Духовенство УПЦ і влада Кривого Рогу вшанували св. Петра Калнишевського

В Кривому Розі вшанували пам’ять святого праведного Петра Калнишевського. Фото: 1kr.ua

Митрополит Криворізький Єфрем, священнослужителі УПЦ і міська влада вшанували пам'ять останнього кошового отамана Запорізької Січі святого Петра Калнишевського.

13 листопада 2019 митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем і міський голова Юрій Вілкул прийшли до освяченого в минулому році в Кривому Розі пам'ятника святому праведному Петру Калнишевському, повідомляє «Перший Криворізький».

Вшанувати пам'ять зібралися священнослужителі УПЦ, криворіжці, і представники міської влади на чолі з мером міста.

Як повідомляла СПЖ, пам'ятник святому праведному Петру Калнишевському, останньому кошовому отаману Запорізької Січі, який вважається засновником Кривого Рогу, відкрили рік тому, в День міста. Скульптурний образ освятив митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем.

Святого вважають засновником міста: Петро Калнишевський написав листа імператриці Катерині II з проханням заснувати поштову станцію Кривий Ріг. Саме з дати, якою був підписаний цей документ, місто веде своє літочислення.

Рішення про канонізацію останнього кошового отамана Запорізької Січі праведного Петра Калнишевського було прийнято Священним Синодом УПЦ 23 грудня 2014 року. Петра Івановича Калнишевського канонізували у лику місцевошанованих святих Запорізької єпархії УПЦ в чині праведних. День пам'яті встановлено 31 жовтня (13 листопада), в день його кончини.

26 вересня 2015 року в Соловецькому монастирі (РФ) були знайдені останки останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Сьогодні ведуться наукові дослідження з цього питання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
14%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
86%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 14

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus