«Захоплення храмів, вірян б'ють? Та не може бути!»

Молитовне стояння вірян УПЦ біля Вінницької облдержадміністрації 19 червня 2019 р. Фото: СПЖ

Молитовне стояння біля стін Вінницької облдержадміністрації очима ЗМІ та віруючих УПЦ.

Молитовне стояння духовенства та мирян УПЦ біля будівлі Вінницької ОДА 19 червня знову стало торжеством Православ'я. Близько 2 000 віруючих трьох єпархій – Вінницької, Тульчинської та Могилів-Подільської – на чолі з митрополитом Іонафаном, архієпископом Варсонофієм та єпископом Сергієм піднесли молитви за припинення гонінь на канонічну Церкву та передали звернення голові облдержадміністрації Валерію Коровію.

А потім пішли хресним ходом до захопленого розкольниками Преображенського собору та вручили листа для забороненого в служінні Синодом УПЦ митрополита Симеона (Шостацького) з проханням не розпалювати міжконфесійну ворожнечу та не провокувати силові акти.

 

Віряни УПЦ рухаються до собору у Вінниці

За право вірити в Бога у своїй рідній країні

Щоправда, сам губернатор до православного народу не вийшов, і колишній правлячий архієрей також. Та й двері собору закрили перед молільниками – мовляв, «прийшли вони з агресією, проблеми можуть створити». Але сотні фото і відео зафіксували, з якою стійкістю та надією прийшли православні молитися за право вірити в Бога у своїй рідній країні. Бути вірними канонічній Церкві, в якій хрещені сотні поколінь українців. Люди різного віку стояли під палючим сонцем, долаючи втому та нездужання, сподіваючись бути почутими.

Після акафісту Покрову Божої Матері та вручення владикою Варсонофієм представнику обласної влади звернення до губернатора, до чиновника підійшла парафіянка Стрітенського храму Вінниці Віра Василівна. Від імені православних жінок і матерів вона вручила йому фотозвернення. Чиновник зауважив, що воно не за формою складено, але обіцяв передати.

«У нашому зверненні ми навели слова Іоанна Златоустого, що немає нічого сильнішого на світі, ніж Церква Христова, і хто піде проти неї, той неминуче загине. Це все одно, що піти війною проти Неба, – розповіла Віра Василівна. – Звісно, ми хотіли йому багато чого сказати, але він поспішав. Якщо губернатор почує наші слова, і якщо Господь просвітить його душу і він зрозуміє, де Істина, а де брехня, то Господь врятує і його, і його будинок, і наше місто. Ті гоніння, які вони організували проти Церкви, ще більше нас об'єднують і зміцнюють нашу віру.

Щоб Господь напоумив цих людей

Так, єднання православних відчувалося в усьому. Скільки теплих зустрічей, рідних по вірі облич! Хоча молитися прийшли не з радісного приводу – адже всі розуміють і відчувають, якими ізгоями нас хочуть зробити, як знову намагаються знищити нашу Церкву.

 

Катерина, вірянка УПЦ

Катерина, храм Луки Кримського, Вінниця:

– Ми прийшли, щоб підтримати нашу Церкву молитовно і показати, що ми є, і ми – канонічна Церква. Щоб привернути увагу громадськості та чиновників до проблеми. Щоб припинили гоніння на Українську Православну Церкву і розпалювання релігійної ворожнечі. Церква зазнала багато несправедливих звинувачень. Щоб Господь напоумив цих людей, які влаштовують гоніння. Тому що, можливо, є ще час зрозуміти їм свої помилки. Всі ми в цьому світі тимчасово, а гріх розколу, який призводить до такої ворожнечі, може заподіяти ще більше конфліктів у суспільстві. Сподіваюся, що нам все ж підуть назустріч, і ситуація вирішиться мирно.

Сергій, вірянин УПЦ

Сергій, храм Покрови Пресвятої Богородиці, село Пирогово:

– Сподіваємося, що Бог милостивий напоумить нашу владу і колишніх священиків, які відійшли від істинної канонічної Православної Церкви. Будемо молитися, і Господь все управить. Все в руках Божих.

 

Олена, вірянка УПЦ

Олена, Хрестовоздвиженський храм, Вінниця:

– Для мене Церква – Матір, яка окормляє духовно, допомагає робити правильний вибір у житті, втішає у важких моментах, разом радіє маленьким перемогам. Вчить любити, прощати, цінувати, вірити в добро і всеперемагаючу Любов. Мати, яка знайомить щодня з Богом, з Його вченням. А зараз мою Матір ображають – лихословлять на неї, лають, брешуть, мріють її стерти з лиця землі. І я не можу не захищати свою Матір. Це мій обов'язок. Обов'язок кожного православного християнина канонічної Української Православної Церкви. З нами Бог!

 

Лілія, вірянка УПЦ

Лілія, храм Успіння Пресвятої Богородиці, село Жван (храм хочуть насильно перевести в ПЦУ):

– Сподіваємося, що храм залишиться в Українській Православній Церкві і його не будуть переводити в ПЦУ, як і інші наші храми. Нам потрібно привернути увагу керівництва області і людей до виниклої проблеми, тому що це рейдерські захвати. Особисто я не проти, щоб люди молилися, хто де хоче. Але нехай не захоплюють наші храми. Ми зібралися для молитви, і, може, Господь напоумить цих людей. Але потрібно, щоб світські ЗМІ писали про факти так, як є насправді, а не перекручували.

 

Світлана, вірянка УПЦ

Світлана, Хрестовоздвиженський храм, Вінниця:

– Сподіваюся, що наше молитовне стояння допоможе. Господь все бачить, все знає. Нам треба стояти, молитися, і Господь все управить. Але ми погані православні – мало молимося, зате злимося, сердимося... А в ПЦУ всі ряджені і весь час брешуть – дійсно поцілувалися з дияволом. Ну, а тим, хто не ходить до церкви, їм все одно. Їм простіше без Бога. Бога немає, і добре – можна жити, як вони хочуть. «Хліба і видовищ» – більше нічого не треба.

П'ять років промивання мізків вже дали свої плоди

Нецерковні жителі Вінниці знову не зрозуміли, що відбувалося в центрі міста, коли така спека і робочий день. «Московські попи знову протестують», – такий загальний контекст сприйняття ситуації городянами, більшість з яких лише номінально вважаються православними.

Коли віряни йшли хресним ходом від Воскресенського храму до облдержадміністрації, потім до Преображенського собору, молилися на акафісті і літії біля могили спочилого митрополита Макарія (Свистуна), глядачів було багато. Дивилися з цікавістю. Ну, а діапазон емоцій перехожих явно не висловлював підтримки і схвалення. По їхніх обличчях та уривках фраз було зрозуміло: п'ять років промивання мізків дали свої плоди.

А місцеві ЗМІ і цього разу не особливо прагнули розповісти своїй цільовій аудиторії всю правду. Фактаж подавали в традиційно тенденційному руслі, хоча й уникаючи жорсткої риторики останніх місяців:

Співробітники ТРК «Вінниччина»
  • «Представники УПЦ МП знову протестують під Вінницькою ОДА»;
  • «"Дайте болгарку!" Віруючі МП вимагали у губернатора припинити рейдерство»;
  • «"Звернемося до Зеленського": Московський патріархат привів близько тисячі віруючих під стіни Вінницької ОДА»;
  • «У Вінниці прихильники Московського патріархату після "пікету" ОДА влаштували ходу до Преображенського собору».

При цьому в більшості статей подію подавали як скромне зібрання незадоволених:

  • «Ієрархи Української православної церкви (УПЦ, колишня – УПЦ Московського патріархату) та близько трьохсот віруючих переважно похилого віку пройшли хресною ходою по Вінниці».
  • «Більше години кілька сотень священиків і віруючих УПЦ МП 19 червня провели за "молитовним стоянням" під стінами Вінницької облради і облдержадміністрації».
  • «Вимоги мітингувальників стосувалися "утисків", які виражаються в реєстрації органами влади релігійних громад ПЦУ, чим засмучені у Московському патріархаті».
  • «В Московському патріархаті переконані, що обласна влада повинна захищати саме їх і заважати створенню релігійних громад "конкурентів"».
  • «У ході взяли участь більше 150 мітингувальників».

«Реальна можливість говорити і бути почутими»

Олександр, парафіянин УПЦ

Олександр, Стрітенський храм, Вінниця:

– Ходжу на молитовні стояння, щоб продемонструвати оточуючим людям, які дезінформовані ЗМІ, що більшість активно віруючих церковних людей залишилися вірні УПЦ. А ПЦУ та колишні КП і УАПЦ таких стоянь зібрати не можуть навіть приблизно – у них немає підтримки реально віруючих людей. Вся їхня підтримка дута – суто світська медійна картинка. А у нашої Церкви слабка медійна підтримка. Ось зараз все добре організували, помолилися, пройшли хресним ходом, але донести це до громадськості не вийде. Як, наприклад, коли наше братство Ярослава Мудрого їздило відстоювати храм до Луки-Мелешківської, з боку ПЦУ місцеві ЗМІ відразу виставили свої матеріали. А з нашого боку не було відео, як нападали ПЦУшники, роздирали на нас одяг, билися і обзивали. Ніякої відповіді немає, і це прикро.

Сергій Десяк, прихожанин УПЦ

Сергій Десяк, храм Різдва Богородиці, Вінниця:

–  Прийшов підтримати Українську Православну Церкву, яка зараз страждає від гонінь, порівнянних з часом більшовиків. Причини дуже схожі, в їхній основі – бажання утримати владу будь-яким шляхом: розпалюванням ненависті, брехнею і лицемірством.

У Вінницькій області ситуація вкрай складна. З одного боку, паству зрадив колишній керівник єпархії Симеон (колишній митрополит Симеон (Шостацький) – Ред.). З іншого – влада стала на бік новоствореної структури ПЦУ, яка не визнається світовим Православ'ям і є проектом колишнього президента Порошенка.

Таке вже було в історії Поділля при більшовиках – архієпископ Подільський і Брацлавський Пимен (Пегов) пішов у розкол і в 1925 році став головою «Української Автокефальної Православної Синодальної Церкви», яку створили більшовики для боротьби проти канонічної Церкви. Згодом цей архієпископ усвідомив помилку, покаявся, і за це був розстріляний як ворог народу.

Зараз нові гонителі, задіявши адмінресурс і брехливі ЗМІ, чинять величезний тиск на Церкву Христову: вже півроку блокують внесення змін до державного реєстру про нового керівника єпархією, створюють фейкові суспільства і в них переводять майно храмів, використовуючи кишенькові ЗМІ та громадських активістів для дискредитації Церкви.

Жахливо, але у Вінницькій області я не бачу жодного регіонального ЗМІ, яке говорило б людям правду про утиски Церкви. Більше того, місцеві «журналісти» зображують молитовні стояння як акцію «московських попів за відставку губернатора».

Якщо зараз не зупинити свавілля чиновників і не говорити людям правду, нинішні гоніння можуть перерости в масові репресії. Багато з нас, мирян, можуть активніше підтримувати УПЦ у соціальних мережах – викладати відео та фото, розповідати факти про утиски та робити перепости. Зараз час громадянської журналістики та блогерів. А це реальна можливість говорити і бути почутими.

* * *

Після стояння я зустріла неподалік від Преображенського собору своїх знайомих – милі, інтелігентні, творчі люди. Дізнавшись, звідки я й чому, щиро здивувалися: «Захоплення храмів? Вірян б'ють? У нас?! Та не може бути!»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Як ви оцінюєте 5 років предстоятельства Блаженнішого Онуфрія?
його обрання – милість Божа, тільки він міг вести Церкву в такий важкий час
100%
задовільно, він зберіг УПЦ
0%
негативно, він міг об'єднати всіх в єдину Церкву з УПЦ КП і УАПЦ
0%
Усього опитано: 11

Архів

Система Orphus