Монастирські будні.
У воротарню дзвонять всі, кому не лінь. Ось знову дзвінок. Літній чернець-воротар, з небажанням відірвавшись від книжки, перехрестивши телефон про всяк випадок, прикладає трубку до вуха:
– Алло, слухаю...
– У вас постригтися можна?
– Можна.
– А сьогодні можна?
– Ні, сьогодні не можна.
– А коли можна?
– Роки через три, якщо благословлять...
– Це... перукарня?
– Ні, це монастир.
– Монастир... який монастир?!
– Валаамский!
Короткі гудки в трубці...