Розмова на Банковій: навіщо Президент зустрічався з релігійними лідерами

Позиції українських конфесій щодо миру різняться. Фото: СПЖ

Напередодні «нормандського саміту», на якому можуть бути прийняті доленосні рішення про припинення війни на Донбасі, Президент шукав підтримки у релігійних лідерів.

4 грудня 2019 р. Президент зустрівся з представниками церков і релігійних організацій України. Офіційну інформацію про цю подію дав  президентський сайт, який повідомив, що даний захід проведено напередодні зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня 2019 р. Як відомо, це будуть перші міжнародні переговори Володимира Зеленського такого високого рівня і такої складної проблематики. І наш Президент бажає заручиться якомога ширшою підтримкою на цих переговорах.

Зустріч В. Зеленського з релігіійними лідерами. Фото: president.gov.ua

Володимир Зеленський був обраний як президент миру. За нього проголосували виборці, які повірили його обіцянкам зупинити війну. Але опинившись формально на вершині влади, В. Зеленський виявив, що його оточує партія війни. Ця партія пов'язує Президента по руках і ногах, вона не бажає настання миру, вона не хоче, щоб бунтівні ДНР і ЛНР знову повернулися в державне і правове поле України.

Так, ця партія не має підтримки в суспільстві. Її прихильники нечисленні, але настільки активні і радикальні, що мають можливість диктувати свою волю і Президенту, і всьому українському суспільству.

Правда тут можна задати питання: а наскільки щирий сам В. Зеленський у своєму прагненні до миру? Для відповіді на нього звернемося до характеристики В. Зеленського, яку дав йому Блаженніший Митрополит Онуфрій, незабаром після інавгурації: «Думаю, що ті слова, які він говорив, не були маскарадом, а це було те, що підказала душа і є головними бажаннями його каденції президентства: це припинення війни, це бажання людям поліпшити умови життя в нашій державі, і те, щоб об'єднати державу, не розділяти ні за якими ознаками».

І ось Президент, в умовах, коли йому відкрито погрожують майданом, тобто насильницьким відстороненням від влади у випадку, якщо на «нормандському саміті» він зробить реальні кроки до встановлення миру, шукає підтримки у релігійних лідерів основних українських конфесій. Давайте проаналізуємо слова, які прозвучали на цій зустрічі і подивимося хто за і хто проти миру в нашій країні.

Президентський сайт повідомляє, що на початку зустрічі В. Зеленський: «подякував за спільне звернення ієрархів до жителів тимчасово окупованих територій...». Мається на увазі відеозвернення яке було опубліковано новообраним Президентом 13 травня 2019 р. В ньому містився заклик до миру і взаєморозуміння.

У зверненні брали участь: «почесний патріарх» Філарет Денисенко, Блаженніший митрополит Онуфрій, голова Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, муфтій Духовного управління мусульман України "Умма" шейх Саїд Ісмагілов, муфтій Криму Айдер Рустемов, муфтій Ахмед Тамім, головний рабин Одеси і півдня України Авраам Вольф, головний рабин Дніпра і Дніпропетровській області Шмуель Камінецький, головний рабин Харкова і сходу України Мойше Москович, головний рабин Києва Моше Реувен Асман і головний рабин Донбасу Пінхас Вішецький. В принципі, всы ті, хто був на зустрічі з Президентом 4 грудня. І тут одна дуже важлива деталь: єдиний, хто відмовився брати участь у заклику до миру на Донбасі був глава ПЦУ Епіфаній Думенко. Відмовився з тієї причини, що у запропонованому йому фрагменті тексту були слова про те, що потрібно припинити розмовляти мовою гармат і автоматів. Епіфаній переживав, що такі його слова можуть сприйняти, як заклик до переговорів з представниками невизнаних республік.

Що ж сказав Епіфаній Президенту цього разу?

«Церкви мають великий потенціал, який потрібно використовувати в тих мирних ініціативах, які ви зараз виявляєте для завершення цієї страшної війни. Ми молимося за мир – за справедливий мир в Україні. <...> Часом вони (жителі України – Ред.) не розуміють, їм треба доносити більше інформації, переконувати. Церкви можуть виконувати цю місію – доносити правдиву інформацію. Наприклад, часто запитують: як ви ставитеся до ринку землі, до врегулювання ситуації на Донбасі т. п.», – сказав Епіфаній Думенко.

У цих словах можна виявити два або навіть три меседжи.

Перше – це те, що Епіфаній не допускає думки про просто мир в Україні. Йому потрібен «справедливий мир». Що таке «справедливий мир» можна уявити собі з висловлювань тих політиків і націонал-радикалів, на які спирається релігійна структура Епіфанія Думенка.

Ось, наприклад, слова із щорічного звернення до Верховної Ради колишнього президента П. Порошенка 20.09.2018 р.: «Мир – це красива і приваблива упаковка, в яку можна вкласти все, що завгодно. Тому ми повинні бути пильними. Не забувайте, що ворог сюди прийшов не за Кримом і не за Донбасом, ворог прийшов за всією Україною. Тому що без України імперія неможлива».

Глава націонал-радикальної організації «Азов» висловився прямо: «Нам потрібен мир на наших умовах» (з інтерв'ю 24.09.2018 р.) Іншими словами «справедливий мир» – це «війна до переможного кінця». Вірна чи ні така позиція – питання окреме, але факт залишається фактом: на президентських виборах переважна більшість громадян України проголосували проти такого «справедливого миру», вона проголосувала за мир.

Друге. Епіфаній відкрив очі Президенту на те, що народ України нетямущий і несвідомий. Він не розуміє свого щастя, йому все треба розтлумачувати. І релігійні організації цілком можуть виконувати цю функцію.

І з цього відразу слід третій меседж: Епіфаній запропонував Президенту послуги своєї релігійної структури для того щоб нести в маси політику влади. Церковні аналітики, спираючись на висловлювання творців ПЦУ, вже писали неодноразово, що ця організація спочатку замислювалася як одна з опор української державності, яка повинна служити інтересам держави, а значить влади. Фактично Епіфаній запропонував В. Зеленському свої послуги, природно в обмін на підтримку влади, без якої ПЦУ існувати просто не зможе: держава буде підтримувати ПЦУ, а ПЦУ буде роз'яснювати народу рішення влади щодо ринку землі та інших питань.

Недалеко пішов від Епіфанія і глава українських католиків православного обряду Святослав Шевчук. Почав він з відвертої неправди. Як повідомляє сайт Президента, Шевчук «зазначив, що зараз Україна є демократичною державою, де всі відчувають себе вільно – незалежно від віросповідання, і релігійна спільнота дорожить таким станом справ».

А близько сотні захоплених храмів УПЦ, це теж вписується в поняття свободи незалежно від віросповідання? А люди, в тому числі і діти, яких піддають цькуванню тільки за те, що вони належать канонічній Церкві, це теж релігійна свобода? А священики УПЦ, яких викидають на вулицю з власних будинків разом з сім'ями? Ну, в принципі такі висловлювання в кращих єзуїтських традиціях.

А побажав Шевчук Президенту ось що: «Хочу побажати вам сили Мойсея, який міг сказати фараону:« Let my people go ». Тому що ніхто сьогодні так не зацікавлений, щоб настав мир в Україні, як самі українці. У Росії свої інтереси, у багатьох країн Заходу – свої. Ми не можемо на цих переговорах відступити від свого бажання бути вільною, незалежною державою, яка обрало свій шлях розвитку. Ми гідні того, щоб інші народи, наші сусіди поважали наш вибір».

В устах Шевчука вельми зрозуміла ця згадка біблійного епізоду, коли святий пророк Мойсей вивів євреїв з єгипетського рабства. Власне, глава УГКЦ пояснив Зеленському, що в України зараз нібито тільки два шляхи: назад до рабської СРСР, і вперед до Європи.

Це більш ніж прозорий натяк на те, що Зеленський повинен продовжити виводити український народ з рабства Російської імперії чи Радянського Союзу.

Щодо рабства можна посперечатися. З одного боку, був і Голодомор, спровокований радянським керівництвом на чолі зі Сталіним (грузином, до речі, за національністю), а з іншого, саме Радянський Союз побудував в Україні всю промисловість, всю транспортну інфраструктуру, включаючи газо- і нафтопроводи, всю енергетику і так далі. Але напередодні «нормандської зустрічі» пасаж Святослава Шевчука абсолютно зрозумілий: подалі від Росії, а значить ніяких домовленостей з нею про мир. Глава УГКЦ сказав, що наша держава вибрала свій шлях розвитку, маючи на увазі під цим прагнення України до Євросоюзу, однак вибір українського народу – це також і мир на українській землі. Але Шевчук попереджає: «Ми не можемо на цих переговорах відступити від свого бажання...».

Загалом і Епіфаній Думенко, і Святослав Шевчук застерегли Володимира Зеленського від домовленостей з Росією. А це значить, що вони фактично виступили проти миру в Україні. Підвідомче їм духовенство зробило це ще відвертіше, активно включившись в соцмережах до закликів вийти на майдан 8 грудня для торпедування можливих домовленостей на зустрічі «нормандської четвірки».

Реальний мир неможливий без взаємних кроків назустріч, без компромісів. Альтернатива цьому війна (згадаймо Іловайськ і Дебальцеве), або заморожування конфлікту в його теперішньому стані. Ні того, ні іншого не бажає український народ. Хочеться вірити, що не бажає і український Президент. Однак союзників у нього в цьому мало. З лідерів основних релігійних конфесій, по суті тільки один – Блаженніший Митрополит Онуфрій. Тільки він один підтримав мирні ініціативи В. Зеленського без всяких спекуляцій про мир «справедливий» або про єгипетське рабство.

https://www.president.gov.ua/storage/j-image-storage/14/60/41/44d41d11eec85afdc4414d31ea4bc049_1575484374_extra_large.jpeg
Блаженніший Митрополит Онуфрій на зустрічі з Президентом. Фото: president.gov.ua

Ось його слова на зустрічі з Президентом. «Життя людини нічим не може бути виправдано або викуплено. Воно – найдорожче у всьому світі. Те, що ви почали цю місію миротворчості, – ми вам за це вдячні і розуміємо, що це складний процес. Але його треба було почати – процес не може мати успіху, якщо хтось його не почне».

Ось про що сказав істинний пастир! Про людське життя, яке єдино цінне в очах Божих. Не про «перемоги», «території» або «ринок землі». Предстоятель УПЦ закликав Володимира Зеленського керуватися саме цим критерієм і в майбутніх переговорах, і взагалі у своїй діяльності. Він благословив миротворчі зусилля Президента і це благословення має велику ціну. Більшу, ніж всі загрози, прямі або непрямі, які звучать з вуст прихильників партії війни.

Ще п'ять років тому на самому початку війни на Донбасі Митрополит Онуфрій закликав всіх молиться про мир в Україні. Рано чи пізно ця молитва буде почута. «... дуже могутня ревна молитва праведного» (Як. 5, 16). І кожен з нас може внести у це свій внесок. Вона зараз дуже потрібна.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинен Фанар піддати Філарета забороні за розкол ПЦУ?
так, потрібно позбавити сану, якщо не покається - анафема
9%
ні, Фанар вже не має влади над Філаретом
17%
мені все одно, нехай фанаріоти і розкольники самі розбираються
74%
Усього опитано: 23

Архів

Система Orphus