Духовенство УПЦ привітало Мукачівський військовий ліцей із 20-річчям

Митрополит Феодор (Мамасуєв) благословляє курсантів ліцею. Фото: m-church.org.ua

Закарпатський (Мукачівський) військовий ліцей став єдиним навчальним закладом такого типу.

16 вересня 2019 року митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор (Мамасуєв) та духовенство Мукачівської єпархії привітали викладацький склад та курсантів Закарпатського (Мукачівського) ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою з 20-річчям з дня заснування цього навчального закладу. Про це повідомили на сайті єпархії.

Владика Феодор звернувся до присутніх із привітаннями, дав їм своє пастирське благословення та окропив усіх святою водою.

Нагадаємо, Закарпатський (Мукачівський) військовий ліцей відкрився в 1999 році для того, щоб поліпшити соціальний захист дітей-сиріт, дітей учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чи загиблих під час виконання службових обов'язків, а також дітей із багатодітних сімей. Ліцей на момент свого відкриття був єдиним навчальним закладом такого типу на Закарпатті.

У 2004 році його атестували, і він отримав ступінь «Загальноосвітній навчальний заклад III рівня».

У 2008 році ліцей здобув перемогу в змаганні за звання «Кращий навчальний заклад, викладач» у рамках Закарпатського рейтингу «Лідер року-2008».

Раніше Мукачівська єпархія провела сімейну спартакіаду для священнослужителів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 4

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus