Відкрито повторний конкурс на посаду голови Держслужби, яка курирує релігію

Андрій Юраш. Фото: islam.in.ua

У конкурсі на посаду голови Держслужби з етнополітики й свободи совісті, який закінчився безрезультатно, знову бере участь Андрій Юраш, що вже програв у ньому .

3 грудня 2019 року колишній глава Департаменту Мінкульту у справах релігій Андрій Юраш повідомив у Facebook про те, що Кабінет міністрів офіційно оголосив новий конкурс на посаду голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті.

Юраш також повідомив, що має намір, незважаючи на попередній провал, знову взяти участь у конкурсі: «Я не можу не подаватися знову», – пише він.

Нагадаємо, оголошений у вересні конкурс на посаду глави Держслужби етнополітики закінчився безрезультатно.

Як повідомляла СПЖ, з 18 кандидатів, які подали заявки на участь у конкурсі, до третього етапу відбору пройшли тільки двоє – Андрій Юраш та Юрій Решетніков. При цьому Андрій Юраш намагався, за допомогою сприяння експерта, котрий оцінював результати конкурсу, підтасувати результати. Твори, присвячені Томосу, які здавали кандидати на посаду голови Держслужби, в одноосібному порядку перевіряв історик та релігієзнавець Ігор Козловський, президент школи Аюрведи-Йоги-Тантри «Центру Діскавері», підзвітний очолюваному Юрашем Департаменту у справах релігії. Претенденти на пост глави Держслужби здавали свої роботи запечатаними в конверт без вказівки прізвища – щоб результати твору були максимально об'єктивними. Однак практично відразу після завдання Козловський запевнив Юраша, що у того вищий бал і він може не переживати.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Що означають заяви Риму і Фанару про прагнення до повної єдності?
це знаки їх швидкого об'єднання
75%
нічого не значущі дипломатичні вирази
15%
мене церковна геополітика не цікавить
10%
Усього опитано: 20

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus