10 головних подій 2020: підбиваємо підсумки минулого року

Згадаємо, яким був минулий рік для УПЦ. Фото: СПЖ

За традицією, наприкінці року СПЖ підбиває підсумки і пропонує своїм читачам пригадати ті події, які були найважливішими в 2020 році.

1. Зустріч Предстоятелів в Аммані

Зустріч Предстоятелів в Аммані. Скріншот youtube-каналу russianchurch

26 лютого в столиці Йорданії Аммані, з ініціативи Патріарха Єрусалимського Феофіла IIIвідбулася зустріч предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков. У зборах взяли участь Єрусалимський Патріарх Феофіл, Патріарх РПЦ Кирил, Патріарх Сербський Іриней, Предстоятель УПЦ Митрополит Онуфрій, Митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, а також делегація Румунської Православної Церкви на чолі з митрополитом Тирговиштським Нифонтом і делегація Польської Православної Церкви, яку очолив архієпископ Люблінський і Холмський Авель. На зустрічі Блаженніший Онуфрій виголосив промову, в якій детально зупинився на діях Константинопольського патріарха в Україні, зазначивши, що ці дії порушують канони Церкви, і тільки усунення цих порушень може призвести до вирішення кризової ситуації.

Учасники зустрічі прийняли підсумкове комюніке, в якому:

  • вказали на необхідність загальноправославного обговорення ситуації в Україні;
  • закликали до вирішення церковної ситуації в Північній Македонії в рамках діалогу всередині Сербської Церкви при загальноправославній підтримці;
  • закликали владу Чорногорії, де був прийнятий антицерковний закон, спрямований на позбавлення Сербської Церкви своєї церковної власності, поважати і дотримуватися фундаментальних прав власності.
  • прийшли до єдиної думки про необхідність провести нову зустріч для зміцнення братерських відносин.

Патріарх Варфоломій висловив різке засудження цієї зустрічі.

2. Великдень під час карантину

У 2020 р. частина Великого посту і Великдень припали на період карантину у зв'язку з епідемією коронавірусу. У країні діяли обмеження на зібрання людей, не працював громадський транспорт, були закриті підприємства й установи. Торкнувся карантин і Церкви: настоятелі змушені були проводити богослужіння на вулиці або в храмах, але з обмеженою кількістю людей. Незважаючи на це, великодні богослужіння зібрали велике число вірних, які з дотриманням усіх санітарних норм змогли зустріти в храмах головне християнське свято.

Освячення пасок у 2020 р. Фото: УПЦ

Цей час запам'ятався цієї істерією в ЗМІ, спрямованою проти ієрархів Української Православної Церкви. Архієреям дорікали в тому, що вони не закрили двері храмів перед своїми парафіянами і ставили в приклад ПЦУ й УГКЦ, де служби проводилися в закритому режимі. УПЦ звинувачували в «антидержавній діяльності» і пророкували після Великодня сплеск захворюваності. Цькуванню піддалася Києво-Печерська лавра, де навесні захворіла на ковід велика кількість ченців.

Незважаючи на всі закиди, ніякого спалаху захворюваності після великодніх урочистостей не було.

3. Скасування Великого хресного ходу в 2020 р.

У зв'язку з епідемією коронавірусу УПЦ скасувала хресний хід у День Хрещення Русі і пам'яті святого князя Володимира. У розпорядженні, яке було направлено Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм у єпархії УПЦ, говорилося: «Проведення традиційного Хресного ходу з участю єпископату, духовенства, чернецтва та мирян не є можливим. У зв'язку з цим, 28 липня 2020 року у всіх храмах і монастирях ввіреній Вам єпархії необхідно здійснити молебень із святковим передзвоном».

Великий Хресний хід у 2019 р., який зібрав близько 300 тисяч вірян

В останні роки хресний хід 27 липня став для вірян УПЦ справжньою подією, якої чекали, до якої готувалися задовго. Тому, певною мірою, рішення про скасування хресного ходу стало деяким розчаруванням. Однак члени Церкви розуміли – воно було продиктовано турботою про здоров'я людей і продемонструвало патріотичну громадянську позицію священноначалля УПЦ.

4. 30 років утворення Української Православної Церкви

25-27 жовтня 1990 року Архієрейський Собор РПЦ ухвалив рішення про скасування Українського екзархату та утворення Української Православної Церкви в статусі автономії. УПЦ надавалося право самостійного обрання Предстоятелів і архієреїв, установи та скасування єпархій та вирішення всіх питань внутрішнього управління. 28 жовтня 1990 р. Грамота Святійшого патріарха Олексія II про незалежність і самостійність Української Православної Церкви була урочисто зачитана в Софійському соборі в Києві.

Грамота про самостійність і незалежність УПЦ

З благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія у зв'язку з поширенням COVID-19 замість урочистого богослужіння в Києві за участю єпископату УПЦ, святкування 30-річчя утворення УПЦ відбувалося в кафедральних соборах єпархій.

5. Визнання ПЦУ Кіпрською Православною Церквою

https://spzh.news/mediafiles/KsZbgn/thumbs/tb6vx0_5fbe35b6ea5f81_27144653-tmb-720x411xfill.jpg
Засідання Священного Синоду Кіпрської Церкви. Фото: romfea.gr

25 листопада 2020 р. Священний Синод Кіпрської Православної Церкви більшістю голосів 10 проти 7 визнав ПЦУ. При тому, що ще на попередньому засіданні Синоду, 23 листопада, перевага була на користь противників ПЦУ. Саме ж визнання відбулося в незвичайній формі, Синод заявив, що «не заперечує проти рішення його блаженства» архієпископа Хризостома, який 24 жовтня 2020 р. згадав за богослужінням главу ПЦУ Епіфанія Думенка. Дане рішення архієпископа Хризостома викликало різке неприйняття цілої групи кіпрських архієреїв, причому деякі з них заявили, що не будуть співслужити з архієпископом Хризостомом, оскільки він поминає людину, що не має священного сану. У відповідь архієпископ Хризостом пригрозив вивергнути з сану цих архієреїв. Криза в Кіпрській Церкві не вирішена досі.

6. Перемога прихильників Церкви на парламентських виборах у Чорногорії

В кінці грудня 2019 р. парламент Чорногорії прийняв антицерковний закон, згідно з яким канонічна Чорногорсько-Приморська митрополія Сербської Православної Церкви позбавлялася свого майна і фактично опинялася поза законом. Її місце повинна зайняти розкольницька Чорногорська православна церква. У відповідь Церква і народ Чорногорії висловили рішучий протест у формі масових хресних ходів, чисельність яких доходила до 250 тис. чоловік (все населення країни – 600 тис.). Солідарність із братами в Чорногорії висловлювала і Українська Православна Церква.

https://spzh.news/mediafiles/6KOeyQ/mRjSBA_5e580d67c8e780_64112903.jpg
Блаженніший Митрополит Онуфрій у Чорногорії

30 серпня 2020 р. на парламентських виборах у Чорногорії народ відмовив у довірі правлячій партії, що проводила антицерковну політику і підтримав опозицію. На сьогоднішній день нова влада Чорногорії скасувала положення закону, які утискали права Церкви. Церква перемогла, але гоніння, підняті владою, виснажили сили двох сповідників Сербської Церкви. 30 жовтня 2020 р. відійшов до Господа Митрополит Чорногорсько-Приморський Амфілохій, а 20 листопада не стало Патріарха Сербського Іринея.

7. 30 років архієрейської хіротонії Блаженнішого Митрополита Онуфрія

Божественна Літургія 9 грудня 2020 р. в Успенському соборі Києво-Печерської лаври

9 грудня 1990 р. у Володимирському соборі Києва архімандрит Онуфрій був хіротонізований на єпископа Чернівецького і Буковинського. На цій кафедрі він прослужив 24 роки, після чого, 13 серпня 2014 року, Собор єпископів УПЦ обрав його Предстоятелем Української Православної Церкви. У день 30-річчя цієї події архієреї, духовенство і віруючі УПЦ помолилися зі своїм Предстоятелем у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі.

Примітно, що напередодні урочистої дати Блаженніший Митрополит Онуфрій дав інтерв'ю, в якому найщасливішими назвав ті роки свого життя, коли він служив простим ієромонахом.

8. Захоплення храмів

У 2020 р. продовжилися насильницькі захоплення храмів УПЦ і незаконна перереєстрація громад в ПЦУ, хоча і не такими темпами, як це відбувалося при Порошенку. Глава Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) заявив про те, що за останні роки були захоплені 122 храми і 220 парафій незаконно перереєстрували в ПЦУ. Всі ці злочини, як правило, відбуваються з відома й схвалення керівництва ПЦУ. У багатьох випадках віруючі УПЦ терплять погрози і побої.

Спроба захоплення храму в с. Михальча, Чернівецької області 12 листопада 2020 року

Керуючий справами УПЦ, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) заявив, що за рейдерство, насильство та інші протиправні дії, які вчиняють прихильники ПЦУ щодо віруючих Української Православної Церкви особисту відповідальність несе голова Фанару, патріарх Варфоломій.

Останнім часом тема захоплення храмів представниками ПЦУ отримала ще одне цікаве звучання. Про цю проблему, вже по відношенню до УПЦ КП, заговорив голова цієї структури Філарет Денисенко. І це при тому, що саме Київський патріархат до утворення ПЦУ саме й ініціював захоплення храмів УПЦ.

9. Будівництво храмів

Люди, які захоплюють храми, як правило, дуже далекі від того, щоб у них молитися. Тому в більшості захоплених розкольниками храмів «богослужіння» або не проводяться зовсім, або їх кількість значно скорочується. Але навіть там, де вони є, кількість парафіян дуже невелика. Навпаки, громади УПЦ, що втратили храми, але зберегли вірність своїй Церкві, з допомогою Божою і стараннями небайдужих людей будують собі нові церкви.

https://spzh.news/mediafiles/1mZTsv/wVFr3O_5fe2fe01276c95_70908879.jpg
Освячення нового храму на честь святого великомученика Георгія Побідоносця в селі Бриков Тернопільської області

Повідомлення про будівництво, благоустрій або освячення храмів громад, що постраждали від рейдерських захоплень, з'являються мало не щотижня. Значний внесок у цю добру справу, з благословення Священного Синоду та Предстоятеля УПЦ вносить Благодійний фонд «Фавор». Відзначимо також благодійника і мецената Андрія Бібу, стараннями якого було побудовано багато храмів для постраждалих громад у Західній Україні

10. Запрошення в Україну глави Фанару і повернення релігійної політики П. Порошенка

Колишній президент України П. Порошенко, всупереч Конституції, активно і безпосередньо втручався в церковні справи. Він був одним із творців ПЦУ, його ім'я навіть згадано в тексті Томосу. Його релігійна політика полягала в тому, що ПЦУ – це опора української державності і відповідно держава повинна надавати їй всіляку підтримку. П. Порошенко всіма силами намагався переконати українців у тому, що УПЦ – це структура «держави-агресора» і її необхідно знищити шляхом об'єднання з ПЦУ. Народ дав оцінку такій політиці на президентських виборах 2019 р., коли П. Порошенко зазнав нищівної поразки від В. Зеленського, який обіцяв дотримуватися Конституції і не втручатися в церковні справи.

У перших рік президентства ця обіцянка худо-бідно виконувалася, але потім відбулася різка зміна курсу. 16 жовтня 2020 р. В. Зеленський відвідав Фанар з офіційним візитом, у рамках якого він був присутній на молебні у Свято-Георгіївському храмі (в Україні такого ні разу не траплялося), а також зустрівся з Константинопольським патріархом Варфоломієм. Президент запросив главу Фанару в Україну, і той запланував візит на святкування Дня Незалежності країни 24 серпня 2021 року. А 30 листопада 2020 р. на Фанарі побував прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який взяв участь у богослужінні разом з головою Фанару та представниками Римо-католицької церкви, а також заявив, що українська держава не тільки всіляко підтримує ПЦУ, але і фінансує цю структуру. Він охарактеризував ПЦУ як «надійного партнера державних інститутів» і погодив подробиці візиту патріарха Варфоломія в Україну.

Д. Шмигаль і патріарх Варфоломій

Повернення релігійної політики П. Порошенка означає поновлення гонінь на УПЦ з боку держави та різного роду політичних і громадських активістів, а запланований приїзд в Україну патріарха Варфоломія тільки посилить розкол в українському суспільстві та загострить міжрелігійну ворожнечу.

Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній з приводу візиту глави Фанару в Україну сказав наступне: «Слід побоюватися, що візит Константинопольського патріарха в Україну спровокує новий виток конфліктів і протистоянь на релігійному ґрунті. Адже прихильники ПЦУ та їхні лобісти в структурах влади можуть вирішити, що цей приїзд є сигналом підтримки з боку офіційного Києва курсу Фанару щодо церковної сфери України».

Тому наступного 2020 року Українська Православна Церква вступає з тривогою про можливе поновлення гонінь, але одночасно і з надією на Божу допомогу, з якою можна подолати всі випробування на шляху в Царство Небесне, пам'ятаючи слова апостола Петра:

«Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий. Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник, а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те» (1 Петр. 4, 12-16).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Система Orphus