Про Благодатний вогонь і трагедію в Одесі

Вогонь в одеському Будинку профспілок і Благодатний вогонь в руках Думенко. Фото: СПЖ

У ПЦУ не вірять в чудесну природу Благодатного вогню, але везуть його в свої храми. Одночасно трагедію в Одесі «патріоти» називають «сходженням благодатного вогню».

Представники ПЦУ не вірять в благодатність вогню, що сходив у Велику Суботу в Єрусалимі, але чомусь доставляють його в свої храми. «Сходженням благодатного вогню» прихильники ПЦУ блюзнірськи називають спалення людей живцем в Одесі в 2014 р., але чомусь продовжують називати себе християнами. Так кому все ж таки поклоняються в ПЦУ?

У день Світлого Христового Воскресіння youtube-канал «5 канал» опублікував інтерв’ю з главою ПЦУ Сергієм (Єпіфанієм) Думенко. Назва цього інтерв’ю говорить сама за себе: «Про секс без любові, війну на Донбасі, барбершоп і Філарета: Єпіфаній в рандеву з Яніною Соколовою».

Скріншот youtube-каналу «5 канал»

Воістину з Сергієм Думенко нема про що поговорити на Великдень, як тільки про секс, барбершоп і Філарета!

ПЦУ і Благодатний вогонь

Зупинимося на одному показовому висловлюванні глави ПЦУ в цьому інтерв’ю. Воно стосується дива сходження Благодатного вогню у Велику Суботу в храмі Воскресіння Христового в Єрусалимі. С. Думенко сказав наступне: «Дехто вірить в те, що воно (сходження Благодатного вогню – Ред.) відбувається чудесним чином, але в більшій мірі це є спогадом того чуда, яке було скоєне в певний момент». Цілком очевидно, що себе глава ПЦУ не відносить до цих наївних «деких». Появу ж Благодатного вогню С. Думенко пояснює так: «Як приблизно ми освячуємо на Йордан воду: є речовина, є вода. Вона не виникає просто. Не стається чудо. Священик не створює воду як таку, він просто освячує її, і вона отримує благодатну силу. Так само і з Благодатним вогнем. Він просто виноситься з Гробу Господнього». І як журналістка не намагалася змусити Сергія Петровича пояснити, звідки ж Вогонь береться в Кувуклії, він не зміг навіть зрозуміти цього питання.

Звідки береться Благодатний вогонь ще 4 роки тому розповів на своїй сторінці в Facebook один з підлеглих С. Думенко «священик» Олександр Дедюхін. Той самий, якого в 2018 р. патріарх Варфоломій нагородив хрестом.

https://spzh.news/mediafiles/z9R2Ju/thumbs/zaWuDM_5be30019425604_85467348-tmb-720x411xfill.jpg
Патріарх Варфоломій і Олександр Дедюхін

У 2017 році, коли і Думенко і Дедюхін були членами УПЦ Київського патріархату, цей останній пояснив появу Благодатного вогню проплаченим замовленням російського телеканалу НТВ: «В останні роки "благодатний вогонь" (лапки автора, орфографія збережена, – Ред.) ЗАВЖДИ сходить від 14 год. 03 хв. до 14 год. 16 хв. З 2002 року вогонь сходить тільки в згаданий вище час. Справа в тому, що 14 ч. 03 хв. – це ієрусалимський час виходу першої новини 15-годинного (за московським часом) випуску новин каналу НТВ. А 14 год. 16 хв. – це час останньої новини в кінці випуску. Справа в тому, що в 2002 році телеканал НТВ став першою в світі телекомпанією, яка викупила права на пряму трансляцію з храму Гробу Господнього, і з тих пір "благодатний вогонь" завжди сходить в прямому ефірі НТВ», – написав Дедюхін. На його думку, Благодатний вогонь постійно горить на Гробі Господньому, і Єрусалимський патріарх просто запалює свічки від цієї палаючої лампади.

Інтелект О. Дедюхина, а, може, знання церковної історії, не дозволили йому подумати про те, що тільки тим свідченням про Благодатний вогонь, що дійшли до нас, понад тисячу років, і російський телеканал тут зовсім ні до чого.

Ще один представник ПЦУ «архієпископ» Іван (Євстратій) Зоря порівняв сьогоднішні форми вшанування Благодатного вогню з «релігією вогнян». «Тим більше щось блюзнірське є в спробах до Святого Світла прив’язати визнання або заперечення дії благодаті Божої в Церкві – так, якби Православ’я було б "релігією вогнян"», – написав І. Зоря на своїй сторінці в Facebook у Велику Суботу 2021 р., правда, при цьому обмовився: «Ми шануємо Святе Світло (Благодатний вогонь – Ред.), як видимий знак благословення від Гробу Господнього».

Логіку міркувань І. Зорі все ж зрозуміти можна: представників ПЦУ не пускають на Гроб Господній у Велику Суботу в силу того, що Єрусалимський патріархат не визнає ПЦУ. Їм доводиться або обманним способом проникати туди, використовуючи дипломатичні запрошення, або брати цей Вогонь вже за межами Храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. А тому ПЦУ намагається всіляко принижувати його значення, сумніватися в істинності Благодатного Вогню або навіть пояснювати його поява проплаченим замовленням російського телеканалу.

Однак не можна зрозуміти логіку глави ПЦУ С. Думенко і інших представників цієї релігійної організації: як вони можуть принижувати або навіть кощунствувати над Благодатним вогнем і одночасно поширювати його по своїх храмах ?! Очевидно, вони намагаються поєднати непоєднуване: з одного боку, розкольники повинні дискредитувати чудо Благодатного вогню, так як вони жодним чином не причетні до цього чуда. А з іншого – вони повинні показати, що шанують Благодатний вогонь, оскільки він шанується всіма Помісними Церквами, і більшість Церков привозять цей вогонь для своїх віруючих. Щорічно Благодатний вогонь спеціальними авіарейсами доставляють в десятки країн, і в багатьох з них його зустрічають з пошаною не лише церковні ієрархи, а й державні лідери. Іншими словами, в ПЦУ вважають Благодатний вогонь вигадкою, але використовують його для зміцнення свого авторитету.

В ПЦУ вважають Благодатний вогонь вигадкою, але використовують його для зміцнення свого авторитету.

Привівши висловлювання про Благодатний вогонь представників ПЦУ, повні зневіри і блюзнірства, не можна не сказати про те, що диво Благодатного вогню споконвіку шанувалося в християнстві, і існує безліч свідчень про його надприроднє походження. Наведемо тут лише найперше зі свідчень, які дійшли до нас, і одне з найостанніших.

«У Велику Суботу, напередодні Великодня, на ранковому церковному служінні в храмі Гробу Господнього, після співу:« Кіріє, елейсон» (Господи, помилуй!) – Ангел сходить і запалює лампади, висять над Гробом Господнім. Патріарх передає цей Вогонь єпископу і нарешті всьому народу, щоб кожен міг засвітити цей Вогонь в своєму будинку. Нинішнього Патріарха звуть Феодосієм (863-879); він покликаний на це місце за своє благочестя»(Бернард Чернець,«Itinerarium Bernardi, monachi franci», 867 р.).

«Божественний вогонь сходить щороку саме напередодні православного Великодня у Велику суботу. <...> Що ж стосується сумнівів, то вони можуть викликати лише посмішку. <...> Охочих розвінчати «міф» було безліч. Але за сотні років це ще нікому не вдалося. Земля, на якій знаходиться храм, належить турецькій родині, ключар храму – мусульманин. Хресний хід на Великдень навколо каплиці над Гробом Господнім проходить в супроводі кавасів-турок. З патріарха і представника Вірменської Церкви знімають священицьке облачення і оглядають. А каплицю ретельно обшукують ізраїльські поліцейські і мусульмани – чи немає де джерела вогню? Крім того, представник вірмен стежить за всіма діями і завжди готовий втрутитися» (патріарх Єрусалимський Феофіл, 2008 р.)

Охочих розвінчати «міф» було безліч. Але за сотні років це ще нікому не вдалося.

Патріарх Єрусалимський Феофіл

Чудо сходження Благодатного вогню

Правильно каже патріарх Феофіл, що нікому і ніколи не вдалося довести хибність дива сходження Благодатного вогню у Велику Суботу. Але якби помилки прихильників ПЦУ полягали лише в сумніві в цьому диві! На жаль, вони не соромляться називати «благодатним вогнем» трагедію в Одесі 2 травня 2014 р під час якої заживо згоріли десятки людей.

Про трагедію в Одесі і блюзнірські жарти

Трагедія в Одесі 02.05.2014 р.

7 років тому прихильники Євромайдану закидали пляшками з палаючої сумішшю Будинок профспілок, їх політичні опоненти були фактично спалені. За офіційними даними, у вогні загинуло 42 особи. Не тільки для християнина, але і для будь-якої людини, що не відмовилася від своєї людяності, загибель у вогні людей, нехай навіть і політичних супротивників – це жахлива трагедія, гідна оплакування й жалоби. Ми оплакуємо наших співвітчизників, жителів багатьох українських і не тільки українських сіл, яких фашисти зганяли в комори і сараї і спалювали живцем під час Великої Вітчизняної війни. Ми оплакуємо загиблих на Майдані в Києві, ми оплакуємо також і загиблих в Одесі.

Але в «патріотичній» тусовці не прийнято оплакувати загиблих в Одесі. Цим убивством хизуються і всіляко знущаються над пам’яттю своїх жертв. 2 травня в Одесі «патріоти» незмінно позують біля місця спалення людей з шашликами в руках. А в цьому році пішли ще далі – шашлики замінили відверто блюзнірськими «жартами».

Наприклад, народний депутат України VIII скликання Андрій Денисенко опублікував в Facebook «привітання з Великоднем», в якому заявив, що «7 років тому на Одесу зійшов благодатний вогонь».

Скріншот публікації Денисенко

У 2011 р. Андрій Денисенко став членом Всеукраїнського об’єднання «Свобода», від якого і балотувався в Верховну Раду, а в 2014 році він очолив обласну організацію «Правий сектор». Немає потреби нагадувати, що Правий сектор «духовно» окормляється ПЦУ і УГКЦ і непримиренно ворогує з Українською Православною Церквою. Силами Правого сектора проводиться безліч захоплень храмів УПЦ і відбувається безліч протиправних акцій щодо віруючих. Ще в 2017 р. між Правим сектором і УПЦ КП було укладено угоду, спрямовану на силову підтримку створення «єдиної помісної церкви», яка втілилася незабаром в ПЦУ.

А ось аналогічний пост ще одного націоналіста, члена «Правого сектора» і прихильника ПЦУ Олексія Цимбалюка.

Скріншот О. Цимбалюка в Фейсбук

Вірніше навряд чи тільки прихильника. Цимбалюк до 2018 року був кліриком Київського патріархату, і оскільки всі члени даної структури після «об’єднавчого Собору» автоматично перемістилися до ПЦУ, є всі підстави вважати, що і Цимбалюк є «священнослужителем» цієї структури.

Падіння в безодню: шлях від ченця УПЦ до радикала і блюзніра

Якщо екс-нардеп Андрій Денисенко був радикал-патріотом дуже давно (з відповідними поглядами), то Олексій Цимбалюк, щоб стати подібним Денисенку, пройшов великий внутрішній шлях. Справа в тому, що ця людина давала чернечі обітниці в канонічній Церкві.

Ось як коротко описав його життєвий шлях сайт «Повернись живим» savelife.in.ua, якому Цимбалюк дав інтерв’ю в 2019 р.: «Задовго до початку війни в Україні він прийняв чернечий постриг і був висвячений в сан ієродиякона. Бойові дії на Сході країни спонукали чоловіка піти в армію і боротися з ворогом. За специфікою його діяльності, ворогом були не тільки колабораціоністи і росіяни. Це вплинуло на Олексія, і він пішов з армії і зайнявся допомогою дітям в прифронтових містах і добровольцям. А зараз Олексій Цимбалюк з позивним Аристарх насолоджується виготовленням крафтової граппи і винних напоїв».

О. Цимбалюк прийшов в монастир у 2004 р. Спочатку служив в Свято-Пантелеймонівському Одеському монастирі, а потім в Одеському Свято-Іверському монастирі УПЦ, в 2006 р. прийняв чернечий постриг з ім’ям Аристарх, тоді ж був висвячений в сан ієродиякона. Після Євромайдану він пішов в УПЦ КП, потім в ПЦУ.

https://strana.ua/img/forall/u/0/92/12096294_1656931224592048_5563346569217400496_n%5b1%5d%5b1%5d.jpg
Олексій Цимбалюк у 2015 р.

Після початку конфлікту на Донбасі він вступив до лав «Правого сектора» і почав заявляти, що вбивати сепаратистів – це милосердя.

 

О. Цимбалюк у 2017 р.

Брав участь в найжорстокіших акціях націонал-радикалів. Але найбільшу популярність він отримав в 2019 році у зв’язку з інсценуванням СБУ вбивства російського журналіста Аркадія Бабченко. О. Цимбалюк і був тим самим «кілером», який нібито прийняв замовлення і звершив убивство А. Бабченко.

При цьому О. Цимбалюк не приховує своїх симпатій до фашизму. Ось він демонструє фашистський шеврон у себе на рукаві.

https://strana.ua/img/forall/u/0/92/%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%5b1%5d.png
О. Цимбалюк з нацистським шевроном
​​​​​​

Зигує…

https://strana.ua/img/forall/u/0/92/3_main%5b1%5d.jpeg
О. Цимбалюк з нацистським привітанням

Який внутрішній шлях повинна була пройти людина, яка давала Богу чернечі обітниці, щоб тепер у підсумку робити блюзнірські публікації в Мережі, симпатизувати нацистам і підтримувати людей, які до Бога і Церкви ставляться з глибоким презирством? Що повинно було статися в його душі, щоб від християнської любові прийти до ненависті? Що повинно було статися, щоб він оспівував ненависть як «чесноту»? Про це говорить сам Цимбалюк.

«Починаючи з 2014-го, особисто мені страшно важко жити християнським життям. І я не кажу про те, щоб піти в неділю в Церкву. Не про проходження церковних постів і інших правил. Я про Любов, яка є основою життя послідовників Христа, так, саме послідовників, оскільки наслідування Христа і є християнство.

Так ось, спочатку мені було дуже складно не любити, але хоча б не ненавидіти росіян. Але з тими в принципі не складно – чому ненавидіти самих жалюгідних і нещасних людей? Їх легко любити, найлегше любити кожного двохсотого (вантаж 200 – позначення загиблих – Ред.). <...> А ось як перестати ненавидіти рідних мусорів і їх главмусора, я досі не можу придумати. І ненавистю жити не хочеться. Ненависть руйнує моє життя, а не їх. Ненависть калічить мою душу, а не їх. Доведеться ставити знак рівності між мусорами і росіянами. Тоді все стане на свої місця і буде мир в моїй душі...», – написав О. Цимбалюк.

Ми бачимо, що незважаючи на всю свою показну завзятість і браваду, ця людина внутрішньо страждає, оскільки розуміє, наскільки далекий він від того християнського життя, яке колись у нього було і яке зараз він втратив. Чи поверне йому християнську любов «знак рівності між мусорами і росіянами»? Не поверне. Тому що це шлях не до Христа, а до когось іншого. Точно так само не має нічого спільного з християнством заклик Дедюхіна «пробачити агресора, пославши йому від 6 до 12 грам любові в будь-який життєво важливий орган». З цієї ж серії наміри Єпіфанія Думенко почекати із захопленням українських лавр і «відкриттям релігійного фронту», лише «тому що зараз ще не час».

Так, в ПЦУ безпосередньо не називають вогонь, який убив одеситів у 2014 році благодатним, але там повністю підтримують той «патріотичний» дискурс, який виправдовує знищення «правильними» українцями «неправильних», дискурс, який замість любові сіє в душі злість і ненависть. І ми знаємо, чий це дух...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи будете ви вакцинуватися від COVID?
так, тільки так можна забезпечити безпеку в храмах
4%
так, коли з'явиться вакцин, якій зможу довіряти
21%
ні, я проти вакцинації взагалі
49%
ні, я боюсь чипізації під виглядом вакцини
26%
Усього опитано: 135

Архів

Система Orphus