Листи генералів президенту: чому у Франції пізно, а в Україні ще ні

Макрона закликають вжити заходів для порятунку традиційної Франції. Фото: СПЖ

Військові Франції пишуть Макрону звернення, де вимагають вжити негайних заходів через засилля мусульманських мігрантів і неминучість національної катастрофи.

Французькі генерали, відставні і чинні, військові і поліцейські, написали президенту Е. Макрону вже третій лист з попередженням про майбутню расово-громадянську війну і вимогою навести порядок. Причина – засилля мігрантів і ісламська загроза. Політична влада відреагувала на ці листи в цілому негативно. Але навіть у разі, якщо влада у Франції всерйоз візьметься наводити лад у країні, у них вже не вийде запобігти тієї катастрофі, про яку йдеться в «генеральських» листах. Чому це так, і який урок з усього цього може винести Україна? Спробуємо розібратися.

Три листи генералів

21 квітня 2021 р. відставний офіцер жандармерії Жан-П’єр Фабр-Бернадак на онлайн-платформі для військовослужбовців Place Armes опублікував лист, суть якого зводилася до трьох основних посилів:

  • мігрантів у Франції дуже багато, і вони не визнають французьких законів;
  • бездіяльність влади призведе до громадянської війни;
  • генерали готові підтримати будь-кого, хто наведе порядок у Франції.
Скріншот сайту Valeurs Actuelles, що опублікував лист французьких генералів

Під цим листом поставили свої підписи 20 відставних генералів і понад 1000 офіцерів армії, поліції і жандармерії. Вони акцентували увагу президента Франції, французької влади і суспільства на тому, що ісламізм у Франції набрав таку силу, що вже існують райони, «де закони республіки не діють», і більш того, є «території, на яких поширюються догми, що суперечать нашій конституції». Тут, очевидно, маються на увазі закони шаріату, що суперечать конституційним засадам Франції як світської держави.

На думку військових, влада протиставляє цій експансії лише політику «загравання і винуватого мовчання». Це може призвести лише до того, що соціальна напруженість по лінії «мусульманські мігранти – корінні французи» незабаром досягне апогею, за яким прийде громадянська війна з тисячами жертв, і відповідальність за це буде нести президент Е. Макрон.

Соціальна напруженість по лінії «мусульманські мігранти – корінні французи» незабаром досягне апогею, за яким прийде громадянська війна з тисячами жертв.

У кінці листа його автори закликали французьку владу рішучими діями навести порядок у країні, в іншому ж випадку це зроблять якісь «активісти»: «Якщо нічого не буде зроблено, в суспільстві буде неминуче поширюватися апатія, що в кінцевому підсумку призведе до вибуху і втручанню наших активних товаришів в ризиковану місію захисту наших цивілізаційних цінностей і захисту наших співвітчизників на території країни».

Що це за активні товариші, і наскільки вони готові взяти ситуацію в свої руки, генерали не уточнили, але заявили, що готові служити «будь-кому, хто буде захищати інтереси французької нації».

У відповідь уряд Макрона порівняв виступ відставних генералів з невдалою спробою путчу французьких генералів в Алжирі проти президента Шарля де Голля 1961 року і наклав на 18 підписантів з 20-ти дисциплінарні стягнення. А більшість політологів зв’язали цей лист з президентськими виборами, які повинні пройти у Франції в квітні 2022 р.

Скріншот сайту DEUTSCHE WELLE

9 травня 2021 р. те ж саме агентство Valeurs Actuelles опублікувало другий лист з аналогічним змістом, який тільки за один день набрав понад 150 тисяч голосів. Правда, цей другий лист був анонімним, але стверджувалося, що його авторами є діючі офіцери, серед яких є ті, хто служив в Афганістані, Малі та Центрально-Африканській Республіці, а також брав участь в антитерористичних операціях у самій Франції.

Тон другого листа був навіть жорсткішим, ніж тон першого. Автори стверджували, що у Франції «вже тліє громадянська війна».

«Ми бачимо насильство в наших містах і селах, бачимо, що ненависть до Франції і її історії стає нормою, – пишуть автори і закликають – Дійте! Йдеться про виживання нашої і вашої країни. Якщо вибухне громадянська війна, військові будуть підтримувати порядок на своїй власній землі... У Франції назріває громадянська війна, і ви це прекрасно знаєте».

Третій лист президенту Е. Макрону був опублікований агентством Valeurs Actuelles 14 травня 2021 р. Його підписали понад 90 відставних офіцерів поліції, які підтримали своїх колег, що написали перші два листи, і заявили про провал ситуації з безпекою в країні. Вони підтвердили, що в цілих регіонах Франції «агресивні меншини» оскаржують владу держави і закликали владу країни виправити «надзвичайно серйозну ситуацію з точки зору безпеки та громадського спокою» і вжити заходів для «відвоювання країни».

При цьому відставні поліцейські заявили, що саме поліція, а не військові, повинна займатися наведенням ладу, «щоб уникнути війни».

Реакція влади і суспільства

Реакція влади на листи генералів була передбачувано негативною. Прем’єр-міністр Франції Жан Кастекс назвав листи «ініціативою, спрямованою проти всіх наших республіканських принципів, честі і обов’язку армії». Начальник штабу Збройних сил Франції генерал Франсуа Лекуантр заявив, що автори будуть покарані. При цьому санкції проти них будуть варіюватися від примусової повної відправки на пенсію до дисциплінарних стягнень. «Кожен з цих генералів постане перед Вищою військовою радою. У кінці цієї процедури президент республіки підпише указ про їх виключення», – сказав Лекуантр і пригрозив генералам втратою зарплати і привілеїв, а також виключенням зі складу резерву старших офіцерів. Міністр оборони Флоренс Парлі також заявила: «Це неприпустимо. Природно, будуть наслідки».

Всі три листи підтримали політичні сили правого спрямування і категорично засудили – лівого. Лідер консервативних «Національних зборів» Марін Ле Пен висловила солідарність з авторами листів і закликала своїх прихильників наслідувати її приклад: «Я запрошую вас приєднатися до нас у битві за Францію».

Що стосується реакції французького суспільства, то воно в цілому підтримало заклик до влади навести лад у країні. Зміст листів викликав особливе співчуття у жителів невеликих містечок і сіл Франції. Новинний канал La Chaîne Info опублікував результати опитування, згідно з яким 58% французів підтримали лист, а 42% виступили проти. Крім цього, 64% респондентів виступили проти покарання відставних військових, які написали перший лист, 74% – проти санкцій по відношенню до діючих військових, авторів другого листа, 73% згодні з тим, що країна розвалюється на частини, 86% підтверджують наявність територій, де не діють французькі закони, 84% заявляють про те, що насильство у Франції зростає з кожним днем. І, напевно, найбільш шокуючою цифрою була думка 49% учасників опитування, які вважають, що армія повинна самостійно, без згоди влади, почати операцію з наведення порядку.

86% французів підтверджують наявність територій, де не діють французькі закони, 84% заявляють про те, що насильство у Франції зростає з кожним днем.

Певною відповіддю на лист французьких генералів і офіцерів можна вважати також і аналітичну записку під заголовком «Демографія, ключ до збереження нашої соціальної моделі», яку опублікував 16 травня 2021 року Верховний комісар з планування Франсуа Байру. У ній він констатує неухильне зниження рівня народжуваності протягом останніх шести років.

У 2020 році загальний коефіцієнт народжуваності становив 1,83 дитини на 1 жінку, що значно нижче порога збереження населення в 2,1 дитини на жінку. Це ставить під загрозу не тільки демографічну ситуацію, але також і пенсійну, і економічну системи, а також систему соціального забезпечення. Іншими словами, на одного працюючого припадатиме все більше число непрацюючих, що призведе не тільки до соціальної напруги в суспільстві, а й до недоступності соціального захисту для широких верств населення. Ф. Байру пропонує прийняти так званий «Національний пакт про демографію», в якому для вирішення демографічної проблеми він пропонує два рішення – «мати більше дітей» і «вітати людей з інших країн». Тобто і стимулювати народження дітей, і залучати мігрантів з інших країн.

Але, по-перше, на пропоновані урядом заклики, як показує практика, відгукуються в основному як раз представники мусульманської мігрантської діаспори, де народжуваність знаходиться на високому рівні і без державних стимулів. А по-друге, залучення мігрантів означає ще більше зростання цієї діаспори і, як наслідок, наростання тих проблем, про які говорилося в листі французьких генералів. Іншими словами, влада планує не боротися з «ісламізацією» у Франції, а, навпаки, сприяти її розвитку.

Справедливості заради слід зазначити, що в грудні 2020 року уряд Франції ініціював проект закону про захист цінності світської держави. У ньому зокрема передбачається:

  • посилити боротьбу з розпалюванням ворожнечі в інтернеті;
  • заборонити підпільні і напівпідпільні школи, де вчать радикальним ізводам ісламу;
  • заборонити видачу дозволів на проживання багатоженців;
  • посилити правила держпідтримки ісламських організацій;
  • розширити заборону на носіння релігійного одягу.

Незважаючи на те, що цей законопроект викликав різку критику з боку президента Туреччини Р. Ердогана, який назвав його дискримінаційним по відношенню до мусульман, він абсолютно не відповідає масштабу тих проблем, які він покликаний вирішувати.

Що відбувається у Франції

Як би не хотілося критикам «генеральських листів», але вони не можуть не погодитися з тим, що ситуація у французькому суспільстві, описана в листах – це реальність, від якої нікуди дітися. Рашида Даті, мер 7-го округу Парижа і, до речі, арабка за походженням, у коментарі для радіо France Info заявила: «Те, що написано в цьому листі, є реальністю. Коли у вас є країна, яка страждає від міської партизанської війни, коли у вас є постійна і висока терористична загроза, коли у вас все більш кричуща нерівність... ми не можемо сказати, що у країни все в порядку».

6 жовтня 2020 р. весь світ розбурхала новина про те, як в передмісті Парижа чеченський емігрант обезголовив шкільного вчителя Самюеля Паті за те, що той демонстрував на уроці карикатури на засновника ісламу. Але мало хто звертає увагу на те, що практично кожен день у Франції скоюються злочини, які більше нагадують військові дії, ніж звичайний кримінал. І звершують ці злочини в основному мігранти. Вони нападають на поліцейських, громлять магазини, підпалюють машини і так далі. Після вбивства Самюеля Паті міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен заявив: «Франція знаходиться в стані війни. Питання не в тому, чи буде ще один напад. Питання в іншому: коли він станеться». Того разу продовження гучних злочинів не змусило себе довго чекати, і вже 29 жовтня 2020 року 21-річний іммігрант з Тунісу Брахім Ауіссауі зарізав трьох осіб у Ніцці.

Оцінити справжні масштаби злочинів мігрантів у Франції дуже важко, оскільки там законодавчо (!) заборонено публікувати статистичні дані про національність злочинців.

У Франції кожні два тижні знищується один християнський храм і зводиться одна мечеть.

Паралельно з тим, як росте злочинність з боку мігрантів, зростає і кількість християнських храмів, які знищуються самими французами. Згідно з дослідженням, проведеним президентом Обсерваторії релігійної спадщини (Observatoire du patrimoine Religieux) в Парижі, Едуардом де Ламазе (Edouard de Lamaze), у Франції кожні два тижні знищується один християнський храм і зводиться одна мечеть. Однією з основних причин знищення церков є пожежі, дві третини яких пов’язані з навмисними підпалами.

https://spzh.news/mediafiles/XpzbAe/thumbs/3xX9IQ_603a1f8c7f2828_04094364-tmb-720x411xfill.jpg
Знесення каплиці святого Йосифа в Ліллі. Фото: gloria.tv

Крім того, кожен день в середньому більше двох християнських храмів піддаються нападам, дві третини з яких пов’язані з крадіжками і одна – з оскверненням.

Формально два цих процеси – зростання мігрантської злочинності та знесення християнських церков не корелюють між собою безпосередньо, але по суті – це дві сторони однієї медалі. Ті французькі (і взагалі європейські) політики, які допустили приїзд до Франції величезної кількості мігрантів з країн Північної Африки і Близького Сходу вважали, що ці люди асимілюються у Франції, приймуть її закони, культуру, цінності та спосіб життя. Але відбувається все з точністю до навпаки: мігранти самі починають переробляти країну, куди приїхали, під себе, зі своїми власними законами, традиціями і релігією.

При цьому Франція сама утримує цих людей, що знищують її в ментальному відношенні. За оцінками Eurostat у Франції зараз знаходяться більше 8 млн мігрантів, що становить близько 12% населення. При цьому, згідно з дослідженням, проведеним французьким прокурором Шарлем Пратсом, мігранти є одержувачами 43% сімейної і житлової допомоги, а також половини пенсій.

При оцінці перспектив зміни демографічної ситуації у Франції слід звертати увагу не стільки на кількість мігрантів або їх процентне співвідношення з місцевим населенням, скільки на вік і сумарний коефіцієнт народжуваності (Total fertility), який є основним показником динаміки приросту або зменшення населення. На сьогоднішній день у Франції 30% населення у віці до 20 років є мусульманами. Причому у великих містах: Марселі, Ніцці, Парижі та інших цей показник становить понад 45% (!). Не будемо забувати, що при боротьбі за владу в країні не шляхом виборів, а шляхом майданів і масових протестів, ключовим є саме населення великих міст. І для того щоб захопити владу у Франції чи іншій країні Європи з аналогічною демографічною ситуацією, мусульманським мігрантам навіть не потрібно чекати, коли вони складатимуть більшість населення всієї країни. Досить просто високого відсотка активного населення у великих містах, що буде досягнуто в найближчому майбутньому, а в багатьох місцях вже є реальністю. Ще восени 2020 р. посол Франції в Швеції Етьєн де Гонневиль заявив, що Франція є мусульманською країною.

У Франції 30% населення у віці до 20 років є мусульманами. Причому у великих містах: Марселі, Ніцці, Парижі та інших цей показник становить понад 45% (!).

Що ж стосується сумарного коефіцієнта народжуваності у Франції, то він становить 1,8 дитини на одну жінку фертильного віку для французів і 8,1 – для мусульманських мігрантів. І це не залишає жодних шансів на збереження Францією своєї споконвічної французької ідентичності.

Чому у Франції вже пізно

Отже, загроза перетворення Франції в арену нерівного протистояння мусульманських мігрантів і корінних французів у наявності. Про це йде мова як в «генеральських» листах, так і в безлічі аналітичних матеріалів. Але що можна протиставити цій загрозі? Вище вже згадувалося про нещодавно ухвалений у Франції законі про захист цінності світської держави. Заходи, які в ньому передбачені, нагадують ситуацію, коли потужну пожежу пропонується загасити дитячими водяними пістолетиками. Французькі генерали в своїх листах пропонують застосувати радикальні заходи, але які саме?

«Дійте! Йдеться про виживання нашої і вашої країни», – написано в одному з листів. А як діяти? Що потрібно робити для наведення порядку? Жорстко притягати до відповідальності винних у кожному конкретному злочині? Але це дуже часто стає неможливим, оскільки менталітет мусульманських мігрантів передбачає, що свого родича, навіть того, хто вчинив злочин, не віддають чужинцям для покарання. Випадків, коли натовп відбиває злочинця у поліції, безліч. А якщо поліції все ж вдається його затримати, він тут же пише заяву, що він став жертвою расової та релігійної дискримінації, і у поліцейських виникають великі проблеми з цього приводу.

Але справа навіть не в цьому. Навіть якщо і вдасться карати всіх, хто переступив закон, все одно перетворення Франції на мусульманську країну неминуче в силу вже згаданої демографії. Якщо в більшості французьких сімей народжується одна дитина, а в мусульманських – вісім, то ніякими поліцейськими заходами цю проблему вирішити не можна. Тут необхідний цілий комплекс заходів по стимулюванню народжуваності корінних французів з одного боку і жорсткого видворення з країни всіх мігрантів, які перебувають там незаконно – з іншого. Французьке суспільство не готове ні до першого, ні до другого. До того ж дуже велика помилка – вважати, що економічне стимулювання може призвести до збільшення народжуваності в необхідних масштабах.

За великим рахунком, тільки два фактори впливають на показники народжуваності: цивілізованість і релігійна свідомість. Країни з найбільшим коефіцієнтом народжуваності – це африканські країни, які живуть за своїми традиційними укладами: Конго, Гвінея-Бісау, Ліберія, Нігер. З іншого боку, найнижчий коефіцієнт народжуваності в найбільш цивілізованих і технологічно розвинених країнах: Німеччині, Японії, Сінгапурі, Гонконгу. Нерозумно було б закликати до відмови від благ цивілізації для збільшення народжуваності, тому головним, але не єдиним способом збільшити народжуваність є виховання релігійної свідомості громадян своєї країни. Франція діє протилежним чином.

Звернемо увагу на наступні чинники:

  • величезна кількість мігрантів вже знаходяться в країні;
  • висока народжуваність у мігрантському середовищі і низька в середовищі корінних французів;
  • дехристиянізація корінного населення.

Ці фактори дозволяють зробити висновок про те, що Францію вже не врятують навіть ті радикальні заходи, до яких закликають генерали і офіцери в своїх листах. Навіть якщо влада щосили візьметься прищеплювати французам релігійну свідомість, для того щоб ця свідомість вкоренилася в етнічних французів, повинно пройти багато десятиліть, за які мусульманська громада Франції збільшиться вже настільки, що стане домінувати в цій країні. Іншими словами, у французів вже просто немає часу, ця європейська країна (і не тільки вона?) приречена стати мусульманською державою.

Чому Україна ще має шанс

Сьогодні в Україні проживає понад мільйон мусульман, що становить приблизно 3% населення. При цьому близько половини мусульманської громади – це кримські татари. Решта етнічні групи – це волзькі татари, азербайджанці, турки-месхетинці, чеченці, дагестанці, узбеки, а також мусульмани слов’янського походження. Вихідців з країн Північної Африки і Близького Сходу в Україні не так багато. Тобто в Україні проживають ті етнічні групи мусульман, які проживали тут історично, і з якими у нас є довгий, а часом навіть багатовіковий, досвід спільного існування. Народжуваність у цих етнічних групах, звичайно, вища, ніж серед українців, але не настільки, щоб процентне співвідношення зі слов’янським населенням змінювалося так швидко, як у Франції чи в інших європейських країнах. Іншими словами, якщо Україна не розкриє широко двері перед мігрантами, то у нас ще є той самий час для збільшення власної народжуваності, якого вже немає у Франції.

Для збільшення народжуваності в Україні необхідно прийняти цілий комплекс заходів економічного, соціального та іншого характеру. Які конкретно заходи наша країна може і повинна здійснити – це предмет окремої розмови. Однак в будь-якому випадку на першому місці серед них буде стояти воцерковлення свідомості людей, зміна системи цінностей, повернення до нашої православної віри.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи дотримуєтеся ви обмежень Різдвяного посту?
так, я постую строго
28%
намагаюся дотримуватися, скільки маю снаги
63%
взагалі не дотримуюся цього посту
9%
Усього опитано: 32

Архів

Система Orphus