Андрій Юраш може стати главою нового держоргану з релігії

Андрій Юраш. Фото: Укрінформ

Кандидатів на посаду керівника Держслужби з етнополітики та свободи совісті вибирають прихильники ПЦУ.

У Києві проходить конкурс на посаду керівника Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, створеної в середині червня 2019 року з подачі Мінкульту на базі Департаменту у справах релігій та національностей.

Як стало відомо СПЖ, з 18 кандидатів до фіналу дійшли два претенденти – релігієзнавець Юрій Решетніков і Андрій Юраш, який очолював Департамент з 2014 року.

Завершальний етап конкурсу – співбесіда з кандидатом – повинен відбутися в кінці цього тижня (точна дата поки невідома). Джерела СПЖ впевнені: те, як проходить конкурс, підштовхує до висновку, що влада хоче бачити на цій посаді саме Юраша.

Конкурс розпочався 28 жовтня з іспиту з англійської мови, після якого залишилося 9 з 18 претендентів. На другому етапі, 11 листопада, кандидати проходили комп'ютерне тестування, де повинні були за 40 хвилин відповісти на 40 питань за українським законодавством. За підсумками тестування Юрій Решетніков, який першим виконав завдання, набрав 39 балів (1 питання – 1 бал), а Юраш, який затримався найдовше, – максимальні 40.

Також прохідний бал набрали Юлія Лялька, яка п'ять років очолювала відділ з питань релігій в КМДА, і дехто Февзі Амзаєв (людина з таким же ім'ям і прізвищем фігурувала відразу в декількох конкурсах на зайняття посад в різних держслужбах).

Але найцікавіше почалося на третьому етапі конкурсу, де кандидатам пропонували ситуаційне завдання. Розробляв завдання і перевіряв його результати запрошений Комісією з питань вищого корпусу держслужби експерт – історик і релігієзнавець Ігор Козловський, член експертної ради, створеної при Департаменті релігії Мінкульту, один з учасників рекламної кампанії Томосу для ПЦУ.

За даними наших джерел, розроблене Козловським завдання виявилося максимально заангажованим і політизованим: «ПЦУ отримала Томос. Це викликало більше запитань, ніж відповідей. Якою має бути з вашої точки зору політика держави щодо Церкви?».

Кандидати здавали роботи запечатаними, без зазначення прізвища, щоб результати оцінювання були максимально об'єктивними. Проте, ще до оголошення результатів Козловський вийшов до Юраша та заспокоїв, що у того максимальний бал, стверджують співрозмовники СПЖ.

В результаті до останнього етапу конкурсу – співбесіди – допущені Юрій Решетніков і Андрій Юраш, який отримав на всіх етапах максимальні бали.

Юрій Решетніков – релігієзнавець, кандидат філософських наук, в 2009-2010 роках – голова Державного комітету у справах національностей та релігій. Закінчив Українську юридичну академію (нині – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого) та Одеську богословську семінарію. Автор близько 40 публікацій з питань державно-конфесійних відносин та забезпечення свободи совісті, брав участь в розробці ряду законопроектів, які захищають права релігійних організацій.

Андрій Юраш – релігієзнавець, кандидат політичних наук, член кількох наукових, професійних спілок та організацій. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1997 року є членом Всеукраїнської асоціації релігієзнавців (з 2007 року – член правління), з 2014 року обіймав посаду директора департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України. Автор близько 110 наукових публікацій. Один з головних лобістів антицерковних законів і противників УПЦ в українській владі. Фігурант розслідування ДБР в справі про фабрикацію доказів проти клірика УПЦ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Система Orphus