Що робити зі шкаралупою з освячених яєць?

Краще взагалі не слідувати цій новомодній, далеко не церковній традиції з наклеюванням ікон і просто фарбувати яйця, як багато століть робили наші предки

Що робити зі шкаралупою з освячених яєць? Не викидати ж їх. І як бути зі свяченою водою, що проливається на землю при освяченні їжі? Це не блюзнірство над святинею?

Ірина Вуєтич

Відповідає ієрей Олексій Яланський:

– Часто православні християни приділяють занадто багато уваги другорядним моментам в богослужбовій практиці. Одним із каменів спотикання стає ставлення до утилізації священних предметів: великодніх наклейок, гілочок свяченої верби, огризків від преображенських яблук і т. п. Дійсно, сакральні предмети не повинні слідувати долі звичайного сміття.

Наприклад, використовувані на Великдень наклейки на яйця, неабияк популярні в наші дні, являють собою мініатюрні ікони. Люди не обізнані, після вживання таких яєць в їжу, без докорів сумління викидають у сміття яєчну шкаралупу разом із налиплими на ній подібними іконками-наклейками, часто порваними та зім'ятими.  

Таке ставлення навіть до маленького священного зображення – неприпустимо. Краще взагалі не слідувати цій новомодній, далеко не церковній традиції з наклеюванням ікон і просто фарбувати яйця, як багато століть робили наші предки. Але, якщо все-таки на Великдень вам дісталося в руки таке яєчко з наклейкою, то просто зніміть цю наклейку і, при першому зручному випадку, спаліть. Так само добре було б чинити і з іншими, аналогічними, предметами: коробочки від шоколаду, цукерки, етикетки з пляшок кагору з зображенням церков і т. д.

Якщо паперовий утиль можна спалити, то що робити зі шкаралупою? Ідеальним рішенням було б згодувати її птахам, як робили наші предки. Але так як далеко не всі тримають у себе курей або голубів, то можна, знову ж таки, просто закопати таку шкаралупу. Якщо ж ви не можете зробити й цього, наприклад, подорожуючи в поїзді, то, думаю, не буде великим гріхом викинути таку шкаралупу з іншими харчовими відходами. Адже викидаємо ми в сміття недоїдки від трапези, навіть освяченої кропленням. Та й свячена вода може доторкатися і звичайних предметів, адже майже при всякому окропленні частина крапель потрапляє на землю, а ми ходимо по ній ногами. Якщо стежити за кожною краплею свяченої води, за кожною крихтою освяченої паски: «раптом впаде на підлогу і що тоді?!», то ми станемо не краще старозавітних фарисеїв, «які відціджували комара». Адже тоді єдиним виходом не осквернити святиню стане варіант – взагалі нічого не освячувати.

Найкраще, як мені здається, триматися золотої середини, не допускаючи блюзнірства над святинею, але і не придумуючи нових заборон і табу, про які не знала наша Церква.

Бажаю радісно зустріти День Святої Пасхи і не засмучуватися з приводу того, що при окропленні пасок свята вода потрапила вам на черевики.

Теги: Пасха
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинен Фанар піддати Філарета забороні за розкол ПЦУ?
так, потрібно позбавити сану, якщо не покається - анафема
9%
ні, Фанар вже не має влади над Філаретом
19%
мені все одно, нехай фанаріоти і розкольники самі розбираються
72%
Усього опитано: 32

Архів

Система Orphus