Чи можна жінкам причащатися та ходити в церкву під час місячних?

Жінці у критичні дні дозволено бути в храмі

Чи можна жінкам у критичні дні приходити в храм і причащатися?

Ольга Федорів

Відповідає протоієрей Ігор Рябко.

– Дуже часто священикам ставлять таке запитання: «Чому з місячними не можна ходити в церкву?» Але ж у самому його формулюванні міститься помилка. У критичні дні жінкам в храмі не можна причащатися, але заходити до храму та бути присутніми на богослужінні можна.

Але, щоб було зрозуміліше, чому, давайте зробимо невеличку екскурсію в історію. 

Приписи, які стосуються того, що «чисто», а що ні, ми знаходимо в Старому Завіті. Якщо подивитися уважно на все, що стосується ритуальної нечистоти людини, ми побачимо, що це так чи інакше пов'язане з нормами гігієни. Нечистота –  це мертве тіло, різні витікання, деякі хвороби.

У Новому Завіті Сам Бог, який став Людиною, говорить про те, що місце, звідки виходить «нечистота», знаходиться значно вище пояса. Наше пошкоджене гріхом серце генерує ту нечистоту, яка оскверняє людину. А все те, що відноситься до нашої  фізіології, нечистим бути не може. Про це Спаситель не лише говорить словами, але й показує своїми вчинками, порушуючи чимало «табу», які свято дотримували іудеї.

Він торкається до мертвих (зцілення сина вдови наїнської), дозволяє торкатися до себе кровоточивій жінці, і попри те, що вона формально порушила закон, доторкнувшись до нього в нечистоті, Іісус говорить їй: «Дерзай, дочко».

Апостол Павло багато давав пояснень з приводу того, що «чисте», а що ні. Але у нього немає ані слова про так звану «жіночу нечистоту». Ми точно знаємо, що християни причащалися на службах кожного першого дня тижня, і не знаємо жодної історичної пам'ятки того часу, яка б забороняла це робити жінкам під час місячних. Якби таке правило тоді було, то про нього обов'язково згадали б церковні автори.

Втім, з часом згадка про критичні жіночі дні з'являється, але лише в середині третього століття. 

Святий Климент Римський у творі «Апостольські постанови» пише з цього питання жорстко: «Утримуйся жінка від порожніх промов…нічого не спостерігаючи – ні природного очищення.. ні пороку тілесного. Спостереження ці порожні і є вигадами людей нерозумних, що не мають сенсу,…і природне очищення не мерзенне перед Богом, котрий премудро все влаштував».

У шостому столітті вже святитель Григорій Богослов пише архієпископу Августину: «Не слід забороняти жінці під час місячних входити в церкву, бо не можна ставити їй в провину те, що дано їй від природи».

Він також пише і про те, що: «Не можна в такий час і забороняти жінці приймати Таїнство Святого Причастя. Якщо вона не наважиться прийняти його з великої поваги, це похвально, але, прийнявши його, вона не зробить гріха». Ця точка зору стала домінуючою на Заході, де питання з жіночими критичними днями взагалі ніколи не стояли на порядку денному.

На Сході все ж стала переважати наступна точка зору: заради благоговіння і страху Божого перед великим Таїнством, жінці все ж краще утриматися від того, щоб в ці дні причащатися Святих Христових Тайн. Про це пише святий Діонісій Александрійський та деякі інші святі Отці. Хоча потрібно сказати, що не всі були з ними згодні. Наприклад, святитель Афанасій Александрійський з цього приводу полемізує: «Скажи мені, улюблений і благоговійний, що має гріховного або нечистого природне виверження? Як, наприклад, якби хтось захотів поставити в провину ісходження мокроти з ніздрів та слини з рота? Ми тільки тоді оскверняємося, коли робимо всякий гріх, від смороду гірший».

Але вже через тридцять років наступник Афанасія по кафедрі святий Тимофій Александрійський з цієї ж теми говорив інакше. На питання, чи можна хрестити або причащати жінку, у якої «сталося звичайне жінкам», він відповідав: «Потрібно відкласти, доки не очиститься».

Як ми бачимо, спірним питанням є лише одне – причащати чи ні? З приводу всього іншого – ходити в храм, прикладатися до святинь, цілувати Євангеліє – навіть не йдеться. Звісно, можна.

Резюмував полеміку з цього питання Святіший Патріарх Сербський Павло у своїй статті: «Чи може жінка приходити в храм на молитву, цілувати ікони і причащатися, коли вона «нечиста» (під час місячних)?»

Святіший Патріарх пише: «Місячне очищення жінки не робить її ритуально, молитовно нечистою. Ця нечистота тільки фізична, тілесна, так само як і виділення з інших органів. Крім того, оскільки сучасні гігієнічні засоби можуть ефективно перешкодити тому, щоб випадковим витіканням крові зробити храм нечистим… ми вважаємо, що і з цього боку немає сумніву, що жінка під час місячного очищення, з необхідною обережністю і зробивши гігієнічні заходи, може приходити в церкву, цілувати ікони, приймати антидор і освячену воду, так само як і брати участь у співі. Причаститися в цьому стані або нехрещена – хреститися, вона б не могла. Але в смертельній хворобі може і причаститися, і хреститися».

На перший погляд висновок «причащатися в цьому стані не можна» суперечить усьому попередньому тексту – «ця нечистота тільки фізична, тілесна» Але, з іншого боку, ми можемо зробити висновок, чому ж не можна. Причина одна – благоговійне ставлення до таїнства.

Тому я б хотів порадити жінкам все ж прислухатися до авторитетної думки всієї церковної повноти і зробити правильні висновки. Місячні – це не та «нечистота», з якою потрібно боротися. Бійтеся тієї нечистоти, яка насправді відлучає від Бога – нечистоти нашої грішної душі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Рішення Синоду РПЦ щодо дій Фанара і Олександрії – це:
початок процесу оцінки дій Фанара світовим Православ’ям
60%
необґрунтована агресія РПЦ по відношенню до Фанару
23%
рядове засідання, яке ні на що не вплине
17%
Усього опитано: 40

Архів

Система Orphus