Митрополит Ісая Тамасоський: історія одного преображення

03 Грудня 2022 11:45
0
Митрополит Ісая – один із головних претендентів на предстоятельський престол. Фото: СПЖ Митрополит Ісая – один із головних претендентів на предстоятельський престол. Фото: СПЖ

Один із претендентів на престол предстоятеля Кіпру – митрополит Ісая. Ще вчора він вважав «ієрархів» ПЦУ мирянами, тепер він із ними співслужить. Які погляди в нього сьогодні?

У минулій статті ми говорили, що вибори глави Кіпрської Православної Церкви матимуть значення не лише для Кіпру, а й для всього православного світу. Причина – тривала всеправославна криза, викликана Томосом ПЦУ.

Цією статтею ми розпочнемо цикл публікацій, які якомога детальніше розглядатимуть позиції тих архієреїв, які офіційно зареєструвалися як кандидати на пост глави Кіпрської Церкви.

Це митрополит Лімассольський Афанасій, митрополит Тамасосський та Орінійський Ісая, митрополит Морфський Неофіт, митрополит Пафоський Георгій, митрополит Киринейський Хризостом та митрополит Константійський та Аммохостський Василь.

Сьогодні ми поговоримо про митрополита Ісаю Тамасосського. Чому наш список очолює саме цей архієрей? Із трьох причин.

По-перше, ще зовсім недавно він був одним із найважливіших противників ПЦУ. Непримиренність ієрарха стосовно цієї структури давала надію всім православним України та світу, що у разі його обрання питання визнання ПЦУ з політичної нарешті вийде в площину еклезіологічну та канонічну.

По-друге, за останній місяць владика Ісая поставив жирну крапку на цих надіях, повністю перекресливши все, що він говорив раніше. Тепер для нього не лише визнання ПЦУ «не підлягає перегляду», а й співслужіння з її «ієрархами» не викликає сумнівів.

По-третє, ми впевнені, що на нього зробили ставку як на Фанарі (а отже, і в Держдепі), так і в Синоді та Парламенті Кіпру.

Саме тому ми пропонуємо пильніше подивитись на особистість цього архієрея і ще раз згадати його інволюцію – від прихильника канонів Церкви до їхнього попирача.

Коротка біографічна довідка

Народився митрополит Ісая 12 грудня 1971 року в передмісті Нікосії. Служив у національній гвардії, а 1990 року вступив до Духовної семінарії апостола Варнави. Того ж року був прийнятий послушником до монастиря Кіккської ікони Божої Матері, де його духівником став теперішній митрополит Кікський Никифор.

1997 року він закінчив Московську духовну семінарію. Цікаво, що навчався він там із благословення Патріарха Московського Олексія. За його словами, глава РПЦ сказав, що «добре б тобі приїхати до Росії, щоби навчатися тут», і благословив. «Вийшов я приголомшеним, як же до Росії?! Я не знаю мови, та й плани були зовсім інші. А ігумен наш Никифор трохи пізніше зрозумів: "Патріарше благословення промислительне, так що збирайся і поїдеш до Росії"», – ділився своїми спогадами митрополит Ісая.

Щоправда пізніше, коли його звинуватили у зайвих зв'язках із Росією через невизнання ним ПЦУ, він вважав за краще мовчати про роль Патріарха Олексія у рішенні навчатися у Москві. І на сайті Тамасоської митрополії сказано лише, що вчитися в Московських духовних школах його благословив ігумен Никифор.

Взагалі багато сторінок у житті владики Ісаї пов'язані з Росією. Наприклад, він став першим священником, який опікувався ув'язненими на Кіпрі росіянами, а також жінками, які потрапили в сексуальне рабство. Та й кандидатську дисертацію він захистив саме у МДА. Ще одна цікава деталь – церковнослов'янської мови майбутнього митрополита Ісаю Тамасоського навчав майбутній глава ВЗЦЗ РПЦ митрополит Іларіон (Алфеєв). Тому не дивно, що на території Тамасоської митрополії російським меценатом В'ячеславом Заренковим у 2017 році було збудовано храм на честь апостола Андрія Первозванного та Усіх святих, які в землі Руській просяяли. Вартість проєкту склала від 6 до 8 мільйонів доларів, і, напевно, тому давній друг владики Ісаї митрополит Іларіон (Алфеєв) на відкритті храму був упевнений у «міцних відносинах між двома Церквами Росії та Кіпру» і побажав «усім жителям острова зберігати Православну віру».

Але, як ми знаємо, ні міцних відносин, ні Православної віри здебільшого Церква Кіпру не зберегла. У тому числі це стосується і Тамасоської митрополії.

Митрополит Ісая та ПЦУ: до виборів

Ще два роки тому здавалося, що митрополит Ісая Тамасоський разом із кількома іншими архієреями Кіпрської Церкви – це сповідники Православ'я, які принципово стоять на позиції канонічного права, а не політичної доцільності чи національних симпатій.

У 2020 році, коли Синод Кіпрської Церкви зі скандалом визнав ПЦУ, митрополит Ісая Тамасоський став одним із чотирьох архієреїв, які підписали звернення до архієпископа Хризостома з вимогою скасувати це рішення.

Тоді митрополит Ісая стверджував, що акт патріарха Варфоломія про надання «автокефалії» розкольницьким українським структурам «є дією довільною, антиканонічною та антицерковною», що рішення надати Томос ПЦУ було прийнято «всупереч священним правилам та чинному церковному порядку», і що для врегулювання виниклої через це проблеми розколу в світовому Православ'ї «потрібно терміново скликати нараду Предстоятелів».

Владика відмовився визнати ПЦУ та її «предстоятеля» Епіфанія, пояснюючи своє рішення «вченням, вірою, церковною та канонічною традицією Православної Церкви». За його словами, «мова йде не про розбіжності з простих адміністративних чи другорядних питань, а по суті – про православну еклезіологію та наше церковне вчення про Святі Таїнства та апостольську наступність, питання, які стосуються нашого спасіння».

Митрополит Ісая постійно наголошував, що Думенко не має канонічного висвячення, бо «він походить із розкольницьких груп Української Церкви».

Він заявляв, що у керівництві ПЦУ відсутня апостольська спадкоємність, а отже - він не може «погодитися з дійсністю висвячення і таїнств, які звершуються цим керівництвом».

Предстоятелем Української Церкви є його Блаженство Митрополит Київський Онуфрій. Тому, дотримуючись канонічної вимоги «не буде в одному місті два єпископи», я відмовляюся визнавати іншого «предстоятеля», особливо, коли він фактично не має ні канонічного, ні дійсного висвячення.

Ісая, митрополит Тамасоський

На цій підставі митрополит Ісая відмовився від співслужіння з архієпископом Хризостомом, оскільки, за його словами, він «не може співслужити з кимось, хто поминає Епіфанія, оскільки це означало б, що він визнає того, хто не був висвячений належним чином», і «це не прояв примхи чи егоїзму, а небажання вступати у конфлікт зі своєю ієрархічною совістю». Тоді ж він звертав увагу на той факт, що митрополити Кіпрської Церкви не згадують під час літургії Думенка, тому що рішення Синоду «стосувалося лише архієпископа Хризостома, а не нас».

Митрополит Ісая та ПЦУ: час виборів

Коли стало відомо, що архієпископ Хризостом невиліковно хворий і йде в інший світ, митрополит Ісая почав змінювати свою риторику щодо ПЦУ.

Справа в тому, що владика вирішив балотуватися на пост Предстоятеля Кіпрської Церкви. Але Ісая – один із наймолодших кіпрських митрополитів і не має достатньої підтримки у Синоді.

Тому ієрарх вирішив заручитися підтримкою патріарха Варфоломія. Влітку 2022 року він відвідав Фанар і його ставлення до ПЦУ зазнало помітних змін.

Він почав говорити, що протестував не так проти ПЦУ, як проти процедури, за допомогою якої було ухвалено рішення визнати Думенка. Крім того, митрополит заявив, що кожен ієрарх Кіпрської Церкви зобов'язаний беззастережно приймати рішення Синоду, а Церква має змінюватися, а не замикатися у вузько-канонічних правилах. Щодо «хіротоній» ПЦУ митрополит Ісая у серпні 2022 року розповів про те, що «його високопреосвященством архісекретарем священного синоду вселенського престолу Григорієм Фрагакісом було підготовлено блискуче наукове дослідження про канонічне походження висвячень українських єпископів.

За словами владики, «це дослідження прояснить і проллє багато світла на це гостре питання, яке було головною причиною наших застережень, а також застережень багатьох інших єпископів у Православ'ї».

А в листопаді, після другого (а потім і третього) візиту на Фанар, владика Ісая заявив, що «його позиція щодо цього конфлікту визначилася наступного дня після вторгнення Росії в Україну». Опустимо той очевидний факт, що війни не можуть зробити «хіротонії» мирян канонічними. Запитання: якщо позиція митрополита Ісаї «визначилася наступного дня», то чому він мовчав про цю позицію стільки місяців? Чому не заявив про це у своєму серпневому величезному інтерв'ю виданню Рhilenews.com? Можливо, тому що у серпні ще було відомо, що архієпископу Хризостому залишилися не роки, а тижні і навіть дні.

21 листопада владика Ісая робить ще одну заяву, згідно з якою «не може бути повернення» рішень Фанара щодо ПЦУ, а вже 30 листопада він іде ще далі і «співслужить» разом із «єпископом» ПЦУ Агапітом Гуменюком. Цікаво, що вже після спільної літургії з представником ПЦУ митрополит Ісая, відповідаючи на запитання журналіста, чи означає це «співробітництво» підтримку ПЦУ, відповів: «Це означає, що я підтримую Фанар». При цьому він зазначив, що все, що сталося, – це лише «завершення того розвитку», яке сходить до 90-х років, коли він вперше відвідав Константинопольський патріархат.

Митрополит Ісая та вибори

Отже, що ми маємо зараз? Чи має владика Ісая шанси очолити Кіпрську Церкву? Цілком.

Ми пам'ятаємо, що народ Кіпру обирає лише трьох із шести представлених кандидатів, а Синод уже з них обирає Предстоятеля.

На даний момент найбільшою підтримкою народу Кіпру користується митрополит Лімассольський Афанасій. І якби справа обмежилася лише голосуванням вірян, то він набрав би 44% голосів і з величезним відривом став Предстоятелем.

Одразу за ним ідуть майже врівень митрополит Ісая Тамасоський та митрополит Георгій Пафоський, теперішній секретар Священного Синоду Кіпру. Трохи далі – митрополит Морфський Неофіт та митрополит Константійський Василь. До виборів час ще є, а отже, кожен із двох останніх митрополитів може вклинитися у боротьбу за друге та третє місця. Тому цілком очевидно: з огляду на те, що на Кіпрі живе всього близько 500 000 православних християн, кожен голос має значення.

На Кіпрі всі православні рівні, але кіпріоти – рівніші

За Статутом Кіпрської Церкви може голосувати будь-який православний християнин, який проживає на Кіпрі, незалежно від того, громадянином якої країни він є. Для цього достатньо зареєструватись на виборчій дільниці.

Але 28 листопада 2022 року Синод Кіпрської Церкви ухвалює несподіване рішення заборонити іноземцям участь у виборах. Формальна причина – обмежений час для підготовки виборів, а реальна – не дати голосувати тим, хто точно вибере кандидата проти ПЦУ. Адже зараз на Кіпрі мешкає близько 20 000 росіян і приблизно стільки ж вихідців із України. Зрозуміло, майже всі вони проголосують не за тих, хто згадує Думенка. А отже, чи митрополит Ісая, чи митрополит Георгій у трійку лідерів можуть не потрапити.

Щоб уберегти себе від таких несподіванок, було ухвалено рішення про заборону іноземцям обирати Предстоятеля Кіпрської Церкви. Митрополит Ісая, щоб уникнути підозр у тому, що йому це рішення дуже вигідне, поїхав із Кіпру на Фанар і не голосував.

Ще одна причина візиту ієрарха на Фанар – показати свою лояльність через співслужіння з єпископом ПЦУ та заручитися підтримкою патріарха Варфоломія в очах кіпрських синодалів. Одного слова глави Фанара достатньо, щоб багато хто в Синоді віддав свій голос саме за нього. Звідси – і зрада. Ціна її – не війна, не догматика та канони Церкви, а банальне бажання влади. А шкода, бо влада багатьох занапастила.

Наразі на Кіпрі розгорнуто небувалу передвиборчу кампанію. Кандидати на пост Предстоятеля Кіпрської Церкви та їхні групи підтримки у прагненні отримати голоси різних груп населення та посилити свої шанси на потрапляння до трійки лідерів у прямому значенні цього слова вербують людей. Це робиться і в храмах, і в соціальних мережах, і через особисті контакти. Усе це для того, щоб спробувати переконати православних прийти до урни для голосування та підтримати свого обранця на престол. Поки що точно можна сказати одне: митрополит Афанасій Лімассольський – беззаперечний лідер. Щодо решти – все дуже туманно. Наприклад, митрополита Неофіта Морфського, який наголошує на своєму невизнанні ПЦУ, від трійки лідерів відокремлює всього 4%, а у зв'язку зі зрадою митрополита Ісаї – і того менше.

Але виграти перший тур – ще не означає виграти вибори. Бо ще є Синод. І ми не знаємо, за кого проголосують синодали. І нехай митрополит Ісая вже поводиться як Предстоятель Кіпрської Церкви, приймаючи у своїй резиденції послів різних держав, зустрічаючись із високопосадовцями та демонструючи свою впевненість у перемозі. Але над ним і над Синодом, і, що найголовніше, над Церквою є Христос. Він вирішить, хто стане Предстоятелем. Нам залишається лише молитися, щоб ця людина стала благословенням Божим для світового Православ'я, а не покаранням його за гріхи.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також