Клірик УПЦ: Доброчесність – це не тисяча доларів, якою можна поділитися

25 Травня 2020 16:22
86
Доброчесність не повинна бути для себе і заради себе. Фото: gorlovka-eparhia.com.ua Доброчесність не повинна бути для себе і заради себе. Фото: gorlovka-eparhia.com.ua

В основі всіх добрих вчинків лежить покаяння і переродження, без яких будь-яка добра справа – вже не доброчесність, а гріх, зазначив протоієрей Вадим Морозов.

Можливість робити добро є завжди, але доброчесність – це не тисяча доларів в кишені, якою можна поділитися «для галочки». Про чесноти як норму життя і про те, як правильно творити добрі справи, розповів настоятель храму УПЦ святого апостола Андрія Первозванного селища Гольмівське в Горлівці Донецької області протоієрей Вадим Морозов, повідомляє  прес-служба Горлівської і Слов'янської єпархії УПЦ.

«Кожна людина з дитинства чує від батьків, що таке добре і що таке погано, – зазначив священнослужитель. – Вибирай хороше – і тобі буде добре. Але з часом розуміння хорошого і доброго настільки індивідуалізується, що у різних людей може стати діаметрально протилежним. Банальний вислів "у кожного своя правда" можна продовжити: "а також своє добро і своя доброчесність". Саме тому нам потрібен духовний еталон, прямовис, мірило – приклад досконалості і чесноти, з якими можна порівняти свої правду, добро і чесноту».

За його словами, навколо себе ми бачимо «суспільство, яке звикло порівнювати себе з самим собою нерозумно (2 Кор. 10:12), бачимо плоди життя цього суспільства, де дуже багато досягнень, відкриттів, прагнення до досконалості і роблення доброго. Здається, що там багато чеснот – але це чеснота для себе і заради себе».

«Все частіше забувається, що людина – творіння Боже, – пояснив протоієрей. – Головна ж цінність цього творіння – його вічна душа, яка хоч і хвора духовною хворобою і навіть, по слову Спасителя, мертва, але не перестає хотіти бути схожою на свого Творця. І тому головна чеснота для будь-якої людини, за яких би обставинах вона не здійснювалася, – ставати схожим на свого Лікаря, Спасителя і Творця, Ісуса Христа. (...) Якщо ми будемо пам'ятати про це, а на всі обставини нашої життєвої подорожі почнемо дивитися через призму Євангельського Світла, це допоможе нам розрізняти, що таке добре і що таке погано. Вибираючи хороше, добре, вічне, Боже, ми, безсумнівно, принесемо користь як своєї душі, так і людям, які живуть поруч».

Отець Вадим підкреслив, що в основі всіх добрих вчинків лежать покаяння і переродження, і «якщо вони не відбулися, якщо Сам Христос не увійшов в серце і не оживив совість, то добрі справи будуть для галочки, і тоді це вже не чеснота, а гріх».

«Такими добрими справами не зцілюються, а поглиблюються духовні хвороби. Точно так же не має відношення до чесноти людина, яка чекає, що в її житті трапляться люди, яким треба допомогти, а поки їх немає – спокійно сидить на дивані і нічого не робить», – додав він.

За словами священика, часто добрі справи бувають дуже номінальними і поверхневими – «зробив, галочку поставив, пошкоджена гріхом гордині душа заспокоїлася. Але такі добрі справи приносять тільки шкоду!».

Також, зазначив він, не потрібно намагатися допомогти всім, оскільки в такому випадку людина «розпорошується» і виходить, що «понадкушував, а доїдати сили немає». На думку священнослужителя, у виборі доброї справи треба завжди сподіватися на Господа: Він, дивлячись на серце людини, у якої є бажання творити добрі справи незалежно від того, кому і які, Сам призведе тих, кому потрібна допомога.

«Доброчесність – це не тисяча доларів в кишені, якою можна поділитися. Доброчесність – це війна. Бажаючи творити добрі справи, ти виходиш на передову. На ній є помічники, але й проти тебе повстають духи злоби піднебесні. Не треба боятися! Треба зберігати розсудливість. У посланнях апостола Павла багато говориться про здорову віру. Зараз це велика рідкість. Придумують стільки зайвого, а у Христі – така простота! Йому потрібно чисте, щире серце. Серце, сповнене любові до Бога, ближнього і себе – який гине», – підсумував протоієрей.

Як повідомляла СПЖ, раніше протоієрей Вадим Морозов розповів про життя під обстрілами очолюваного ним Олександрівського приходу УПЦ в смт Гольмівське.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також