Вибори глави Кіпрської Церкви: чому це важливо не лише для кіпріотів?

29 Листопада 2022 17:44
0
Митрополит Афанасій вважається головним претендентом на пост Предстоятеля Кіпрської Церкви. Фото: СПЖ Митрополит Афанасій вважається головним претендентом на пост Предстоятеля Кіпрської Церкви. Фото: СПЖ

У грудні православний світ дізнається про ім'я нового Предстоятеля Кіпрської Церкви. Як відбуватимуться вибори, і яке значення вони матимуть для УПЦ?

18 грудня 2022 року відбудуться вибори нового Предстоятеля Кіпрської Православної Церкви. Про свою участь у майбутніх виборах заявили шість кандидатів, проте серйозно розглядати можна лише чотирьох із них: митрополита Лімассольського Афанасія, митрополита Пафоського Георгія, митрополита Морфського Неофіта та митрополита Тамасосського Ісаю. Саме з цих кандидатів кіпріотам і належить обрати голову своєї Церкви. Для нас, українців, це питання не мало б особливого інтересу, якби не одне «але» – визнання більшою частиною Кіпрської Церкви Томоса ПЦУ.

Визнання Томоса ПЦУ та розкол у Кіпрській Церкві
Нагадаємо, що покійний архієпископ Кіпрський Хризостом якийсь час намагався витримати нейтралітет своєї Церкви щодо легалізації ПЦУ Фанаром. Більше того, він навіть намагався стати посередником у пошуку рішення, прийнятного для конфліктуючих сторін – Константинопольського та Московського патріархатів. Однак незабаром архієпископ Хризостом відвідав Фанар і кардинально змінив свою позицію. У 2020 році він продавив рішення, згідно з яким частина синодальних єпископів проголосувала за спомин ним Епіфанія Думенка. Рішення Синоду Кіпрської Церкви стало скандальним, оскільки було прийнято перевагою лише у два голоси і призвело до того, що майже половина єпископату Кіпру пішла у жорстку опозицію Предстоятелю.

Серед ієрархів, які виступили категорично проти рішення про визнання ПЦУ, особливо виділялися четверо – митрополити Ісая Тамасосський, Никифор Кікський, Афанасій Лімассольський та Неофіт Морфський. Перші три архієреї не лише закликали відкликати рішення про поминання Думенка, а й офіційно відмовилися брати участь у тих богослужіннях, де звучало його ім'я. Протягом чотирьох років усі чотири архієреї незмінно говорили про те, що рішення Фанара надати Томос ПЦУ неканонічне і необґрунтоване. Їхня позиція багато в чому визначала позицію інших Помісних Церков, які бачили на Кіпрі не лише ієрархів, які борються за канони, а й спостерігали фактичний розкол усередині Церкви, яка визнала Думенка. Кіпр став дуже показовим прикладом того, що легалізація ПЦУ нічого доброго для Церкви не дасть. І ось тепер три із зазначених вище ієрархів є кандидатами на пост Предстоятеля Кіпрської Церкви (крім Никифора Кікського). Зрозуміло, що від їхньої особистої позиції залежить дуже багато.

Новий Предстоятель та ПЦУ
Чому від позиції нового глави Кіпрської Церкви залежить так багато? По перше,

новий Предстоятель може скасувати рішення Синоду про поминання Думенка. Причина цього скасування очевидна: Синод дозволив архієпископу Хризостому згадувати ім'я Епіфанія на літургії, але не зобов'язував це робити його наступника.

По-друге, якщо він відмовиться визнавати ПЦУ, це однозначно спричинить перегляд питання з боку тих, хто визнав. Кіпр завжди сприймався як союзник Фанара, а отже – його відмова від визнання ПЦУ стане для інших сигналом того, що затія «української автокефалії» нічого доброго не обіцяє і не принесла користі Церкві. 

По-третє, новий Предстоятель Кіпрської Церкви може й не скасовувати нічого. Тоді становище УПЦ у кращому разі залишиться колишнім, а в гіршому (вірогіднішому) – стане набагато важчим. Визнання ПЦУ новим архієпископом Кіпрським означатиме відмову від можливості перегляду цього питання. Томос ПЦУ стане квазіеклекзіологічною «реальністю», вплинути на яку буде дуже складно.

Саме тому питання Предстоятеля Кіпрської Церкви для нас таке важливе. Фактично від того, хто очолить Церкву Кіпру, великою мірою залежить ситуація з «українським питанням» та спільною кризою Православ'я.

Для того, щоб оцінити шанси кандидатів, коротко нагадаємо, як саме проходитимуть вибори архієпископа Кіпрського.

Як відбуватимуться вибори Предстоятеля Кіпрської Церкви?
Отже, до 22 листопада всі охочі взяти участь у виборах мали надати свої кандидатури. Після цього канцелярія Синоду видала бюлетень, у якому вказано всю потрібну інформацію про кандидатів. А далі…

Далі за Статутом Кіпрської Церкви всі православні християни Кіпру (незалежно від громадянства) можуть віддати свій голос за будь-кого з кандидатів. Проте, 28 листопада 2022 року Священний Синод Кіпрської Православної Церкви спеціально зібрався для того, щоб внести зміни до цього пункту Статуту. Синодали вирішили, що православних іноземців, які мешкають на Кіпрі, треба позбавити права голосу на виборах.

Офіційно таке рішення пояснюється тим, що виникли «непередбачені питання» та «перевищено встановлені терміни». Чому раптом ці питання виникли саме зараз, і чому ні з того ні з сього було перевищено «встановлені терміни» – незрозуміло. Адже час до виборів ще є, а рішення про їхню дату приймалося тим самим Синодом і з того часу не змінювалося. Далі синодали заявили, що православним іноземцям не можна буде голосувати, «щоб вибори могли бути проведені якнайшвидше у строки, передбачені Статутом».

Проте, вірогіднішою причиною є інша. Річ у тому, що у зв'язку з війною Росії проти України на Кіпрі виявилося чимало біженців та емігрантів із обох країн. Усього православних кіпріотів не так вже й багато – трохи більше 500 000. Тому зрозуміло, що навіть кілька тисяч людей, які прибули з України, можуть досить серйозно вплинути на результат голосування. Не важко здогадатися, що ці люди віддадуть свої голоси не за єпископа, який представив найкращу передвиборчу програму (там є таке), а за єпископа, який, на їхню думку, стоїть на позиціях канонічного Православ'я, а отже виступає проти ПЦУ. І саме для того, щоб уберегти себе від «несподіванок», Синод Кіпру вирішив заборонити їм голосувати.

Йдемо далі. Згідно зі Статутом, на виборчих дільницях головуватимуть державні службовці, а не церковні службовці. Представники кандидатів також будуть присутні на виборчих дільницях.

На першому етапі загальним голосуванням православні громадяни Кіпру визначать трьох кандидатів зі списку претендентів. Потім Священний Синод із трьох кандидатів обере Архієпископа. Предстоятелем оголошується той, хто отримає абсолютну більшість голосів членів Священного Синоду. Якщо цього не буде досягнуто, голосування має бути повторене на тому ж засіданні Синоду між двома особами, які отримали більшість голосів. У разі рівності між ними проводиться жеребкування. Таким чином, можна дійти невтішного висновку, що рішення Синоду залежить від кількості голосів, отриманих претендентами при всенародному голосуванні. Народ лише вибирає кандидатів для синодального голосування, а обере предстоятеля вже Синод.

За оцінками експертів, найбільші шанси пробитися в другий тур (де відбуватиметься голосування Синоду) має митрополит Лімассольський Афанасій. На даний момент понад 44 відсотки респондентів готові віддати за нього свої голоси.

Усі інші кандидати мають приблизно рівну кількість тих, хто готовий їх підтримати. Але з-поміж них ми особливо виділили двох людей – митрополита Тамасосського Ісаю і митрополита Морфського Неофіта.

Чого ж можна очікувати від цих кандидатів? Про це поговоримо в наступній статті.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також