Ієрарх УПЦ розповів, як подолати душевний біль

Єпископ Баришівський Віктор (Коцаба). Фото: Facebook

Єпископ Віктор (Коцаба) поділився своїм рецептом перемоги над душевним болем.

Єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) нагадав віруючим, що душевний біль сильніший фізичного, і подолати його можна тільки через прощення, любов і молитву. Про це він розповів у своєму авторському блозі на сторінках інтернет-видання «Я-кореспондент». 

На думку владики, «фізичний біль – це явище минуще» і його слід сприймати «як свого роду захисну реакцію організму на зовнішні подразники». Тому, каже він, «хоча ми й боїмося болю і намагаємося його уникнути, він буде супроводжувати нас до кінця земного життя. Можна навіть сказати так: як тільки ми перестанемо відчувати біль – наше життя закінчиться».

Водночас, вважає ієрарх УПЦ «є біль, який набагато страшніший фізичних страждань – це біль душевний... Особливо, коли душа болить від образи, яку завдала близька для нас і дорога серцю людина».

«Що ми, як християни, повинні робити в цьому випадку?» – запитує владика.

Відповідаючи на це питання, єпископ Віктор підкреслює, що «перший лікувальний засіб від душевного болю - це прощення». Він нагадує, що «прощення – не примус, не договір з собою, а радість від любові, яку ми здатні розділити з іншими, забувши про образи».

Другий елемент перемоги над душевним болем – це християнська любов: «той, хто любить ближнього свого, хто бачить у ньому образ Божий, ніколи не буде сприймати несправедливість за правду. Справжній християнин завжди відокремлює гріх від того, хто його зробив. Тоді і любов не порушиться і не зникне».

І третій елемент, каже владика Віктор, – це молитва: «молитва за всіх, хто заподіює нам біль. Молитва за всіх, хто любить і не любить нас. А особливо, молитва за людину, за дії і вчинки якої болить душа».

Таким чином, рецепт перемоги над душевним болем, пише далі ієрарх, буде виглядати так: «занурюємо душу в прощення, наповнюємо її любов'ю і омиваємо молитвою. Тоді і біль пройде, і радість прийде. Тому що той, хто вміє прощати, любити і молитися, буде найщасливішою людиною в світі!». 

 

Раніше СПЖ писала, що єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) пояснив чому християни не бояться смерті, а чекають її.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
13%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
87%
важко відповісти
-1%
Усього опитано: 16

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus