Навіщо Зеленський зустрічався з предстоятелями

За один день Володимир Зеленський зустрівся і з Предстоятелем УПЦ, і з лідерами розкольників

Які висновки можна зробити зі скупих повідомлень ЗМІ про зустрічі нового Президента з Блаженнійшим Митрополитом Онуфрієм, Епіфанієм Думенком і Філаретом Денисенком.

На Великодній седмиці обраний, але ще не Президент України Володимир Зеленський, провів зустрічі з предстоятелями Української Православної Церкви та Православної Церкви України, а також із «почесним патріархом» ПЦУ.

Які висновки можна зробити з досить скупих повідомлень ЗМІ про зміст цих зустрічей? Навіщо вони були потрібні Зеленському і як можуть далі розвиватися відносини православних конфесій та держави після інавгурації нового Президента?

У вівторок, 30 квітня, новообраний Президент зустрівся з Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм, головою ПЦУ Епіфанієм Думенком і «почесним патріархом» нової релігійної структури Філаретом Денисенком.

Першим, до кого завітав майбутній глава держави, став Епіфаній Думенко.

Володимир Зеленський та Епіфаній Думенко

Прес-служба Зеленського повідомила: «Під час зустрічі обговорювалися проблеми, які стоять перед українцями, зокрема, багаторічний конфлікт на Донбасі. Новообраний глава держави і митрополит Епіфаній були єдині в тому, що Церква повинна молитися, а держава – робити все, щоб всі регіони нашої країни жили в мирі і спокої. Також обговорювалися теми боротьби з корупцією і бідністю».

Основний месендж цього інформаційного повідомлення: Церква – окремо, а держава – окремо. Держава повинна займатися державними справами і не втручатися в справи релігійні. Церква повинна відповідати взаємністю. Вона повинна молитися.

Навряд чи це обговорювали на зустрічі Зеленського та Епіфанія, але від себе додамо: Церква повинна молитися, а не захоплювати чужі храми, бити парафіян, викидати священиків із дітьми з домівок на вулицю, підробляти документи і порушувати законодавство при переводі громад в «правильну» юрисдикцію, маніпулювати з державною реєстрацією своїх громад і єпархій, погрожувати розправою вірянам УПЦ, красти Благодатний вогонь із храму Гробу Господнього в Єрусалимі і багато іншого.

У повідомленні не сказано, що Церква і держава повинні співпрацювати або допомагати один одному. Ні, були розмежовані сфери діяльності: Церкві – молитва, державі – забезпечення миру та спокою.

«Церква повинна молитися, а держава – робити все, щоб всі регіони нашої країни жили в мирі і спокої».

Прес-служба Володимира Зеленського

За результатами зустрічі Думенко написав на своїй сторінці в Facebook: «Зустрівся з обраним Президентом Володимиром Зеленським. Буду молитися, щоб Бог дав новому главі держави сили витримати тягар відповідальності за єдність України. Ми повинні разом берегти і примножувати те, що українці вже отримали».

Проте буде не зайвим згадати, якою була риторика Епіфанія Думенка перед президентськими виборами, як він показово агітував за суперника Зеленського на виборах – поки ще чинного Президента Петра Порошенка, як рекламував цього кандидата під час горезвісного «Томос-туру» містами України. Як він висловлювався, що не бачить на посту Президента України нікого, крім Порошенка. Як один із його підлеглих, «клірик» Володимирського собору «протоієрей» Петро Зінич взагалі заявив: «Всі, хто проголосує за клоуна Зеленського, будуть горіти в пеклі».

І за ці висловлювання Епіфаній не наклав на Зінича ніяких заборон або покарань. Начальство ПЦУ навіть не засудило публічно обіцянку «горіти в пеклі», адресовану 13 541 528 українських громадян (стільки проголосувало за Володимира Зеленського). І ось тепер пан Думенко бажає Зеленському всіх благ і навіть обіцяє за нього молитися. Що ж, Томос в допомогу.

Зустрівся Володимир Зеленський і з «почесним патріархом» ПЦУ Філаретом Денисенком.

Володимир Зеленський та Філарет Денисенко

Прес-служба майбутнього Президента повідомила: «Владика привітав новообраного главу держави з перемогою на виборах і закликав використовувати дану йому владу для сприяння добру і подолання зла. Володимир Зеленський подякував патріарху за зустріч і спілкування. Потім патріарх Філарет вручив новообраному Президенту пам'ятний подарунок».

Але ж іще недавно, 12 квітня 2019 року, Філарет Денисенко в ефірі одного з українських телеканалів говорив, що, на його думку, Зеленський підтримуватиме Українську Православну Церкву: «Українська Церква Московського Патріархату сподівається, що він підтримуватиме її. І ми думаємо, що буде підтримувати. Результат може бути таким, що об'єднання або припиниться зовсім, або буде дуже повільним».

В УПЦ ніхто не сподівається на підтримку з боку Володимира Зеленського. Сподіваються лише на те, що він, ставши президентом, не допускатиме того беззаконня щодо УПЦ, яке дозволяє собі Петро Порошенко.

Зустрівся Володимир Зеленський і з Митрополитом Онуфрієм.

Володимир Зеленський і Блаженніший Митрополит Онуфрій

Все та ж прес-служба Зеленського повідомила: «Під час зустрічі обговорювалися питання розвитку загальнолюдських цінностей, окремо зосередили увагу на ситуації на сході. Володимир Зеленський і Митрополит Онуфрій зазначили, що держава і Церква повинні докласти максимум зусиль для налагодження миру і відновлення єдності України».

У чому кардинальна відмінність цього повідомлення від того, що говорила прес-служба про зустріч з Епіфанієм? У тому, що тут йдеться про спільні зусилля Церкви і держави з налагодження миру і відновлення єдності України. У повідомленні про зустріч з Епіфанієм сказано, що навпаки: Церква молиться, а держава налагоджує світ, окремо.

Ось в цьому вся різниця, в цьому відповідь на запитання: навіщо Зеленський зустрічався з предстоятелями православних конфесій. Перед майбутнім Президентом з найперших днів його правління стоятимуть нагальні завдання щодо забезпечення миру та відновлення територіальної цілісності держави.

Епіфаній і Філарет в цьому не можуть допомогти ніяк і в силу своєї агресивної політики, і в силу того, що вони просто об'єктивно нічого не можуть зробити в цьому плані. Інша справа – Митрополит Онуфрій і Українська Православна Церква. На сьогоднішній день – це єдина українська структура, яка здійснює свою діяльність на всій території України, включаючи Крим.

В УПЦ не сподіваються на підтримку з боку Володимира Зеленського. Сподіваються лише на те, що він, ставши президентом, не допускатиме того беззаконня щодо УПЦ.

 

УПЦ не відділяла від себе людей, що живуть на Донбасі, ні жителів Криму, ні взагалі кого б то не було. Єпископи і священики УПЦ несуть своє служіння і в Криму, і в невизнаних ДНР і ЛНР, так само, як і на іншій території України. УПЦ зберегла і можливість морального впливу на людей, що живуть на всій території нашої країни, і можливість доносити свою точку зору до всіх громадян України, незалежно від їх місця проживання. Нічим подібним в Україні не володіють ні ПЦУ, ні будь-яка інша організація.

Ще під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський говорив, що його першою справою на посаді президента буде звільнення українських моряків з російської в'язниці, де вони опинилися після керченського інциденту в листопаді 2018 року. Зеленському добре відомо, що Українська Православна Церква була єдиною, хто зміг організувати обмін полоненими і звільнення українських вояків з в'язниць ДНР і ЛНР. Напевно, радники Зеленського звернули його увагу на те, що якщо вдасться з допомогою УПЦ звільнити українських моряків, це буде дуже хорошим початком його президентства і великою підтримкою на майбутніх парламентських виборах (можливо, дострокових).

УПЦ готова допомагати в цьому Володимиру Зеленському, як і будь-якій іншій людині на посаді президента. Церква взагалі намагається допомагати людям, які опинилися в полоні, незалежно від того, хто керує державою. І Церква має право розраховувати на те, що держава буде дотримуватися законів і діяти справедливо по відношенню до неї.

Видання «Країна», посилаючись на свої джерела, повідомило, що на зустрічі Митрополита Онуфрія і Володимира Зеленського обговорювали миротворчий потенціал УПЦ у вирішенні існуючих конфліктів. «По суті єпархії УПЦ – це єдине, що залишилося українського на контрольованих територіях. І цей момент теж обговорювали», – повідомило джерело «Країни».

Так що не УПЦ сподівається на допомогу Зеленського, як заявляв Філарет, а скоріше Зеленський розраховує на допомогу УПЦ. І він її дійсно отримає, навіть без всяких зустрічних умов, якщо це допоможе людям і сприятиме встановленню миру в нашій країні.

Ну і нарешті, з ким Володимир Зеленський, за логікою речей, теж повинен був зустрітися, але не зустрівся. Це глава українських католиків православного обряду Святослав Шевчук. Українська греко-католицька церква теж називає себе і православною, «Церквою Володимирового Хрещення», і споконвічно українською, і навіть Великдень святкує разом із православними. УГКЦ досить численна –приблизно 3 800 парафій – і досить активна в політичному плані. Однак новообраний президент чомусь не удостоїв її лідера своїм візитом.

Правда, УГКЦ, так само, як і ПЦУ, активно агітувала за Порошенка на виборах, а Святослав Шевчук закликав: «Не дамо нікому висміяти Україну» (натякаючи на Зеленського як коміка). І, на відміну від Філарета і Епіфанія, Шевчук так і не привітав Зеленського з перемогою на виборах. Але все ж це не є достатньою підставою для ігнорування Святослава, глави УГКЦ. Можливо, їхня зустріч ще відбудеться в майбутньому, а можливо, Зеленський усвідомлює, що уніати міцно пов'язали себе з його політичними опонентами і ворожі по відношенню до нього.

Ну, а що до поки ще чинного Президента України Петра Порошенка, то він у вівторок, 30 квітня 2019 р., розкрив всі свої карти. Перебуваючи з візитом у стінах Українського католицького університету (УКУ), він оголосив цей католицький (навіть не греко-католицький) ВНЗ не більше не менше як символом українськості.

Скріншот сторінки УКУ в Facebook

Жодна православна конфесія, навіть ПЦУ з Томосом, не удостоювалася від нього таких епітетів. Цими словами Президент ясніше ясного показав, на чиєму боці його справжні симпатії, і куди б він повів ПЦУ, залишившись він у президентському кріслі ще на п'ять років.

Таким чином, можна зробити обережні висновки про те, що:

  • По-перше, Володимир Зеленський не буде віддавати перевагу якійсь одній релігійній конфесії, а постарається поставити їх в однакові законодавчі умови. Отже…
  • По-друге, припиняться рознарядки головам сільських рад і головам районних адміністрацій перевести в ПЦУ стільки-то громад. Припиняться наїзди на єпископат та духовенство УПЦ з боку Служби безпеки України та інших силових структур, показові виклики на бесіди, відкриті кримінальні справи і т. д.
  • По-третє, релігійним конфесіям доведеться основувати свою діяльність не на адмінресурсі, а на своїх внутрішніх силах: вірі, переконаннях, моральному вигляді і т. д. Отже…
  • По-четверте, насильницькі переведення громад в ПЦУ можуть припинитися, а захоплені храми за судовими рішеннями можуть повернути УПЦ. 
  • По-п'яте, Зеленському від УПЦ потрібна цілком конкретна допомога. В першу чергу в поверненні українських моряків, а далі – у вирішенні конфлікту на Донбасі. 
  • По-шосте, Українській Православній Церкві необхідно уникнути спокуси розслабитися, що, мовляв, все найгірше вже позаду. Ні, загроза Церкві може прийти в будь-який момент звідки і не чекаєш.

Тому потрібно не дивитися на президентів і політиків, а жити за Євангелієм. Тоді за будь-якої влади і будь-яких політичних розкладів Церква залишиться Церквою, а не перетвориться на одну з опор державності.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Повлияют ли протесты против формулы Штайнмайера на церковную ситуацию?
Чи вплинуть протести проти формули Штайнмайера на церковну ситуацію?
0%
так, активізація націоналістів призведе до нового тиску на УПЦ
0%
ні, політичні протести не впливають на Церкву
0%
потрібно молитися і не думати про політику
100%
Усього опитано: 2

Архів

Система Orphus