Палії Десятинного монастиря письмово вибачилися перед вірянами

Архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк. Фото: censor.net.ua

У листі членам релігійної громади Десятинного храму злочинці заявили, що не збиралися знищувати майно громадян чи образити почуття вірян.

Палії Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ в Києві, архітектори Олександр Горбань й Олексій Шемотюк письмово вибачилися перед членами релігійної громади монастиря. Про це повідомив у Facebook політичний блогер, головний редактор інтернет-видання Капітал В'ячеслав Чечило.

Він опублікував фотокопію листа паліїв, в якому вони заявили, що не збиралися знищувати майно громадян або образити почуття вірян.

«Просимо вибачення у кожного і в релігійної громади загалом щодо подій, які відбулися 24 січня 2018 року, – написали Горбань і Шемотюк. – Жодним чином ми не мали на меті будь-які дії, які були б небезпечними для людського життя або мали б наслідками знищення майна громадян. Також жодним чином ми не хотіли образити почуття віруючих».

За словами злочинців, вони визнають, що «вибрали не гідний для віруючої, освіченої людини спосіб протесту», і щиро розкаюються у своєму вчинку.

Палії також запевнили, що свого покаянного листа вони написали не в надії на пом'якшення покарання, а заради почуття самоповаги.

Нагадаємо, в січні 2018 року Горбань і Шемотюк підійнялися на дах храму Десятинного Різдво-Богородицького монастиря міста Києва, облили його бензином і підпалили. Як розповіли в монастирі, пожежа згасла сама по собі, й ніхто не постраждав.

5 лютого 2018 року братія Десятинного монастиря подала заяву в Київський апеляційний суд, щоб взяти паліїв на поруки.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 4

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus