Чи можна перервати вагітність, що загрожує життю матері?

Фото: depositphotos.com

Моя подруга вагітна на 5 місяці. Лікарі діагностували патологію плоду, є загроза життю матері. Рекомендують перервати вагітність кесаревим розтином. Подруга віруюча, коливається. Що б ви порадили?

Вікторія Федорова

Відповідає протоієрей Валентин Макаров:

– В житті віруючої людини часто бувають випадки, коли Бог цю віру перевіряє. Вони можуть бути малопомітними і, на перший погляд, незначними, а можуть бути вагомими і стати каменем спотикання, якщо віра людини слабка. Хорошим, можна сказати хрестоматійним, прикладом випробування віри є веління Аврааму від Господа принести в жертву свого сина Ісаака. Цей епізод біблійної історії став фундаментом як майбутньої Голгофської жертви, так і прикладом несення Хреста скорбот багатьма мучениками.

Немає сьогодні таких «авраамів», так і хрести наші дуже збідніли. Мабуть, тому іноді ми стикаємося з випадками, один з яких винесений в предмет питання.

Потрібно розуміти, що Бог не посилає нам скорботи більше, ніж ми зможемо з Його допомогою понести. У моїй священицькій практиці був випадок, коли молоді батьки почули подібні слова на адресу майбутньої дитини. Ми говорили про це і батьки свідомо прийняли складне рішення –народжувати. На жаль, у тому випадку аномалія підтвердилася і дитина, проживши кілька років, померла. Колись праведний Іов сказав своїй дружині: «Бог дав, Бог взяв!». Ми спілкувалися через деякий час після смерті дитини і я не помітив якоїсь скорботи в цій родині, тому що вони пройшли своє випробування віри до кінця і потім втішилися. А ще через пару років я став хрещеним батьком для нової дитини з цієї сім'ї.

Я не лікар, але впевнений, що в нинішній ліберально-толерантній медицині існують десятки передумов для так званого переривання вагітності. Наш уявний гуманізм неабияк замішаний на крові. Окремі люди в білих халатах іноді нагадують есесівських катів, які самі вирішують, кому жити, а кому ні, забуваючи, що є Інший, від Якого залежить і зачаття з народженням, і життя зі смертю. Він благословенний і препрославлений, Який зумів життя і смерть поміняти місцями. Якщо раніше жили, а потім вмирали, то зараз, якщо з Ним помирають, то потім живуть. Причому – вічно.

Звичайно, рішення приймати повинен кожен сам за себе. На право людини приймати рішення, правильні вони чи не правильні, не зазіхає навіть Бог, оскільки Сам наділив людей вільною волею. Але, перш ніж зважитися на щось в будь-якій серйозній ситуації – сповідайтеся, причастіться, заспокойтеся, загасіть бродіння і бурі всередині і навколо, і прислухайтеся до себе. Спробуйте почути голос совісті всередині себе, який, як відомо, голос Божий в людині. Постарайтеся почути себе, почути Бога.

Смію сподіватися, що рішення буде прийняте правильне. Господь же не залишить вас у скорботі, якою б вона не була, і неодмінно дарує співмірну їй розраду.

Храни Господь!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 3

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus