Як вплинуть місцеві вибори на становище УПЦ?

Місцеві вибори можуть погіршити становище УПЦ в західних областях України. Фото: СПЖ

26 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Як це може вплинути на церковну ситуацію в країні?

В Україні повним ходом йде підготовка до місцевих виборів. Змінюється законодавство, проводяться соціологічні дослідження, формуються передвиборні штаби. Багато в чому саме місцеві вибори в сьогоднішній політичній ситуації будуть визначати політичні розклади і подальший розвиток нашої країни. Але нас насамперед цікавить, як місцеві вибори вплинуть на церковні справи: чи припиняться захоплення храмів, чи будуть скасовані незаконні «переходи» громад УПЦ в ПЦУ і чи перестане держава втручатися в сферу релігії?

Безкарність як причина нової хвилі захоплень?

У Новоживотові поліція бездіяла при захопленні храму УПЦ

Захоплення храмів в Україні на жаль, тривають. Відбувається це все також за підтримки місцевих чиновників і посадових осіб місцевого самоврядування. Так 26 липня 2020 року представники Православної церкви України (ПЦУ) захопили Хресто-Воздвиженський храм УПЦ в селі Заболотці на Волині. Рейдери зламали замки і проникли в храм. Віруючим УПЦ довелося молитися на вулиці. За словами віруючих, підтримку незаконних дій прихильникам ПЦУ надає місцевий староста Олександр Цібуховський.

У той же день був захоплений Свято-Покровський храм у Новоживотові Вінницькій області. Тут не обійшлося без місцевої поліції, яка пропустила представників ПЦУ в храм, але не пустила туди віруючих УПЦ. При тому, що прихильникам ПЦУ для того, щоб проникнути в храм довелося зрізати замки болгаркою.

Це події останніх днів, а взагалі захоплення храмів стали відбуватися дещо частіше, ніж рік тому, коли до влади прийшли В. Зеленський і його партія «Слуга народу». Пояснюється це тим, що відразу ж після зміни влади у місцевих чиновників був період очікування. Вони не знали, наскільки рішучі дії в плані дотримання законності будуть зроблені новою владою і чи потрібно побоюватися переслідувань за свої, прямо скажемо, злочинні дії. Зараз же вже очевидно, що гучні слова про притягнення до кримінальної відповідальності представників минулої влади, винних у порушенні закону, так і залишилися словами, а знижуюча популярність Зе-команди в народі зв'язує їм руки і в цьому і в багатьох інших відносинах.

Тепер же на нас чекають місцеві вибори, які і покажуть розклад сил в Україні, від якого будуть залежати також і церковно-державні відносини.

Захоплення храмів стали відбуватися дещо частіше, ніж рік тому, коли до влади прийшли В. Зеленський і його партія «Слуга народу». Пояснюється це тим, що відразу ж після зміни влади у місцевих чиновників був період очікування. Вони не знали, наскільки рішучі дії в плані дотримання законності будуть зроблені новою владою і чи потрібно побоюватися переслідувань за свої, прямо скажемо, злочинні дії.

Вибори в обласні, районні ради, сільські та селищні ради, а також вибори голів міст сіл і селищ (мерів) призначені 25 жовтня 2020 р. За це рішення Верховна Рада проголосувала 15 липня 2020 р. Пройдуть вони за новими правилами.

Як будуть проходити вибори

По-перше, місцеві вибори будуть організовані згідно з новим територіальним поділом. 17 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за формування Україні 136 районів, замість 490, що були раніше. З укрупненням районів, відповідно виросте конкуренція на вибори до районних рад, а також їх політичне значення.

По-друге, вибори депутатів сільської, селищної та міської ради там, де проживає менше 10000 жителів, які мають право голосу, проводяться за мажоритарною системою. Тобто виборці голосують за людину, а не за партію. Вибори ж депутатів обласних, районних, а також депутатів міських, сільських, селищних рад там, де проживає понад 10000 жителів проводяться за пропорційною системою. Тобто виборці голосують не за людину, а за партію. Хоча передбачається можливість вибору конкретного кандидата з партійного списку. Таким чином роль партій в місцевих виборах зростає. Це означає, що з одного боку, при голосуванні більше значення матиме політичне забарвлення кандидатів, а не їх ділові якості, успіхи або невдачі в попередній діяльності. А з іншого боку, виборцям знову буде нав'язуватися політичний порядок, від якого вони давно втомилися. Іншими словами, всі хочуть, щоб місцева влада зробила щось хороше, конкретно для даного населеного пункту, а на ділі людям твердять про те, хто «патріот», а хто «зрадник».

По-третє, вводяться, так звані гендерні квоти у виборчих списках. На трьох кандидатів чоловіків повинно припадати не менше двох жінок. Добре, що хоч голосувати можна без урахування гендеру, а просто за своїм вибором.

Як правило на місцевих виборах громадяни голосують за людей, які якось себе проявили в рішенні місцевих проблем, яких знають у їхніх справах. Як часто кажуть: міцних господарників. Але сьогодні в Україні трохи інша ситуація. Суспільство дуже заполітизовано. Для багатьох виборців на перше місце виходить не те, добре або погано зарекомендував себе кандидат у своїй попередній діяльності, а те як він ставиться до перемир'я в Донбасі, героїзації Бандери і так далі. Плюс зміни у виборчому законодавстві, про які згадано вище, роблять приналежність до певної політичної сили дуже важливим фактором успіху на місцевих виборах. Тому для того, щоб зробити правильний прогноз щодо змін релігійної сфери, необхідно подивитися на те, які політичні сили можуть перемогти на місцевих виборах.

Які зміни можуть принести вибори і як це позначиться на УПЦ?

Якщо в 2019 р. беззастережну перемогу на президентських і парламентських виборах здобув В. Зеленський і його політсила «Слуга народу», то сьогодні ситуація кардинально змінилася. На кожних виборах виборець наївно сподівається, що вже на цей раз кандидати у владу виконають свої передвиборчі обіцянки і настане довгоочікуваний мир і економічне процвітання. Але кожен раз приблизно через рік виборець розуміє, що його в черговий раз обдурили.

Сьогодні цей рік пройшов для В. Зеленського і партії «Слуга народу». Розчарування суспільства в цій політсилі зростає. Люди хочуть бачити зміни на краще і їх не влаштовують пояснення, чому це не відбувається. Найголовніше розчарування в «Слугу народу» обумовлено тим, що мир на Донбасі так і не настав. Те перемир'я, яке начебто як було встановлено 27 червня 2020 року є дуже хитким. Представники старої влади виступають різко проти нього. Не можна сказати, як довго воно триватиме і чи стане запорукою подальших кроків щодо нормалізації ситуації. Але навіть більше ніж відсутність миру на Донбасі, людей дратує те, що у Зе-команди не спостерігається твердої політичної волі до встановлення цього миру. Події, що відбулися за цей рік, показали, що Зе-команда більше прислухається до голосу войовничих націоналістів, ніж до голосу більше 73% українських громадян, які віддали голоси за В. Зеленського і його обіцянку якнайшвидшого припинення війни.

Події, що відбулися за цей рік, показали, що Зе-команда більше прислухається до голосу войовничих націоналістів, ніж до голосу більше 73% українських громадян, які віддали голоси за В. Зеленського і його обіцянку якнайшвидшого припинення війни.

Внаслідок усього цього, а також невирішених економічних проблем і неефективних дій влади з протидії епідемії коронавірусу призвело до того, що рейтинг «Слуг народу» падає, хоча і залишається поки найбільш високим серед усіх політичних сил. З 24 травня по 4 червня Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження, згідно з якими рейтинг партії «Слуга народу» знизився з 43% до 28%.

Якщо партії «Слуга народу» не вдасться найближчим часом переломити тенденцію з падінням підтримки виборців, то можна припустити, що представництво її прихильників в місцевих органах влади (місцеве самоврядування) зменшиться. Зменшиться і її вплив на місцевому рівні. А представництво і вплив опозиційних партій, відповідно зросте. Але ці опозиційні партії мають свою, суто українську специфіку. Спрощено: «Опозиційна платформа – За життя» має значну підтримку на сході України, а «Європейська солідарність» – на заході.

Тобто, в результаті місцевих виборів, на заході України в органах місцевого самоврядування опиниться більше умовних націоналістів, ніж сьогодні. Отже, можна припустити, що в західних регіонах тиск на Українську Православну Церкву посилиться. Захоплення храмів стануть частішими, а факти незаконної перереєстрації релігійних громад в ПЦУ збільшаться. На сході в місцевих органах влади стане більше прихильників УПЦ, але ж на сході храми не захоплюють. Канонічна Церква в принципі не займається захопленнями храмів, незалежно від того, хто перебуває при владі. Тому, якщо брати в цілому по країні, перспективи досить сумні: насильницькі та незаконні дії проти УПЦ посиляться.

Можна припустити, що в західних регіонах тиск на Українську Православну Церкву посилиться. Захоплення храмів стануть частішими, а факти незаконної перереєстрації релігійних громад в ПЦУ збільшаться.

Взагалі прийдешні місцеві вибори повинні будуть посилити місцеву владу і послабити центральну. Показовим прикладом протистояння місцевих і центральних властей є випадок з мером Черкас, Анатолієм Бондаренком, який у квітні 2020 р., всупереч постанові Кабміну про карантинні заходи, розпорядився відкрити в Черкасах магазини, перукарні, парки і т.д., що знайшло підтримку у місцевого населення. Президент В. Зеленський тоді назвав мера Черкас бандитом: «Я не просто не можу говорити про мера Черкас, я не знаю, як говорити, коли у міського голови 19 кримінальних проваджень. Хто це? Я за один стіл з такими бандитами не сяду. Його вибрали? Це право народу. Вибирайте бандитів, якщо хочете». У відповідь А. Бондаренко пообіцяв прокатити партію Зеленського на місцевих виборах: «Ви говорите, що я бандит? <...> Скільки б мені привітів не передавали, вам на місцевих виборах в Черкасах нема чого ловити». Щось підказує, що А. Бондаренко може виявитися правим, і не тільки стосовно Черкас.

Таким чином ставлення до Церкви буде після виборів більше залежати від симпатій і антипатій місцевої влади, а не від політики центральної влади. У зв'язку з цим доцільно проаналізувати, в чому ж полягала політика Зе-команди в релігійній сфері за минулий рік.

Що приніс УПЦ рік правління Зеленського

По-перше, з боку влади і особисто Президента В. Зеленського перестали звучати шалені заяви проти УПЦ. Припинилися публічні звинувачення на адресу Церкви в роботі на ФСБ Росії, у наступі на українську державність та інше. З іншого боку, припинилася так само шалена підтримка ПЦУ. Представники Офісу Президента перестали вести інтенсивні переговори з Фанаром, а поїздки Президента і Епіфанія Думенка з Томосом по Україні залишилися в минулому. Зе-команда постаралася дистанціюватися від міжрелігійних суперечок, хоча і продовжує в цілому віддавати перевагу ПЦУ.

По-друге, Зе-команда не скасувала прийняті попередньою владою антицерковні закони, хоча і не поспішає виконувати їх на практиці. Тут теж – політика дистанціювання від проблеми і небажання її рішенням зачепити чиїсь інтереси.

По-третє, випадки відновлення порушених прав громад УПЦ в судах є поодинокими, а про притягнення місцевих чиновників до відповідальності за незаконні дії – взагалі не чути. Але навіть і ці судові рішення неможливо виконати через протидію місцевої влади і націонал-радикалів. Захоплені храми залишаються в руках загарбників і влада практично нічого не робить, щоб відновити права віруючих УПЦ.

Чого чекати після виборів

Нинішня політика, швидше за все продовжиться і після місцевих виборів. Центральна влада буде намагатися уникати різких рухів в релігійній сфері. Антицерковні закони скасовуватися не будуть щоб не дратувати націонал-радикалів, а й проводитися активно в життя – теж. Судові розгляди за цими законами будуть поставлені на паузу. Центральна влада не буде розігрувати релігійну карту і активно втручатися в церковні справи.

Однак цього не можна сказати про місцеву владу, яку оберуть восени. У центральних і східних областях місцева влада стане більш лояльною до УПЦ, але ця лояльність все одно буде в рамках законодавства. Може, піде в минуле копання траншей перед храмами, як це мало місце в Дніпрі перед Пасхою. У західних областях посилиться вплив націоналістів, а значить збільшиться і антицерковна риторика, і незаконні переходи громад в ПЦУ і насильницькі захоплення храмів.

Випробування віри в горнилі гонінь тривають...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

До чого призведе поминання Епіфанія предстоятелем Кіпрської Церкви?
ПЦУ одностайно визнає вся Кіпрська Церква
27%
Синод Кіпру засудить вчинок предстоятеля
18%
всередині Кіпрської Церкви виникне розбрат
55%
Усього опитано: 11

Архів

Система Orphus