Церква святкує пам'ять рівноапостольних святих Костянтина і Олени

03 Червня 2020 11:34
267
Святі рівноапостольні Костянтин і Олена, фрагмент ікони. Фото: media.publika.md Святі рівноапостольні Костянтин і Олена, фрагмент ікони. Фото: media.publika.md

Святий імператор Костянтин Великий і його мати цариця Олена шануються в лику «рівноапостольних» за великі заслуги перед Церквою щодо поширення християнської віри.

3 червня 2020 року Православна Церква святкує пам'ять святих рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени.

Великі мати і син прославлені в Церкви як рівноапостольні – настільки значущий їх подвиг проповіді Євангелія і навернення народів.

Святий імператор Костянтин I (Костянтин Великий) народився в сербському місті Ніш в 272 році і був сином цезаря Констанція I Хлора, який правив Галлією і Британією, і святої рівноапостольної Олени. Олена народилася в Дрепані (Мала Азія), згодом перейменованому в її честь у Еленополіс, її рік народження не відомий.

У той час величезна Римська імперія була розділена на Західну і Східну. Її очолювали два самостійних імператора, що мали співправителів-помічників, одним із співправителів в Західній частині і був батько Костянтина. У 305 році, після відставки імператорів Діоклетіана і Максиміана, Констанцій I Хлор став одним з імператорів разом з Галерієм. Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою, і майбутній правитель всієї Римської імперії був вихований у повазі до християнської релігії.

У керованих ним країнах батько Костянтина, незважаючи на приналежність до язичництва, не переслідував християн, хоча у всій решті імперії християни піддавалися жорстоким гонінням з боку імператорів Діоклетіана (284-305), його співправителя Максиміана Галерія (305-311) – на Сході і імператора Максиміана Геркулія (284-305) – на Заході.

Після смерті Констанція Хлора син його Костянтин у 306 році був проголошений імператором Галлії та Британії.

Насамперед справою нового імператора було проголосити в підвладних йому країнах свободу сповідання християнської віри. Фанатик язичництва Максиміан Галерій на Сході і жорстокий тиран Максенцій на Заході ненавиділи імператора Костянтина і зломислили його позбавити влади і вбити, але Костянтин в ряді воєн з допомогою Божою розбив всіх своїх супротивників. Він благав Бога дати йому знамення, яке надихнуло б військо хоробро битися, і Господь явив йому на небі знамення хреста, що світилося, з написом «Цим перемагай». Вночі в сновидінні Господь з'явився йому з тим же знаменням хреста і сказав, що цим знаменням він переможе ворога. Наступного дня, за наказом Костянтина, на всі ті прапорах його війська були зроблені зображення святого хреста. Здобувши перемогу над Максенцієм, Костянтин урочисто увійшов в Рим і тут на площі звелів поставити свою статую з хрестом у правій руці і з написом: «Цим спасительним прапором я врятував місто від ярма тирана».

Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав у 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли став царем як єдиний імператор над усією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа.

Відмовившись від язичництва, імператор Костянтин переніс столицю на Схід, до міста Візантій, який був перейменований в Константинополь.

Костянтин був глибоко переконаний, що тільки християнська релігія може об'єднати величезну різнорідну Римську імперію. Він всіляко підтримував Церкву, повертав із заслання сповідників-християн, будував храми, дбав про духовенство. Глибоко шануючи Хрест Господній, імператор бажав знайти і самий Животворящий Хрест, на якому був розп'ятий Господь наш Ісус Христос. На пошуки святині він направив до Єрусалима свою матір – святу царицю Олену, і Промислом Божим Животворящий Хрест був чудесним чином знайдений в 326 році.

Перебуваючи в Палестині, свята цариця багато зробила на користь Церкви. Вона наказала звільнити всі місця, пов'язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від всяких слідів язичництва, повеліла спорудити в цих пам'ятних місцях християнські церкви. Над печерою Гробу Господнього імператор Костянтин повелів спорудити храм на славу Воскресіння Христового

За свої великі труди на благо Церкви імператор Костянтин і його мати цариця Олена іменуються рівноапостольними.

За матеріалами pravlife.org, days.pravoslavie.ru.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також