Опубліковано офіційну заяву Священного Синоду УПЦ

06 Грудня 2019 17:54
217
Священний Синод УПЦ опублікував офіційну заяву. Ілюстративне фото: УПЦ Священний Синод УПЦ опублікував офіційну заяву. Ілюстративне фото: УПЦ

Священний Синод констатував погіршення ситуації у світовому Православ'ї і назвав єдиним способом виходу з кризи, що склалася, Всеправославне соборне обговорення.

6 грудня 2019 року в резиденції Предстоятеля УПЦ на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври відбулося останнє в поточному році засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. Обговоривши останні події в сфері міжправославних відносин, Синод виступив з офіційною заявою, текст якого опублікував  сайт ОВЦС УПЦ.

У своїй заяві Синод УПЦ констатував, що криза, що настула в результаті антиканонічних дій Константинопольського патріархату в Україні, не є проблемою двосторонніх відносин між Константинопольським і Московським Патріархатами і стосується всіх Помісних Православних Церков, оскільки «руйнує самі основи життя і місії Церкви Христової».

У зв'язку з цим Священний Синод підтримав ініціативу Блаженнійшого Патріарха Святого Града Єрусалима і всієї Палестини Феофіла III про скликання Всеправославної наради в Йорданії, оскільки вважає Всеправославне соборне обговорення єдиним способом виходу з кризи, що склалася.

СПЖ публікує повний текст Заяви Священного Синоду УПЦ.

ЗАЯВА

Священного Синоду Української Православної Церкви

від 6 грудня 2019 року

Священний Синод Української Православної Церкви на своєму засіданні 6 грудня 2019 року, обговоривши останні події в сфері міжправославних відносин, заявляє:

1. Змушені констатувати, що в результаті антиканонічних дій Константинопольського Патріархату в Україні, а також у зв'язку з прийняттям у спілкування Предстоятелями Елладської та Олександрійської Православних Церков розкольницької «Православної Церкви України», ситуація у світовому Православ'ї значно погіршилася і поділ між Помісними Православними Церквами поглибився не тільки на адміністративному, а й на духовному рівні – тобто на рівні спілкування в Таїнствах.

2. Стало очевидним, що ця криза є не тільки проблемою двосторонніх відносин між Константинопольським і Московським Патріархатами, а стосується всього світового Православ'я – всіх Помісних Православних Церков, оскільки руйнує самі основи життя і місії Церкви Христової. Ця проблема має не адміністративний, а еклезіологічний характер. Назовні вийшла нова концепція першості Константинопольського Патріарха як «першого без рівних» у світовому Православ'ї, якої ніколи не знала Православна Церква, і фактично є порушенням принципу соборності Церкви і наслідком неправильного розуміння природи Церкви взагалі і ролі окремої Помісної Церкви в Тілі Христової Церкви, зокрема . Крім того, Константинопольський Патріархат почав допускати до співслужінні осіб, які не мають священного сану, що є блюзнірством і наругою Євхаристії.

3. З огляду на це, припинення Українською Православною Церквою євхаристійного спілкування з Константинопольським Патріархатом і з Церквами і ієрархами, які визнали розкольників, є не зловживанням Євхаристією, або тим більше шантажем Євхаристією, як деякі іноді говорить, а навпаки, є захистом Євхаристії і збереженням канонічної і духовної чистоти і непорочності Церкви. Адже Господь наш Ісус Христос, за словами святого апостола Павла, «полюбив Церкву, і віддав Себе за неї... щоб поставити її перед Собою славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось подібного, але щоб була свята й непорочна» (Еф. 5: 25-27).

4. Саме з цих причин, помилковими і маніпулятивними є звинувачення на адресу Української Православної Церкви в тому, що нібито вона рухається до самоізоляції, припиняючи євхаристійне спілкування з тими, хто вступив у спілкування з нерозкаяними розкольниками. Насправді, ми відстоюємо чистоту канонічного передання Церкви, захищаємо Церкву від блюзнірства. Інакше, якщо до священнослужіння допускаються особи, які не мають законних хіротоній, якщо розкол оголошується Церквою, а справжня Христова Церква ігнорується або називається розколом, то виникає небезпека підміни Церкви. Крім того, такими антицерковними діями стирається межа між Церквою і розколом. В результаті створюється нова «церква», заснована людьми, замість тієї, яку заснував Господь наш Ісус Христос, придбавши її Собі Кров'ю Своєю (див. Діян. 20:28).

5. Один з базових принципів канонічного права Православної Церкви полягає в тому, що той, хто вступає в євхаристійне спілкування з відлученим, сам відлучається від спілкування з Церквою. У зв'язку з цим, прийняття деякими Помісними Церквами у спілкування осіб, які вчинили розкол в інших Помісних Церквах, не принесли за це покаяння і не мають дійсного священного сану, автоматично ставить перед ними питання про те, чи не є подальше перебування в євхаристійному спілкуванні з розкольниками співучастю у цьому гріху і порушенням наведеного вище канонічного принципу?

6. Вважаємо, що єдиним способом виходу з цієї кризи є всеправославне соборне обговорення і вирішення всього комплексу цих проблемних питань. Усвідомлюючи всі складнощі, пов'язані зі скликанням такої всеправославної наради, іншого виходу з кризової ситуації ми поки не бачимо. А тому, вітаємо ініціативу Блаженнійшого Патріарха Святого Града Єрусалима і всієї Палестини Феофіла III про скликання Всеправославної наради в Йорданії. У важкі часи історії нашої Церкви вже був випадок допомоги Єрусалимського Патріархату, коли в 1620 році Патріарх Єрусалимський Феофан у Києві відновив православну ієрархію на заміну тим, хто пішов в унію під тиском тодішньої польсько-литовської влади. Приймаємо, дякуємо і з надією дивимося на подібні заклики до Всеправославної наради від Предстоятелів та ієрархів інших Помісних Православних Церков, які почали все частіше і сильніше звучати останнім часом.

7. Констатуємо, що на жаль, в житті світового Православ'я почали грубо втручатися геополітичні і політичні чинники. В результаті, окремі Помісні Церкви почали приймати свої церковні рішення під впливом цих факторів всупереч церковним канонам і багатовікової традиції Церкви. Ми розуміємо, що кожна Помісна Церква звершує своє служіння в рамках тієї чи іншої держави, а іноді і декількох або багатьох держав. Часто той чи інший православний народ історично дуже тісно пов'язаний як з власною державою, так і зі своєю Помісною Церквою. Однак, на наше глибоке переконання, кожна Помісна Церква у своєму служінні Богу повинна бути вище ніж національні, державні або політичні кордони і інтереси і не піддаватися зовнішньому тиску, пам'ятаючи, що Царство Боже, яке ми проповідуємо, є не від світу цього (див. Ін. 18:36). Якщо кожна Помісна Церква буде асоціювати себе виключно з інтересами власної держави, то світове Православ'я не зможе бути єдиним, адже буває, що держави конфліктують або воюють між собою, але Церква повинна зберігати єдність і примиряти людей, а не ставати стороною або засобом протистояння. Висловлюємо надію, що Свята Православна Церква з допомогою Божою знайде сили подолати ці виклики і зберегти свою єдність, піднявшись вище національних і державних кордонів і інтересів, адже у Христі немає «ні елліна, ні іудея ... варвара, скіфа, ... але все і у всьому Христос» (Кол. 3:11).

8. Звертаємося до архіпастирів, пастирів, чернецтва і мирян нашої Української Православної Церкви. Дорогі владики, отці, брати і сестри! Не без промислу Божого так сталося, що саме по Україні і по нашій Церкві в рамках світового Православ'я сьогодні пролягає межа між Церквою і розколом. У цій ситуації ми повинні зберегти чистоту канонічного устрою і вчення Церкви. Нас лякають самоізоляцією. Але коли ми живемо в істинній вірі, то самоізоляції не може бути, як казав про це світлої пам'яті Митрополит Київський і всієї України Володимир: «з Христом не буває самоізоляції». Фактично, сьогодні наша Українська Православна Церква, переживаючи різні випробування, відстоює єдність всього світового Православ'я. Не бійтеся! Ви перебуваєте в істинній Церкві! Любіть Церкву, бережіть Церкву і себе в ній, тому що через Неї Господь нас спасає. А все інше залиште на волю Божу. Пам'ятайте, що не люди керують Церквою, а Сам Господь. Будемо ж молитися, щоб Господь Духом Своїм Святим виправив всі помилки людські, очистив нас від усякої скверни і спас душі наші!

Нагадаємо, попереднє засідання Священного Синоду УПЦ відбулося 28 липня 2019 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також