Мукачівська єпархія помолилася про загиблих від СНІДу

Духовенство єпархії під час реквієму. Фото: m-church.org.ua

Духовенство та чернецтво Мукачівської єпархії взяло участь у реквіємі за загиблими від СНІДу.

2 грудня в центрі Ужгорода на запрошення організаторів клір Мукачівської єпархії взяв участь у мітингу-реквіємі в пам'ять про людей, загиблих від СНІДу. Акцію приурочили до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, який відзначають 1 грудня, повідомляє сайт єпархії.

З благословення Високопреосвященнішого Феодора, митрополита Мукачівського та Ужгородського, у заході взяло участь чернецтво Свято-Воскресенського чоловічого монастиря та духовенство міського благочиння.

Здійснивши заупокійну молитву, духовенство разом із мирянами запалили десятки свічок.

Метою реквієму було привернення уваги до людей, що живуть з діагнозом ВІЛ, і молитва про тих, хто помер від цього захворювання.

Як повідомляла СПЖ, благодійний фестиваль Мукачівської єпархії «Покрий мене, о Божа Матір» зібрав 40 тис. гривень для онкохворих дітей.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Що означають заяви Риму і Фанару про прагнення до повної єдності?
це знаки їх швидкого об'єднання
75%
нічого не значущі дипломатичні вирази
15%
мене церковна геополітика не цікавить
10%
Усього опитано: 20

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus