Митрополит Антоній: «Пожежу» Томосу роздмухували завдання попередньої влади

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Фото: Вести

Політтехнологам попередньої влади здавалося, що «церковне питання» прикриє соціально-економічні проблеми, але вони помилилися, вважає митрополит Антоній (Паканич).

5 серпня 2019 року Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній в інтерв'ю «Вістям» розповів про внутрішньополітичні наслідки підписання Томосу в Україні і про те, чого чекає від президента Зеленського.

Коментуючи політичні аспекти надання Томосу ПЦУ, архієрей зазначив: «У ньому тісно сплелися глобальні і місцеві політичні інтереси. Якщо коротко, то пожежа томосу багато в чому роздувалася електоральними завданнями попередньої влади. Ряду політтехнологів здавалося, що за допомогою церковного питання можна прикрити проблеми в соціальній та економічній сферах країни, тим самим забезпечивши своєму замовнику обрання на другий термін. Але вони сильно помилилися.

Як тільки в лету канула попередня влада, відразу ж тема томосу і автокефалії відійшла на десятий план. Суспільству ця тема нецікава. Людей у сто разів більше хвилюють проблеми досягнення миру, відновлення економіки і звичного способу життя. Це в черговий раз вказує на те, що вся ця епопея з томосом штучно роздувалася для вирішення конкретних електоральних завдань».

Владика Антоній відповів на звинувачення на адресу УПЦ в антиукраїнських поглядах.

«Нам не потрібно нічого нікому доводити. Сама наша діяльність вказує на те, що ми – Церква свого народу. На відміну від політиків, ми не ділимо українців на "правильних" і "неправильних". І це дозволяє нам, нічого не боячись і ні перед ким не виправдовуючись, одночасно ремонтувати госпіталь в Запоріжжі для потреб поранених солдатів, і передавати гуманітарну допомогу на Донбас – простим людям, які страждають від наслідків відповідного протистояння. А інсинуації будуються на фейках. Ми багато разів зіштовхувалися з інформацією про те, що ми нібито зберігали зброю, закликали до зміни державного ладу, відмовлялися відспівувати воїнів АТО. Однак щоразу, коли наша сторона просила надати якусь конкретику за цими звинуваченнями, наші опоненти раптом різко замовкали. На жаль, проти нашої Церкви проводилася потужна інформкампанія, яка підтримувалася у вищих ешелонах влади.

Зрозуміло, що змінити при таких розкладах щось дуже складно. Але ми продовжували чесно служити людям і своїй вітчизні, знаючи, що рано чи пізно правда восторжествує.

До речі, хотів би в даному контексті згадати один цікавий історичний аспект. У XVII столітті, коли Польща контролювала частину нинішніх українських земель, на православну церкву теж чинився тиск, на що були як релігійні, так і суто політичні причини. Як це робилося? – Схожими методами. Наших православних священнослужителів таврували турецькими шпигунами, оскільки тоді наша церква перебувала під омофором Константинопольського патріарха, який перебував в Стамбулі. Вам не здається, що ця ситуація до болю нагадує те, що ставилося у вину нашій Церкві ще буквально рік тому?», – підкреслив митрополит Антоній.

Відповідаючи на питання, чи є надія, що обрання Президента Володимира Зеленського може поліпшити відносини між державою і Церквою, ієрарх сказав: «Ми не чекаємо від влади преференцій. Для нас важливо, щоб дотримувалися закони, які гарантують відділення держави від церкви, а також дотримання фундаментального права людини на свободу совісті. Якщо новий Президент зможе це забезпечити, то ситуація сама собою швидко покращиться».

Як повідомляла СПЖ, раніше Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) прокоментував заяву президента Володимира Зеленського, який закликав церкви до діалогу. «Звичайно, ми не проти діалогу і не раз про це публічно заявляли. Але будь-який повноцінний діалог може будуватися тільки на довірі і відсутності бажання однієї зі сторін зламати своїх опонентів через коліно», – пояснив ієрарх.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи правильно, що після відкриття храму Спаса на Берестові люди ходять по вівтарю?
так, бо зручніше розглянути древні фрески
11%
ні, це неприпустиме блюзнірство
69%
потрібно обмежити вхід до вівтаря, але продовжувати пускати туристів
20%
Усього опитано: 35

Архів

Система Orphus