Клірик Могилів-Подільської єпархії УПЦ приніс покаяння за підтримку ПЦУ

Громада храму апостола і євангеліста Іоанна Богослова села Миролюбівка. Фото: Могилів-Подільська єпархія

Настоятель храму села Миролюбівка приніс покаяння за підтримку ПЦУ. Священнослужитель і парафіяни заявили про своє бажання залишитися в канонічній УПЦ.

10 червня 2019 року відбулася єпархіальна рада Могилів-Подільської єпархії, на якій митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт повідомив про те, що настоятель храму апостола і євангеліста Іоанна Богослова села Миролюбівка Піщанського району Вінницької області протоієрей Олександр Барабаш разом з парафіянами залишається в Українській Православній Церкві. Про це повідомляє прес-служба єпархії.

За словами правлячого архієрея, 21 травня 2019 року, в день пам'яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, він був запрошений настоятелем і парафіянами звершити в храмі святкову літургію.

Перед початком богослужіння протоієрей Олександр Барабаш приніс покаяння перед духівником Піщанського благочиння протоієреєм Георгієм Хвустом за підтримку ПЦУ.

По закінченні літургії відбулася бесіда з парафіянами. Настоятель запевнив митрополита Агапіта, що Іоаннівський храм залишається в Українській Православній Церкві під омофором Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Як повідомляла СПЖ, раніше настоятель громади святих Бориса і Гліба в селі Шклинь Горохівського району Волинської області протоієрей Олександр Федрін спочатку не встояв перед тиском рейдерів ПЦУ і погодився на «перехід» в розкол, але згодом схаменувся і повернувся до кліру УПЦ. Труди настоятеля були відзначені керівництвом Волинської єпархії: він був нагороджений правом носити митру.

Храм святих Бориса і Гліба в Шклині був захоплений у березні 2019 року, майже відразу після цього громаду перереєстрували на користь ПЦУ. Настоятель протоієрей Олександр Федрін під тиском рейдерів погодився піти до складу Рівненсько-Волинської «єпархії» ПЦУ, яку очолює екс-архімандрит УПЦ Гавриїл Кризина. Однак група прихильників іншого ієрарха, «митрополита» Михайла Зінкевича, через кілька днів захопила храм, і Кризина свій указ скасував. У Шклинь Зінкевич призначив свого ставленика. Значна частина громади залишилася зі своїм настоятелем і перейшла молитися в приміщення старої їдальні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 3

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus