Папа римський відкрив у Ватикані пам'ятник мігрантам

Церемонія відкриття пам’ятника. Фото: churchmilitant.com

Меморіал «Ангели не знають» став першою за останні 400 років встановленою на площі Святого Петра скульптурою.

29 вересня 2019 року на площі Святого Петра у Ватикані папа римський Франциск відкрив бронзовий пам'ятник мігрантам «Ангели не знають», який являє собою скульптурне зображення 140 мігрантів. Про це повідомили в католицькому апостолаті  «ChurchMilitant.com».

Меморіал, який став першим за останні 400 років встановленим на площі Святого Петра пам'ятником, важить більше 3 тонн.

Канадський художник Тімоті Шмальц створив скульптуру висотою в 20 футів за дорученням Ватиканського управління у справах мігрантів та біженців.

Назва меморіалу народилося завдяки рядкам з Послання апостола Павла до євреїв.

«Не забувайте любові до гостинності, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів», – говорять ці рядки.

За словами Шмальца, фігури на скульптурі є «гобелен людей всіх історичних періодів часу», від древніх мігрантів до корінних мігрантів і сучасних сирійців і африканців.

Художник зізнався, що вирішив зобразити саме 140 фігур, щоб створити симетрію із 140 колонами вздовж культової колонади Берніні.

Раніше папа римський порівняв віце-прем'єр-міністра Італії Маттео Сальвіні з Гітлером. Одним із приводів до цього стала політика Сальвіні щодо мігрантів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 3

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus