Глава СБУ: Слоган «армія, мова, віра» - маніпуляція, щоб розділяти людей

Глава Служби безпеки України Іван Баканов. Фото: glavcom.ua

Глава СБУ вважає, що, називаючи УПЦ «Московським Патріархатом», політики цинічно використовують віру для маніпуляцій, і сказав, що відвідує монастир УПЦ в центрі Києва.

13 листопада 2019 року Глава Служби безпеки України Іван Баканов підкреслив, що популярне гасло «армія, мова, віра» – це маніпуляція, спрямована на те, щоб поділяти і володарювати. Про це він заявив в інтерв'ю  «Главкому».

Керівник Служби безпеки сказав, що вірить в Бога і відвідує Свято-Введенський монастир УПЦ в Києві.

Він пояснив, що монастир належить УПЦ, яку, за його словами, політики називають «Московським Патріархатом», терміном, «який вигадали для поділу на своїх і чужих, цинічно використовуючи віру в політичних ігрищах». Глава СБУ додав, що Московського Патріархату «в дійсності не існує» в Україні.

«Я вважаю, що "армія, мова, віра" – це маніпуляція, спрямована на те, щоб розділяти і володарювати. Були слогани про те, що мова – це душа. А якщо людина розмовляє російською, то вона що, без душі? Рід моєї матері походить із Західної України, але так склалося, що вона російськомовна. Так само я не можу собі уявити, щоб на Небесах існував розподіл на віруючих церков з Томосом і тих, хто ходить в інші храми», – сказав Іван Баканов.

Як повідомляла СПЖ, раніше, на зустрічі з Константинопольським патріархом Варфоломієм, яка відбулася сьогодні в Стамбулі, Президент України Володимир Зеленський заявив, що влада не повинна втручатися в церковні справи.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Що означають заяви Риму і Фанару про прагнення до повної єдності?
це знаки їх швидкого об'єднання
77%
нічого не значущі дипломатичні вирази
14%
мене церковна геополітика не цікавить
9%
Усього опитано: 22

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus