Вінницька єпархія провела традиційний хресний хід до Калинівського хреста

Правлячі архієреї трьох єпархій УПЦ в Калинівці. Фото: СПЖ

Хресний хід до чудотворного хреста в Калинівці молитовно підтримали правлячі архієреї трьох єпархій УПЦ – Вінницької, Тульчинської та Могилів-Подільської.

6 липня 2021 року у Вінницькій єпархії УПЦ відбувся хресний хід до Калинівського хреста. Молитовно його підтримали три митрополити Вінничини – митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан і митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт, повідомляє кореспондент СПЖ.

У цьому році паломники вже традиційно пройшли шлях від калинівського храму преподобної Параскеви Сербської до хреста, де 7 липня 1923 року сталося диво, про яке пам'ятають досі. Як розповів благочинний Калинівського району протоієрей Володимир Розман, ще недавно до хреста приходили і приїжджали живі свідки тих подій, з ними спілкувалися і записували їхні розповіді, щоб зберегти ці свідчення для наступних поколінь.

Сьогодні історію Калинівського чуда, якій майже 100 років, знають далеко за межами невеликого містечка. Тоді на світанку двоє червоноармійців їхали на підводі від станції Калинівка в Сальник. На роздоріжжі біля повороту на село стояв дерев'яний хрест висотою близько 6 метрів, який звели на могилі трьох купців, убитих тут розбійниками після Жовтневої революції. Хрест був місцевою святинею, і до нього щорічно ходили прочани служити молебні. Один з п'яних солдат вистрілив у хрест і потрапив в ікону «Розп'яття», в праве плече Спасителя, з якого потекла кров. Про це розповів селянам візник, який віз п'яних солдатів.

Духовенство і миряни стали здійснювати біля хреста цілодобові служби. Сюди направлялися хресні ходи з навколишніх сіл, з Київщини, Волині, Галичини. Навіть із Польщі приїхали православні на поїзді, але солдати оточили вагони і не пустили паломників навіть на перон. До хреста прийшли ченці з Києво-Печерської та Почаївської лавр. З ікони не переставала сочитися кров, залишаючи по дереву хреста смугу до землі. Віруючі хотіли побудувати біля нього монастир, присвячений Страстям Христовим, але Подільський губернський виконком протистояв цьому.

24 липня 1923 року представники влади з місцевим фельдшером взяли кров із хреста і відправили на експертизу до Києва. Старожили кажуть: коли прийшло зі столиці підтвердження, що це дійсно кров, то фельдшера розстріляли, а за ним і десятки священиків.

Незважаючи на репресії, народ йшов до хреста в Калинівку. У день святої рівноапостольної княгині Ольги зібралося понад 15 тисяч паломників. А на свято пророка Іллі – близько 20 тисяч віруючих. Тоді безбожники знищили хрест.

«На сьогоднішній день хочу побажати, щоб сила Чесного і Животворящого Хреста Господнього допомогла нам, зміцнила в ці нелегкі для нашої Церкви часи. Наступний наш хресний хід у Києві 27 липня. Столиця і великий князь Володимир зберуть вірян із усіх єпархій України», – сказав митрополит Вінницький і Барський Варсонофій.

«Через хресні ходи всі ми з'єднуємося з Богом і між собою, відчуваємо соборну повноту. Коли люди йдуть з хрестами, іконами, співають молитви – це втілення нашого символу віри, віри в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву, яку не здолають навіть ворота пекла», – додав митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан.

У коментарі кореспонденту СПЖ владика Іонафан наголосив: «Хочу, щоб наші хресні ходи побачив патріарх Варфоломій, який сидить в Туреччині і каже, що нас мізер. І хочу, щоб побачили Президент і вся Верховна Рада».

Раніше СПЖ писала, що у Київській області пройде традиційний хресний хід УПЦ з іконою «Призри на смирення».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Рішення Синоду РПЦ щодо дій Фанара і Олександрії – це:
початок процесу оцінки дій Фанара світовим Православ’ям
60%
необґрунтована агресія РПЦ по відношенню до Фанару
23%
рядове засідання, яке ні на що не вплине
17%
Усього опитано: 40

Архів

Система Orphus