Несподівані наслідки перетворення Святої Софії в мечеть

В Святій Софії в Стамбулі вже найближчим часом може відбутися мусульманське богослужіння. Фото: СПЖ

Питання з перетворенням Святої Софії в Стамбулі в мечеть майже вирішене. Але до чого це може привести для всього мусульманського світу?

Собор Святої Софії в Стамбулі, який має на сьогоднішній день статус музею, буде перетворений на мечеть з імовірністю 99%. Цей крок турецького уряду і особисто президента Р. Ердогана має стати знаковою подією для світової геополітики, для відносин Європи з мусульманським світом, для Православ'я і для християнства в цілому. Однак наслідки цього кроку можуть бути вельми несподіваними. Якими? Давайте розбиратися.

Собор Святої Софії, Стамбул

Наміри перетворити Святу Софію в діючу мечеть були конкретно озвучені президентом Туреччини понад місяць тому. Це викликало бурхливу дипломатичну реакцію як урядів різних країн, так і релігійних організацій. Була вона в основному негативною. Аргументувалася така негативна позиція тим, що зміна статусу Святої Софії порушить статус-кво, що встановився після утворення Турецької Республіки та відмови цієї країни від імперської політики Османської імперії. Саме тоді батько-засновник сучасної турецької держави, Кемаль Ататюрк прийняв рішення перетворити мечеть Айя-Софія в музей. У 1935 р. був знятий шар штукатурки і люди змогли знову побачити мозаїчні лики Ісуса Христа і Богоматері, приховані від очей протягом багатьох століть.

Мозаїчне зображення Пресвятої Богородиці в апсиді храму Святої Софії

Сьогодні ж Р. Ердоган, який з одного боку проголошує себе послідовником звітів К. Ататюрка, а з іншого проводить політику неоосманізму, отримав право знову, як і завойовник Константинополя султан Мехмед II, перетворити головний християнський храм в мечеть. Верховний суд Туреччини 2 липня 2020 року прийняв рішення, що статус Святої Софії може бути змінений указом президента Р. Ердогана. І практично немає ніяких надій на те, що Ердоган цим правом не скористається. Заяви про наміри перетворити Святу Софію в мечеть були зроблені настільки явно і рішуче, що відмовитися від них означало б завдати серйозної шкоди політичному іміджу турецького президента і як наслідок його політичному впливу як в самій Туреччині, так і за кордоном. Та й турецьке МЗС дуже жорстко реагує на заклики залишити все як є, що звучать від урядів різних країн і міжнародних організацій.

Наприклад, після однозначного призову від Держдепартаменту США відмовитися від намірів змінити статус Святої Софії, дипломатичне відомство Туреччини дозволило собі відповісти дуже жорстко: «Собор Святої Софії є власністю Туреччини, як і всі наші культурні цінності, розташовані на нашій землі. Будь-який вид намірів влади щодо собору Святої Софії також є проблемою, що стосується наших внутрішніх справ в рамках прав Туреччини на суверенітет». У перекладі з дипломатичної мови це означає: ми будемо робити все, що хочемо, і нам плювати на вашу думку. Ще кілька років тому жодна країна не могла собі дозволити розмовляти з владою США в подібному тоні. Однак часи міняються...

Чому Ердоган налаштований йти до кінця

По-перше, він підвищує всередині країни свій авторитет, який вельми похитнувся останнім часом у зв'язку з економічними труднощами країни. Про падіння популярності Ердогана в народі свідчать місцеві вибори, що пройшли в Туреччині кілька років тому, і показали істотне зменшення підтримки правлячої партії населенням країни.

По-друге, він мстить Європі за приниження останнього часу, коли Євросоюз прийняв заявку Туреччини на членство в цій організації, але буквально мучив її відстрочками і висуненням все нових вимог.

По-третє, він мстить США за можливу організацію спроби держперевороту в 2016 р. Як відомо, США зовсім ще недавно намагалися пролобіювати повернення Святій Софії статусу православного храму. У 2007 р. була навіть створена «Рада зі звільнення Святої Софії» (Free Agia Sophia Council), яка змогла організувати слухання в Конгресі США з цього питання. У той час тотального домінування США на Близькому Сході це не представлялося таким вже недосяжним, але зараз зовсім інші часи. А після провалу державного перевороту США перетворилися з партнера-покровителя Туреччини в її противника, особливо для президента Р. Ердогана особисто. Цікава деталь: провладні ЗМІ в Туреччині припускають, що перша мусульманська служба відбудеться у Святій Софії 15 липня, в 4-ю річницю невдалого путчу.

По-четверте, і це, ймовірно, найголовніше, Р. Ердоган практичними кроками підкріплює свою заявку на неоосманізм і лідерство в мусульманському світі.

Звичайно, для Туреччини є і мінуси, і суттєві ризики. Вони очевидні. Це посилення напруженості з Європою і США. Однак ця напруженість і так існує і її не можна зняти відмовою від планів перетворення Святої Софії в мечеть. Між Європою і Туреччиною існує невирішена проблема мігрантів. Туреччина вважає, що європейська влада перешкоджає доступу турецьких товарів на європейський ринок, а також обмежує права турків, що живуть в Європі. З США Туреччина конфліктує через американську підтримку курдів і опозиційного проповідника Ф. Гюллена, якого Р. Ердоган звинувачує в організації спроби державного перевороту в 2016 р. Є й безліч інших проблем, і їх наявність дозволяє турецьким властям діяти без оглядки на думку Європи і Америки.

Про реакцію Греції і Фанару

У дуже складне становище поставили себе греки. Уряд цієї країни виступив з дуже різким засудженням планів Туреччини і заявив, що перетворення святої Софії в мечеть різко загострить відносини двох країн. Але знову ж таки, ці відносини і так загострені до краю. Одним з основних каменів спотикання є діяльність Туреччини по розробці шельфу поблизу невизнаної Республіки Північного Кіпру. З цього питання Греція також робила дуже войовничі заяви, але реально вона нічого протиставити Туреччині не може. Греція в черговий раз демонструє свої грізні дипломатичні заяви, за якими стоїть реальне безсилля хоч якось відповісти.

Найбільш постраждалою стороною в разі, якщо турецькі плани стануть реальністю, виявиться Константинопольський патріархат і особисто патріарх Варфоломій. Якщо (коли) у Святій Софії пройде мусульманська служба, престиж Константинопольського патріархату дуже сильно постраждає. Його претензіям на всеправославне верховенство буде завдано істотного удару. Ще більших збитків вже завдано престижу патріарха Варфоломія через його місячне мовчання, що стало вже просто непристойним. Після того, як плани турецького уряду розкритикували багато держав і міжнародні структури, а також багато релігійних організацій, патріарх Варфоломій нарешті виступив із заявою, більше схожою на запобігливість, ніж на реальний протест.

Спочатку глава Фанару заявив американському виданню «Вашингтон пост», що йому «сумно» від можливого перетворення Софії в мечеть, а трохи пізніше в проповіді сказав наступне:

«Свята Софія може функціонувати як місце і символ зустрічі, діалогу і мирного співіснування народів і культур, взаєморозуміння і солідарності між християнством і ісламом, що надзвичайно важливо і вигідно для сучасного світу <...> перетворення собору Святої Софії в мечеть розчарує мільйони християн по всьому світу, а собор Святої Софії, який завдяки своїй святості є життєво важливим центром, де Схід зустрічається із Заходом, розколе ці два світи».

Але навіть і ці вкрай обережні слова були сприйняті в Туреччині як загроза мусульманам. «Ми б порадили Варфоломію висловити жаль з приводу всіх цих мусульманських творів, які були зруйновані в багатьох частинах світу, особливо в Греції. Він попереджає про заплановані атаки Заходу на іслам і мусульман», – заявив генеральний секретар Партії національної дії Туреччини Ісмет Буюкатаман.

Про реакціє Росії і РПЦ

Цікава реакція на плани Туреччини Росії і Руської Православної Церкви. Вона різна. МЗС Росії висловився дуже м'яко. «Очікуємо, що будь-які рішення про статус цього унікального пам'ятника будуть носити виважений характер, враховувати високу чутливість цього питання для віруючих, відомий міжконфесійний контекст і сформовану практику міжнародно-правового регулювання управління об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», – заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова. У перекладі з дипломатичної мови – ми не вітаємо такі дії, але особливо протестувати не будемо.

Патріарх Варфоломій зробив стратегічну помилку, пішовши на конфронтацію з РПЦ і опосередковано з Росією в українському питанні. Замість того, щоб отримати собі союзника в її особі, що відповідає багатовіковій історичній традиції, Фанар вважав за краще вступити з нею в конфронтацію. Але ж, мабуть, тільки Росія могла б перешкодити наміру Р. Ердогана щодо Святої Софії. Але Фанар зробив заступництво Росії неможливим. Тепер же від падіння іміджу Константинопольського патріархату Росія тільки виграє. Виграє, здавалося б, і Руська Православна Церква. Але вона висловлює рішучий протест. «Ми вважаємо, що цей акт в сьогоднішніх умовах є неприпустимим порушенням свободи віросповідання і це, звичайно, не тільки внутрішня справа Туреччини, як зараз говорять багато турецьких чиновників. Це пам'ятник загальнохристиянського значення, загальносвітового значення», – заявив глава Відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополит Іларіон (Алфєєв).

До речі, корисно порівняти цю заяву з висловленням патріарха Варфоломія. Такий різкий тон РПЦ обумовлений розумінням того, що незважаючи на конфлікт між РПЦ і Константинопольським патріархатом з українського питання, перетворення Святої Софії в мечеть – це удар по всьому Православ'ю і вимагає мобілізації всієї Церкви.

Які наслідки можуть бути після зміни статусу святої Софії?

Як вже говорилося, це втрата престижності Константинопольського патріархату і його впливу в Православному Світі. Можливо відновляться розмови про те, що Константинопольському патріарху в Стамбулі вже робити нічого і пора б йому кудись переїхати. На Афон, наприклад, або в Сполучені Штати. Істотної шкоди буде завдано планам Фанару будь-яким чином оформити свою першість влади, а не тільки честі серед Помісних Православних Церков. Яке першість, якщо навіть статус музею для Святої Софії Фанар відстояти не зміг?

Можна припустити, що визнання Помісними Церквами дітища Фанару, так званої Православної церкви України припиниться, а то і зовсім піде назад. Наслідком цього стане зростання конфліктності всередині самої ПЦУ між її, прагнучими влади, «архієреями». Деякі аргументи на користь існування свого Київського патріархату отримає Філарет Денисенко.

Напруженість між Туреччиною з одного боку і США та Європою з іншого збільшиться, але ненабагато. Можливо будуть введені якісь санкції, яких уже ніхто не боїться.

Але найнесподіваніша відповідь Р. Ердогану, як претенденту на лідерство в мусульманському світі, може прилетіти з ... Ізраїлю. Для того щоб зрозуміти це звернемося до аргументів Туреччини, які вона використовує, щоб відповісти на будь які протестують проти перетворення Святої Софії в мечеть.

МЗС Туреччини: «Собор Святої Софії є власністю Туреччини, як і всі наші культурні цінності, розташовані на нашій землі. Будь-який вид намірів влади щодо собору Святої Софії також є проблемою, що стосується наших внутрішніх справ в рамках прав Туреччини на суверенітет».

Президент Туреччини Р. Ердоган: «Звинувачення проти нашої країни через Святу Софію є прямим зазіханням на наше право на суверенітет».

Іншими словами, аргументація турецької влади на право перетворити Святу Софію в мечеть виникає з суверенітету над цим об'єктом. Але сьогодні Ізраїль заявляє про свій суверенітет над Єрусалимом і Храмовою горою, на якій розташовані головні святині християнства, ісламу та іудаїзму.

Храмова гора, Єрусалим

Виходить, що Ізраїль може вчиняти зі святинями, розташованими на Храмовій горі так само, як і Туреччина зі Святою Софією, тобто діяти, виходячи зі своїх власних інтересів і не звертати увагу на думку інших релігійних організацій і держав. Великий переполох в цьому році наробило звернення групи іудейських релігійних діячів до ізраїльської влади з проханням дозволити жертвоприношення ягняти на єврейський Пейсах. А взагалі в планах ортодоксальних іудеїв відбудувати храм Соломона, який був зруйнований у 70 р. і від якого залишилася одна Стіна плачу.

Стіна плачу, Єрусалим

Сьогодні частина площі зруйнованого іудейського храму займає мечеть Куббат ас-Сахра (Купол Скелі).

Мечеть Куббат ас-Сахра (Купол Скелі), Єрусалим

Існуючі плани відновлення іудейського храму передбачають як варіант з руйнуванням Куббат ас-Сахра, так і варіант зі збереженням її цілісності. Але в будь-якому випадку мусульманський світ буде різко проти такого будівництва. І ось тут-то Ізраїлю і стануть в нагоді ті аргументи, які сьогодні використовує Р. Ердоган: наша країна, наш суверенітет, що хочемо то і робимо. Комусь це все може здатися неймовірним, але хто міг припустити, що Ізраїльську державу буде відновлено після майже двох тисяч років свого знищення?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як Церкві реагувати на протести в Білорусі?
закликати до миру і засудити провокування конфліктів
0%
підтримати протести і закликати до зміни влади
0%
ніяк, Церква повинна бути поза політикою
0%
Усього опитано: 0

Архів

Система Orphus