У Херсонській єпархії святкують 10-річчя знайдення мощей прп. Євтропії

У Херсонській єпархії святкують 10-річчя знайдення мощей преподобної Євтропії. Фото: pravoslavie.ks.ua

У Херсонській єпархії проходять святкування на честь 10-річчя знайдення мощей подвижниці благочестя Херсонського краю преподобної Євтропії.

11 та 12 листопада 2019 року у Свято-Духівському кафедральному соборі Херсона відбувається святкування 10-ї річниці знайдення мощей преподобної Євтропії Херсонської, повідомляє прес-служба єпархії.

11 листопада, напередодні святкування річниці знайдення мощей преподобної Євтропії Херсонської, митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон та єпископ Хотинський Веніамін здійснили святкову всеношну у Свято-Духівському кафедральному соборі Херсона.

За богослужінням Преосвященним владикам співслужили клірики Херсонської єпархії. Мощі всіма улюбленої і шанованої угодниці Божої перебувають у приділі священномучеників херсонеських Свято-Духівського кафедрального собору Херсона.

Преподобна Євтропія (Ісаєнкова) Херсонська (1863 – 1968), черниця, є місцевошанованою святою Херсонської єпархії. Пам'ять святої відбувається 16 березня (преставлення), 30 жовтня (знайдення мощей) і в соборі херсонських святих.

Преподобна Євтропія, в миру Катерина Леонтіївна Ісаєнкова, народилася 24 листопада 1863 року в селищі Біла Криниця Херсонської губернії в сім'ї Леонтія й Агафії.

У 12 років була взята на виховання жіночою чернечою громадою в Олешківській Слободі Таврійської губернії. У громаді сестер Катерина осягала грамоту й рукоділля, одночасно навчаючись молитві й читанню Слова Божого. Незабаром громада отримала статус Успенського гуртожительного монастиря, Катерина прийняла чернечий постриг із ім'ям на честь св. мучениці Євтропії Олександрійської. Її чернечим послухом було читання й спів на кліросі. Після революції монастир скасували, храми закрили, черниць розігнали.

Монахиня Євтропія, як і багато інших насельниць обителі, поїхала в Херсон, де оселилася в районі Кіндійських хуторів (нині п. Кіндійка), недалеко від храму Різдва Богородиці. Це місце було обрано невипадково. За Дніпром були улюблені матінкою Олешки, на той час перейменовані в Цюрупинськ.

Матінка заробляла тим, що шила ковдри. Постійно ходила в храм, де молилися й інші черниці Олешківського монастиря. У 1938 році храм закрили, після чого черниці збиралися в приватному будинку. Сестри дбали одна про одну й підтримували одна одну, чим могли.

Під час війни в Херсоні стали відкривати раніше закриті храми. У 1941 році відкрили і Кіндійську церкву. Кілька років матінка жила в приміщенні, що було в огорожі храму. Але, бажаючи більшої самоти, вона незабаром перебирається в невеликий будиночок, розташований недалеко від Кіндійської церкви. Поки були сили, вона співала й читала на кліросі. Коли стала немічною, сиділа на лавочці біля хору й молилася. Вона ніколи не пропускала богослужіння.

Жила вона в невеликій тимчасовій споруді. Житло було просте, мазана хатка – одна кімната і коридорчик. До матінки приходило багато людей, які почули про її прозорливість і сподівалися на силу її молитви, двір завжди був наповнений людьми. Матінка приймала всіх у себе в кімнаті, сидячи на маленькій лавочці біля свого ліжка. Але ніхто ніколи не бачив, щоб матінка лежала на ліжку, навіть якщо була хвора. За словами очевидців, біля неї завжди лежала чурочка. Коли матінка втомлювалася, вона клала чурочку на ліжко, й сидячи на лавці, клала голову на чурочку. Численні відвідувачі везли їй гостинці. Але вона звикла задовольнятися просфорами й святою водою. Тому приношення вона роздавала бідним, незаможним, або ж людям, які дали їй дах.

Духовні чада свідчили, що на ногах матінка носила вериги. В її руках завжди було Євангеліє, яке вона постійно читала. Іноді вона направляла своїх чад до отця Йосипа (прп. Амфілохія Почаївського), з яким також спілкувалася. Перебуваючи на спокої в Херсоні, сповідник віри архієпископ Іоанн (Лавриненко) також спілкувався з матінкою Євтропією.

Матінка Євтропія передбачила свою кончину, прощаючись з тими, кого знала. Померла 29 березня 1968 року, у віці 105 років. Відспівували матінку в Кіндійській церкві Різдва Пресвятої Богородиці при величезному скупченні вірян. Поховали матінку на Кіндійському кладовищі. На її могилі багато хто отримував для себе благодатну допомогу і зцілення.

12 листопада 2009 року були знайдені мощі черниці Євтропії, які були перенесені в Свято-Духівський кафедральний собор міста Херсона, де вони перебувають і понині.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2010 року черниця Євтропія зарахована до лику місцевошанованих святих Херсонської єпархії. 9 серпня 2011 року в Свято-Духовському кафедральному соборі м. Херсона відбулася канонізація преподобної Євтропії Херсонської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Система Orphus