У Лаврі відкриють для поклоніння келію Іоанна Багатостраждального

Місце молитовного подвигу преподобного Іоанна Багатостраждального. Фото: Lavra.ua.

У Ближніх Печерах відкриють для відвідування місце молитовного подвигу преподобного Іоанна Багатостраждального, де святий боровся з пристрастю блуду.

31 жовтня 2019 року під час реставраційних робіт, які проходять в Ближніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, була розчищена печерка з поглибленням, де, за переданнями, преподобний Іоанн Багатостраждальний здійснив свій головний подвиг, повідомляє сайт обителі.

Преподобний Іоанн Багатостраждальний трудився в Печерському монастирі в XII столітті, свій головний подвиг здійснив у ямі, в яку закопав себе по пояс, борючись з пристрастю блуду. Так він провів всю Святу Чотиридесятницю, і Господь послав йому милість – він позбувся цієї пристрасті.

Місце, де боровся з пристрастю блуду один з найзнаменитіших Печерських угодників, буде незабаром, після завершення реставраційних робіт, відкрито для поклоніння, повідомив намісник Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел.

«Ми часто ходимо по печерам, але не бачимо того, що знаходиться поруч з нами, під кладкою цегли або під дошками. Сьогодні ми очистили місце подвигу преподобного отця нашого Іоанна Багатостраждального і думаємо, як зробити так, щоб це місце було видно всім людям, і щоб парафіяни і паломники Лаври могли доторкнутися до цього святого місця. Нам відомі багато святинь, пов'язані з життям тих чи інших святих, але тут ми бачимо місце, де людина боролася сама з собою, зі своїми пристрастями і вадами», – каже владика.

Преподобний Іоанн Багатостраждальний, Печерський, подвизався в Києво-Печерській лаврі. Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, замучений своєю похіттю плоті, і ніщо не могло позбавити від неї – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. Тоді преподобний пішов до печери, де спочивали мощі преподобного Антонія, і щиро молився святому авві. Через добу Багатостраждальний Іоанн почув голос: "Іоанн! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченям і мовчанням послабити брань, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних". З того часу святий оселився в печері, і тільки через 30 років переміг плотську пристрасть. Напруженою й жорстокою була боротьба, тернистим шляхом йшов преподобний до перемоги. Іноді хотілося йому покинути затвор, але потім він зважився на ще більший подвиг. Святий воїн Христов викопав яму і з настанням Великого посту вліз в неї і засипав себе землею до плечей. Весь пост він провів в такому положенні, але жар пристрасті, як і раніше, не залишав його многотрудну плоть. Ворог спасіння навів на подвижника страх, бажаючи вигнати його з печери: страшний змій, дихаючи полум'ям, обсипаючи іскрами, намагався поглинути святого. Кілька днів тривали дії лукавого. В ніч Воскресіння Христового змій захопив голову преподобного у свою пащу. Тоді святий Іоанн покликав з глибини серця: "Господи Боже мій і Спасителю мій! Чому залишив Ти мене? Помилуй мене Ти, Єдиний Людинолюбний, і збережи мене від поганого беззаконня мого, щоб не загрузнути мені в тенетах неприязного, і збережи мене від вуст ворога мого: Заблищи блискавку і прожени його". Раптом блиснула блискавка, і змій зник. Світло Божественне осяяло подвижника, і почувся Голос: "Іоанн! Ось тобі допомога; відтепер слухай себе, щоб не сталося тобі гірше, і не постраждав ти в майбутньому віці". Святий вклонився і сказав: "Господи! Навіщо Ти залишав мене так довго мучитися?". "По силі терпіння твого, – була відповідь, – навів Я на тебе спокусу, щоб ти був випалений, як золото; міцним і сильним слугам призначає пан важку роботу, а немічним і слабким – легку; ти молися про себе похованим тут (преподобному Мойсею Угрину), він може допомогти тобі в цій боротьбі: він вище Іосифа (Прекрасного)". Помер преподобний близько 1160 року, отримавши благодать проти блудної пристрасті. Святі мощі його спочивають в Антонієвих печерах.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
13%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
87%
важко відповісти
-1%
Усього опитано: 16

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus