ж таки примудряються виконувати цей припис на практиці.

Питання 3: чи можлива «віртуальна церква» та православне підприємництво?

Питання Безіла Марина: «Багато священиків під час ізоляції у Франції почали проводити віртуальні меси, що протестантські телепроповідники робили багато років. Чи заохочуєте Ви ці ініціативи у Православній Церкві, яка, як відомо, є досить консервативною у питаннях літургії? Що потрібно для створення істинно православного підприємництва? Чи можемо ми примирити традиції та інновації?»

Запитань було поставлено відразу кілька, і Патріарх Кирил відповів на всі. Він сказав, що інновації від інновацій відрізняються. Одні з них Церква може взяти на озброєння, інші – категорично ні. «Церква завжди охоче використовувала нові технології в галузі друкарства чи архітектури, і сьогодні використовує електронні технології для проповіді Божого слова, найактивніше розвивається спільнота священиків-блогерів, створюються і мобільні додатки місіонерської спрямованості», – вважає Предстоятель РПЦ.

Проте щодо «віртуальної церкви» тут ситуація інша. «Для нас "віртуальна церква" – це сурогат, який не може вмістити всієї повноти людського і богоспілкування...», – сказав Патріарх Кирил. У віртуальному просторі неможливо звершувати Таїнства, та й повноцінна молитва, за великим рахунком, неможлива, хоча, на думку Святішого Патріарха, перегляд інтернет- або телетрансляції реального богослужіння все ж таки краще, ніж нічого.

Для нас «віртуальна церква» – це сурогат, який не може вмістити всієї повноти людського та богоспілкування.

Патріарх Кирил

Православне підприємництво можливе, як і будь-яка інша трудова діяльність, якщо вона сумісна з євангельським вченням. Патріарх Кирил повідомив кореспонденту, що в Росії існує «Союз православних підприємців», і в рамках цієї організації ухвалено «Етичний кодекс православного підприємця». Цікаво було б дізнатися про результати застосування цього кодексу, хоча, звичайно, це також виходить за межі інтерв’ю.

Питання 4: аскетизм та обмеження потреб

Питання Безіла Марина: «Який аскетизм чи дисципліну Ви б порекомендували російському православному підприємцю, який готовий служити суспільству?»

Відповідаючи це питання, Патріарх Кирил дав цікаве визначення аскетизму: «Християнський аскетизм – це мистецтво поєднання високої внутрішньої напруги, обумовленої прагненням до виконання заповідей Христових, з реаліями сучасного життя».

Тут є про що поміркувати. Багато віруючих, познайомившись із творіннями великих християнських подвижників: Антонія, Макарія, Пимена, яких Церква назвала «Великими», а також інших отців, приходили до непорозуміння питання: як їхнє вчення можна застосувати в сучасному житті? Слова Святішого Патріарха Кирила допомагають знайти відповідь на це запитання. По-перше, він свідчить, що аскетизм – це мистецтво, а не сліпе копіювання. По-друге, це внутрішня духовна напруга, стан душі, коли вона не розслаблена і заспокоєна поточним станом справ, а навпаки, прагне чогось, хоче чогось досягти і готова робити для цього певні зусилля. По-третє, те, чого має прагнути душа – це виконання Христових заповідей як прояв любові до Бога. «Якщо любите Мене, дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін. 14:15), – сказав Господь. І по-четверте, конкретні форми аскетизму залежить від реалій сучасного життя. Вони, природно, інші, ніж були у святих отців, отже, і форми сучасного аскетизму будуть відрізнятися, залишаючись при цьому тим самим виконанням заповіді Христової про любов до Бога і ближнього.

Оскільки питання було поставлене в контексті підприємництва, Святіший Патріарх дає практичні настанови, як може людина, яка займається бізнесом, приступити до цього аскетичного діяння: «Будь-яка дорога починається з першого кроку. Нехай цим першим кроком для підприємця стане усвідомлена допомога найближчому храму, дитячому будинку, богадільні, центру допомоги молодим матерям та іншим людям, які знаходяться далеко від норми життєвої ситуації».

І що, напевно, було найдивовижнішим для кореспондента «Форбс Франс», так це те, що Святіший загострив його увагу на тому, що аскетизм сам по собі не має жодної цінності: «Треба пам’ятати, що аскетичність – це лише засіб, який виховує в людині любов до ближнього. Якщо аскеза є, а любові та бажання допомагати ближньому немає, то самообмеження безглузді». Крім того, аскетизм без любові може стати шляхом до смерті: «Відомі й ті, у кого особиста аскеза стає певною самоціллю, виразом гордині».

Чи можна було продовжити цю думку і сказати словами преподобного Серафима Саровського: «Молитва, піст, бдіння і всякі інші справи християнські, наскільки гарні вони самі по собі, проте не в робленні тільки їх полягає мета нашого християнського життя, хоча вони й служать необхідними засобами задля досягнення її. Істинна ж мета життя нашого християнського полягає в набутті Духа Святого Божого»? Патріарх про це не сказав, і, можливо, це було б занадто піднесено для кореспондента бізнес-видання.

Треба пам’ятати, що аскетичність – це лише засіб, який виховує у людині любов до ближнього. Якщо аскеза є, а любові та бажання допомагати ближньому немає, то самообмеження безглузді.

Патріарх Кирил

Питання 5: капіталізм та сім’я

Питання було поставлене в настільки цікавій формі, що має сенс навести його повністю.

Безіл Марин: «Якщо до 1970-х років західний капіталізм виробляв продукти для сімейного споживання, такі як сімейні фільми, сімейні квартири, настільні ігри для сімей, то за останні сорок років з’явилися більш індивідуалізовані моделі споживання. Квартири менше, сайти знайомств обслуговують непостійних одинаків, а смартфон, символ останнього десятиліття, є найважливішим особистим предметом. Ця тенденція була ще жорсткішою в посткомуністичній Росії, причому вся еволюція відбулася лише за останні двадцять років. Чи є цей розвиток неминучим? Як примирити капіталізм та сім’ю?»

Святіший Патріарх погодився з такою постановкою питання, помітивши, що в сім’ї людина повинна враховувати думку своїх ближніх, у чомусь поступатися, поступаючись при цьому якимись своїми бажаннями та пріоритетами, а за індивідуалізованого споживання вона може повністю задовольняти саме свої бажання та забаганки, не звертаючи уваги потреби ближніх. Таке паразитування бізнесу на почутті егоїзму приносить максимальний прибуток сьогодні, однак у довгостроковій перспективі це тупиковий шлях розвитку. І Святіший Патріарх пояснив це дуже просто: «Але для капіталізму є "маленька" проблема: егоїсти не розмножуються. Вони не мають у цьому жодної потреби. Кількість споживачів неухильно знижується, адже навіть за найвищої якості життя – людина смертна. Отже, капіталізму, який не вміє "виробляти людей", заохочуючи сімейні цінності, доводиться завозити нових споживачів ззовні. Із тих регіонів, де діють інші моделі поведінки. Хоча б знову збирати з них виторг. Ця спадна спіраль, яка неминуче закінчиться крахом».

Звідси висновок – єдиний вихід як для бізнесу, так і для суспільства загалом – це «розуміння того, що сім’я – це базисна цінність, а не товар чи послуга. У неї треба вкладати ресурси, матеріальні, моральні, її треба захищати та підтримувати. До такого висновку приходить все більше людей і в країнах Заходу, усвідомлюючи, що без традиційної сім’ї неможливе майбутнє людства». Поки що таких людей на Заході, та й у наших країнах не так багато, щоб вони могли зробити інститут сім’ї та інші традиційні цінності домінуючими у суспільстві. Швидше навпаки, ми бачимо, як інститут сім’ї планомірно руйнується, йому на зміну приходять усілякі сурогати та збочення, але хотілося б вірити, що в найближчому майбутньому слова Патріарха Кирила виявляться пророчими, і людство повернеться до свого традиційного укладу та своїх справжніх цінностей.

Без традиційної сім’ї неможливе майбутнє людства.

Патріарх Кирил

Деякі загальні висновки

По-перше, з тих питань, які були поставлені Святішому Патріарху Кирилу, ми бачимо, що західне суспільство ставиться до Православ’я з інтересом. Від лідера найбільшої Помісної Православної Церкви аудиторія одного з провідних економічних журналів хоче дізнатися, як Церква ставиться до фундаментальних економічних феноменів: лихварства, споживання, прибутковості тощо. Від Патріарха навіть хочуть почути, яку економічну модель треба взяти на озброєння людству.

По-друге, представники сучасного секулярного суспільства та люди з релігійним світоглядом розмовляють різними мовами, у тому сенсі, що у них різні цінності, різне уявлення про закони буття та різна точка зору на цілі людського існування. З одного боку, це перешкода спілкування, але з іншого – можливість проповіді християнства.

По-третє, із представниками західного суспільства та носіями західного ліберального менталітету розмовляти можна й потрібно. Пояснювати їм основні принципи християнства, розкривати перед ними євангельські істини і при цьому не займатися тим, що в Євангелії називається «метати бісер перед свинями». Так, для цього потрібне певне мистецтво, але місіонерство ніколи не було простою справою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як ви ставитесь до законопроекту щодо продажу послуг сурогатних матерів іноземцям?
за
0%
проти
100%
не визначився
0%
Усього опитано: 7

Архів

Система Orphus