Перенесення дати святкування Різдва – кому й навіщо це треба?

16 Листопада 14:03
0
В ПЦУ та УГКЦ буквально підштовхують українців до зміни церковного календаря. Проте наскільки це правильно? В ПЦУ та УГКЦ буквально підштовхують українців до зміни церковного календаря. Проте наскільки це правильно?

Останніми тижнями в ПЦУ та УГКЦ активно мусують тему переходу на новий стиль календаря. Як до цього ставитись?

Сьогодні православних жителів України схвилювало штучно викликане з небуття питання про необхідність перенесення дати святкування Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня. Звичайно ж, ця дискусія не нова для навколоцерковних чи зовсім нецерковних ЗМІ, які намагаються «зловити хайп» на питаннях, пов'язаних із церковним життям. Її із завидною постійністю витягують на розгляд празній ​​публіці в останні місяці року та благополучно забувають про це вже 8 січня.

Але цього року скандал почав набирати обертів. Якщо минулого року «Священний Синод» т.зв. ПЦУ дозволив для охочих звершувати Різдвяні богослужіння 25 грудня, то цього року спеціальним рішенням «Синоду» парафіям надано право самим визначати дату святкування Різдва Христового. Ба більше, логіка рішення розуміє під цим, що на парафіях Різдвяні богослужіння можуть бути звершені двічі – і 25 грудня, і 7 січня. Це все свідчить про повну відсутність будь-якого розуміння суті питання. А для того, щоб не заплутатися у всіх нюансах щодо правильності дати святкування одного з головних свят, необхідно вникнути в саму глибину проблеми.

Отже, Різдво Христове згідно з церковними правилами та календарями святкується 25 грудня. Ця символічна дата прямо пов'язана із зимовим сонцестоянням та початком збільшення сонячного дня. Але у своєму богослужбовому обіході наша Українська Православна Церква дотримується юліанського календаря, який був уведений у вжиток в І столітті до нашої ери римським правителем Юлієм Цезарем. Цей календар не є достатньо точним, і з часом з'ясувалося, що він починає відставати від тропічного року, тобто астрономічні події, які є відліковими точками календарних обчислень, поступово зсуваються, і календарна дата починає відставати. Тоді в XVI столітті за наказом римського папи Григорія XIII було запроваджено новий спосіб календарних обчислень, який отримав назву «григоріанського календаря». Згодом саме цей календар став використовуватись у суспільному житті більшості країн. З початку ХХ століття цей календар став державним календарем і для нашої землі.

Але Православна Церква у своєму житті керувалась традиційним юліанським методом календарних обчислень, оскільки він більше пристосований до всіх особливостей церковного року. Це призвело до того, що наразі різниця між датами юліанського та григоріанського календарів становить 13 діб. Саме тому 25 грудня юліанського календаря, коли відзначаємо Різдво, відповідає 7 січня нового стилю. Тобто не можна говорити, що православні України Різдво святкують 7 січня – ми святкуємо його 25 грудня, тільки за старим, юліанським календарем.

Тобто спроба перенести дату святкування Різдва Христового на 25 грудня за григоріанським календарем, не змінюючи календар, що використовується, призведе ПЦУ до того, що Різдвяна служба почне звершуватися 12 грудня (за юліанським). І з календаря зникне пам'ять святителя Спиридона Тримифунтського, одного з шанованих святих.

Коли піст «схуд» на 2 тижні

Також для будь-якої церковної людини відомо, що Різдво прямо пов'язане з іншими богослужбовими послідуваннями різдвяного циклу. Піст розпочинається за 40 днів до святкування.

Тож коли розпочинати піст цьогоріч – 15 чи 28 листопада?

З ухвал «Синоду» це неясно. Далі, Різдвяні піснеспіви, як знають усі церковні люди, починають лунати в храмах ще задовго до самого свята, готуючи наші душі до зустрічі з народженим Богонемовлям. На свято Введення в храмах звучать слова такої рідної та такої урочистої різдвяної катавасії «Христос раждается – славите, Христос с небес – срящите (тобто зустрічайте)». А на свята св. апостола Андрія та святителя Миколая Чудотворця в циклі воззвашних стихир уже звучать різдвяні слова та думки. Дві неділі, що передують святу, присвячені спогаду предків Христа Спасителя за тілом і називаються неділями святих отців і святих праотців. І тут виходить нонсенс – неділя святих отців цього року для святкуючих Різдво Христове 25 грудня взагалі зникне, а неділя святих праотців, неділя перед Різдвом, раптом опиниться за тиждень після Різдва.

Так само неможливо уявити собі Різдво Христове без п'яти днів передсвяття, коли на навечірні звучать зворушливі трипіснці та канони, що являють зв'язок Різдва зі Святом свят – Святим Великоднем. І все це багатство залишається незатребуваним. Складається враження, що абсурдне рішення «Священного Синоду ПЦУ», яке дозволяє перенести одиничне святкування без зміни календаря, писалося безграмотними людьми, які не мають жодного уявлення ані про богослужіння Православної Церкви, ані про сутність церковного календаря, бо замість вирішення календарної проблеми, по суті, пропонується її посилення.

Афон і Єрусалим – це не «цивілізований світ»?

І таке враження лише підтверджується гаслами та аргументами, якими вказане рішення супроводжується. Дехто пропонує «святкувати Різдво разом із цивілізованим світом».

Напевно, для таких людей невідомо, що головні центри Православ'я – Єрусалим та Афон – залишаються вірними юліанському календарю та святкують Різдво Христове разом із Грузинською, Сербською та Українською Православними Церквами за юліанським календарем – 7 січня нового стилю.


Навіть наші найближчі сусіди – польські православні християни – повернулися у своєму богослужбовому житті до юліанського календаря. Тож розмови про «весь цивілізований світ» розраховані на незнайомих із проблемою нецерковних людей.

Також прихильники перенесення святкування аргументують своє прагнення тим фактом, що у свято Нового року, яке зараз припадає в період Різдвяного посту, можна буде їсти скоромну їжу. Але, по-перше, перенесення дати Різдва без кардинальної календарної реформи, тобто без переходу на григоріанський календар, нічого не вирішить. А по-друге, для людей церковних цивільний Новий рік – це привід для молитви, а не для щедрого застілля, та й молитися набагато простіше саме під час посту. Насправді ні для кого з людей, які звикли до посту, не є проблемою цивільне свято, яке припало на пісний день. А дотримуючись логіки, представленої даним аргументом, треба скасувати й Успенський піст, оскільки на його період припадає День Незалежності, і Петрів піст, оскільки дуже часто на дні Петрова посту припадає День Конституції. А якщо дуже захочеться, то можна згадати, що у дні Великого посту світське суспільство святкує день народження Тараса Григоровича Шевченка, 8 березня, і навіть міжнародний день сантехніка (це не жарт!).

Чому у мусульман та іудеїв може бути свій календар, а у православних – ні?

Ще одним аргументом, який висувають прихильники перенесення дати святкування на 25 грудня нового стилю, є уніфікація цивільного та церковного календаря. Але для будь-якої розсудливої ​​людини це не є аргументом, оскільки згідно з Конституцією Церква відокремлена від держави. Також хотілося б нагадати, що практично всі традиційні світові релігії користуються у своєму богослужбовому житті своїми традиційними календарями. Чому іудеям, мусульманам, буддистам і навіть індусам можна святкувати свої свята за своїм традиційним календарем, а православні християни мають бути позбавлені цієї можливості? І тут питання зовсім не в зручності чи не зручності. Світська держава Ізраїль у своєму державному житті спокійно використовує григоріанський календар, при цьому іудейські громади, які проживають в Ізраїлі та у звичайному житті керуються тим самим державним календарем, у своєму релігійному житті використовують традиційно місячно-сонячний іудейський календар і спокійно поєднують обидві ці календарні системи. Це ж справедливо й для деяких мусульманських країн, де у релігійному житті використовують т.зв. календар Хіджри.

Отже, стає зрозумілим, що запропоноване т.зв. «Синодом ПЦУ» механічне перенесення дати святкування Різдва є абсолютним абсурдом з точки зору науки і з точки зору богослужіння, а всі аргументи, що висуваються на захист та для обґрунтування цього рішення, являють собою безграмотні нецерковні маніпуляції.

Архієпископ Арцизький Віктор, вікарій Одеської єпархії,
ігумен Свято-Іллінського чоловічого монастиря.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також