Ієрарх УПЦ: лиш той, хто втратив Бога, може зрівнювати Церкву з соцрежимами

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко). Фото: vv.com.ua

Тільки у тих людей, які втратили Бога і забули про Євангеліє, Церква може порівнюватися з якимись соціальними режимами, зазначив владика Лука.

Лише ті, хто втратив Бога і забув Євангеліє, можуть порівнювати Церкву з якимись соціальними режимами, прокоментував у своєму Telegram-каналі нещодавнє висловлювання Константинопольського патріарха Варфоломія митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко).

Він звернув увагу пастви на те, що багато хто отримав благодать хрещення і дари Духа Святого в Матері-Церкві, стали цієї матері соромитися. І причина тому – пропаганда тих самих джерел, які пропагують також всілякі види й форми гріха. За словами ієрарха УПЦ, ці джерела оголосили Церкву неправильною і недостатньо «прогресивною».

«Американо-турецький церковний проект наполегливо примушує українців зректися Матері і піти жити до мачухи, яка, цитую "патріарха Варфоломія", "більше асоціюється з демократією на Заході, ніж з репресивним режимом на Сході"», – написав владика Лука. – Але для мене Церква асоціюється не з режимами, а з Христом. Тільки у тих людей, які втратили Бога і забули про Євангеліє, Церква може порівнюватися з якимись соціальними режимами».

Архієрей розповів, що ті урядовці, які раніше самі шукали дружби з ним, тепер соромляться свого доброго ставлення до Церкви і до нього.

«А мені на них дивитися сумно, тому що розумію – не мене вони соромляться, а Христа. І щоразу, коли ми пристосовуємося до цього світу, з його хіттю й егоїзмом, соромимося жити за заповідями (тому що так зараз не прийнято) – ми зраджуємо Христа. Але Бог нас чесно попередив – як ми ставимося до Нього, Він поставиться до нас», – застеріг митрополит Лука.

Людина не зможе носити свій гріховний дух у світлі Царства Божого, підкреслив він. За словами ієрарха УПЦ, помилковий сором – це надійний спосіб убити свою душу.

«У нашій людській природі з гріхопадінням змінилося все. У людей, в основній масі, вже не виникає почуття сорому від явної вульгарності, блуду, підлості. Сучасне людство не соромиться відкрито грішити і, більше того, тих, хто засуджує беззаконня, робить ізгоями суспільства. ЛГБТ-"культура" цьому наочний приклад. Свою нелюбов до Бога світ демонструє з викликом і демонічною нахабністю», – відзначив правлячий архієрей Запорізької єпархії.

Він пояснив, якими будуть наслідки такого ставлення до життя.

«В тій мірі, в якій ми ховаємося від Бога, в тій же мірі і Бог, з поваги до нас, буде уникати нас потім. Свій гріховний дух людина не зможе носити у світлі Царства Божого. Це стане для неї нестерпною мукою і вічною ганьбою. Якщо ми зараз будемо соромитися своєї праведності й віри, то в майбутньому віку нам доведеться вічно соромитися свого сорому й ганьби», – резюмував владика Лука.

Раніше він підкреслив, що Церква повинна стояти за правду безкомпромісно.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
17%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
83%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 12

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus