Вкид «російського» відео: план захоплення Лаври чи відкриття іншого фронту?

15 Листопада 11:52
0
«Російське» відео вкинуто ПЦУ для захоплення Лаври? Фото: СПЖ «Російське» відео вкинуто ПЦУ для захоплення Лаври? Фото: СПЖ

В ПЦУ зробили вкид із «російським» відео в Лаврі, щоб прибрати до рук святиню УПЦ. Але думенківців підтримують порошенківські нардепи, у яких можуть бути глобальніші цілі.

14 листопада в Україні вибухнув скандал. Один із найпомітніших кліриків ПЦУ Михайло Омельян опублікував на своїй ФБ-сторінці відео з лаврського храму всіх преподобних отців Києво-Печерських, де невідомі співали такі слова «...звон плывет, плывет над Россиею, просыпается матушка-Русь».

Омельян звинуватив УПЦ, що «на 262-й день повномасштабного російського вторгнення» в Лаврі моляться про Росію.

«Невже не тьохкає серце і не болить душа від того, що зробили російські окупанти в Бучі, Бородянці, Андріївці, в Маріуполі, на Харківщині та на інших тимчасово окупованих територіях? Люди, доки ви будете підтримувати тих, хто належить до "церкви" окупанта? Наші захисники Батьківщини віддають своє життя, захищаючи державу і народ, а в УПЦ, та, що ніби не МП, та, що зрадила Україну і зараз намагається відбілитися від крові гуманітарною "допомогою" – все ще досі моляться за росію», – написав «священник». За його словами, відео 13 листопада записав випускник богословської академії ПЦУ, який цього дня опинився у лаврському храмі.

Повідомлення Омельяна миттєво розлетілося по соцмережах та ЗМІ, викликаючи тисячі обурених коментарів із закликами відібрати Лавру в УПЦ, а ченців суворо покарати. В СБУ відкрили кримінальне розслідування за ч. 1 ст. 436-2 – «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників». А міністр культури О. Ткаченко заявив, що «у разі, якщо відео виявиться автентичним, ми закликаємо вжити негайних процесуальних дій щодо керівників УПЦ».

Хто такий Омельян?

«Священник» Михайло Омельян – старший викладач кафедри богослов'я у богословській академії ПЦУ. У філаретівському Київському патріархаті був референтом патріархії, керував сайтом УПЦ КП, працює відповідальним редактором газети «Голос Православ'я».

Зараз Омельян – відповідальний за медіароботу в ПЦУ. Також він брав участь у кількох візитах на Фанар та інших міжнародних контактах структури Думенка.

Михайло Омельян та патріарх Варфоломій. Фото: ПЦУ

Словом, Омельян – один із політтехнологів Київського патріархату, а тепер – ПЦУ. Він часто з'являється разом із Сергієм Думенком і, зважаючи на все, є одним із «сірих кардиналів» у його структурі.

Про що пісня, «записана» в Лаврі?

Пісня називається «Песнь Пресвятой Богородицы», автор тексту – сучасна російська поетеса Ніна Бородай (текст написаний у 2004 р.), музика Валерія Малишева.

Як видно вже з назви, це молитва, що прославляє Богородицю:

«Богородица, Богородица,
Матерь света, любви и добра,
Ты – надежда моя, Богородица,
И чудесных прозрений пора».

Текст досить довгий і суто молитовний. У ньому автор просить Матір Божу помолитися за своїх дітей, захистити їх на Страшному Суді. Також перераховуються ікони Богородиці (Донська, Казанська, Іверська, Володимирська тощо), йдеться, що Їй присвячуються храми по різних регіонах Росії і таким чином духовно відроджується Русь. Нагадаємо, молитва написана на початку 2000-х, коли в пострадянських країнах масово відроджували та будували храми.

Як бачимо, пісня ця авторська і зовсім недавня. Серед вірян вона практично невідома. Слово «Росія» використано в ній лише один раз («звон плывет над Россиею») і відбувається це в самому кінці.

Співали чи ні?

Під час війни згадка в Лаврі ворожої держави виглядає для суспільства зрадою. І нікого зараз не хвилює, що піснеспів не має ні до політики, ні, тим більше, до війни жодного стосунку.

На 16-секундному відео, опублікованому Омельяном «на 262 день війни», прозвучало слово «Росія». І цього для величезної кількості людей достатньо, щоб вжити до УПЦ найжорсткіших заходів. Але наскільки вони є виправданими?

У соцмережах обговорювали три версії походження ролика.

1.     Омельян опублікував фейк, де на відеоряд з Лаври накладено звук з якогось із російських храмів.

2.     Відео справжнє, але було записано у попередні роки, до війни.

3.     Відео, як і вказав Омельян, справді записано в листопаді 2022 р.

В УПЦ одразу ж сприйняли відео як фейк. «Миряни» написали, що звук накладений на «картинку» з іншого джерела. Цієї ж версії дотримувався у своєму відеоролику архідиякон Одеської єпархії Андрій Пальчук, так само вважали й багато інших кліриків Церкви. Ніхто просто не міг повірити, що восени 2022 року в Лаврі можна співати пісні зі згадкою про РФ. Звичайно, можна сказати, що сенс пісні зовсім не в політиці, та й написана вона була 20 років тому, коли ніхто й подумати не міг ні про яку війну між РФ та Україною. Але зараз ситуація інша, і будь-яка найневинніша згадка Росії в храмах УПЦ за фактом стає провокацією проти Церкви. Просто тому, що негайно використовується її ворогами.

Якийсь час обговорювалась версія, що відео архівне і було записано у попередні роки. Але вдень 14 листопада на ютуб-каналі Лаври з'явилося звернення намісника митрополита Павла, а також архімандрита Полікарпа, де побічно підтверджувалося, що таке могло статися.

Митрополит сказав, що звинувачення, ніби в Лаврі моляться за РФ, – це неправда, а уставник Лаври архімандрит Полікарп уточнив, що до храму святих Києво-Печерських приходять люди, які співають духовні гімни: «Цей молебень завжди служить один священник, співають його люди, які збираються. Після молебню вони отримують від священника помазання освяченим єлеєм від ікони, і оскільки людей багато збирається, то група активістів під час прикладання до ікони співає різні духовні гімни».

Архімандрит додав, що ієромонах Захарія, який звершував молебень, був зайнятий: звершував помазання, спілкувався з парафіянами і просто не чув, які слова співають віруючі.

Виходить, факт «російського» співу справді був, і до Лаври, керівництва УПЦ і всієї Церкви треба «вжити заходів»?

Один підставляє всіх, а всі відповідають за одного?

З настанням війни Церкві наполегливо намагаються «пришити» принцип колективної відповідальності. Мовляв, якщо когось спіймали на співпраці з окупантами, то треба забороняти всю УПЦ. Нещодавно в. о. глави СБУ заявив про 23 розслідування проти кліриків УПЦ (притому, що провину жодного з них поки що не доведено), на цій підставі багато хто намагається заявляти, що винна в колабораціонізмі вся Церква. Але чи так це?

З 24 лютого правоохоронці повідомляють про сотні й тисячі випадків колаборації у чиновників і тих самих поліцейських. Чи означає це, що треба забороняти, наприклад, всю Національну поліцію чи Верховну Раду (є й зрадники-нардепи)? Усім зрозуміло, що це є абсурд. Але стосовно Церкви такі заклики чомусь звучать постійно. І випадок в Лаврі – один з таких прикладів.

Архієпископ Віктор (Коцаба) нагадав, що офіційну позицію УПЦ з будь-яких питань може висловлювати лише ієрархія і лише через свої офіційні ресурси. Щодо ставлення до вторгнення РФ було зроблено кілька офіційних заяв, наприклад: Предстоятеля УПЦ 24 лютого, Синоду УПЦ 12 травня, Собору УПЦ 27 травня. В них російська агресія засуджується у найкатегоричнішій формі.

Чи є спів кількох мирянок (без благословення священника) офіційною позицією УПЦ? Відповідь очевидна. І тут треба повернутись до питання, навіщо це було опубліковано.

Фейк чи ні?

Навіть якщо спів «російської» (звучить як!) «Пісні Богородиці» в Лаврі був, питання про фейк у публікації Омельяна залишається відкритим. Нагадаємо його цитату: «… в УПЦ, та, що ніби не МП, та, що зрадила Україну і зараз намагається відбілитися від крові гуманітарною "допомогою" – все ще досі моляться за росію».

Не будемо тут оцінювати слова, що УПЦ зрадила Україну. Звернемося до фрази, що в Лаврі «моляться за Росію». У звичайному мирному житті звинувачення у молитві за когось виглядають абсурдно, бо молитися для християнина – так само природно, як і дихати. Але в цьому випадку Омельян звинувачує УПЦ в «роботі на ворога». Чи була така робота?

1.     Навіть якщо почитати текст «Пісні Богородиці», то легко переконатися, що там немає ні слова про «руський мир», звеличення РФ або прославлення «руськомирівських» цінностей.

2.     Як уже говорилося, навіть ця пісня – особиста ініціатива кількох активісток, які до позиції УПЦ не мають жодного відношення.

Іншими словами – теза Омельяна про «молитву за Росію» в УПЦ – фейк.

Чи знав про це Омельян? Безперечно. Навіщо ж тоді опублікував цей текст?

Було ваше – стало наше

Майже щодня ми чуємо в Україні про захоплення ПЦУшниками того чи іншого храму. Все це відбувається під гаслами необхідності переведення з «московської» Церкви в «українську». Храми стоять потім порожніми, але Думенка це не турбує. І хоча рахунок таких випадків йде на сотні, все ж таки головні святині залишаються в УПЦ.

Думенко неодноразово заявляв про претензії на Києво-Печерську та Почаївську лаври. А влітку «синод» ПЦУ заявив про створення «монастиря Києво-Печерська лавра» і зажадав від влади передати їм один із храмів Верхньої лаври. Жодної відповіді від держави не було. Вірніше, відповіддю можна назвати виступ голови Держетнополітики Олени Богдан, де вона фактично заявила, що ПЦУ не має ні достатньої кількості ченців, щоб заселити Лавру, ні натовпу парафіян, які б не вміщалися в тих храмах Києва, які у Думенка є зараз. Глава ПЦУ відповів їй гнівною тирадою, що, мовляв, не діло держчиновників рахувати, скільки в кого ченців.

Але зараз ситуація змінюється. Після омельянівського вкиду СБУ розпочала розслідування, а порошенківські нардепи розвинули шалену активність. Олексій Гончаренко склав депутатський запит до глави уряду Д. Шмигаля з вимогою розірвати з УПЦ договір оренди та віддати Лавру ПЦУ.

Можна не сумніватися, що це лише перша ластівка. Зараз думенківсько-порошенківські «армовіри» битимуть з усіх гармат. Їхня мета проста – віджати в УПЦ Лаври і взагалі – повністю знищити. Для цього потрібно максимально розпалити ненависть до «конкурента» будь-якими засобами. І саме для цього й було зроблено публікацію Омельяном. Поки на фронті парафіяни УПЦ борються з ворогом, вдома ведеться інформаційна війна з їхньою Церквою.

І порошенківські підлеглі роблять це не лише від любові до Думенка. Є й більш глобальні цілі.

Останніми тижнями не можна не помітити, що сили, які спорудили перед президентськими виборами 2019 р. Томос ПЦУ (але які вибори програли), зараз намагаються взяти реванш. Нардепи «ЄС» Павленко, Княжицький, Гончаренко протягом короткого часу зробили кілька яскравих заяв, суть яких одна – необхідність заборони УПЦ. Проводяться круглі столи, базграються статті, пишуться законопроекти. Паралельно цьому в медіа вкидається лукава теза, що сценарій заборони не викличе в суспільстві розколу та протистоянь, оскільки УПЦ, мовляв, маргінальна та нечисленна.

Інакше кажучи, суспільство буквально підштовхують до відкриття «внутрішнього фронту». Результатом таких зусиль, як свідчить історія, часто стає зміна управління країною. Навіщо це Порошенку та його підлеглим – питання риторичне, відповідь надто очевидна. Але чи усвідомлює цю очевидність нинішня влада?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також