У Гніздичному радикали з поліцією побили настоятеля і вірян УПЦ

Віряни УПЦ намагалися відстояти свій храм

У селі Гніздичне радикали напали на парафіян і побили настоятеля, які намагалися відстояти свій храм. Поліція стала на бік радикалів.

Вранці 3 лютого 2019 року активісти влаштували провокацію і зірвали Божественну літургію у Свято-Преображенському храмі села Гніздичне Збаразького району Тернопільської області. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Праворадикали з червоно-чорними нашивками зібралися біля церкви перед початком богослужіння.

Про те, що готується захоплення храму, стало відомо напередодні, розповідає настоятель храму протоієрей Стефан Балан.

«Ми попереджали адміністрацію, поліцію, що планується конфліктна ситуація – щось робіть. Написали заяву, що не можна втручатися в релігійні справи. Вони зібрали всіх своїх депутатів у п'ятницю, але нічого не вирішили. Може, побоялися, не знаю, – розповів о. Стефан. – Ось і сталася бійка».

Представники релігійної громади УПЦ, розуміючи, що планується захоплення, стали на сходах церкви. Згодом на місце події прибув голова райради. «Виступив голова сільської ради, а треба зазначити, що він був на їхньому боці. Але ці люди були настільки агресивно налаштовані, не зрозумівши, що він говорить, почали і його ображати. Ну він розхвилювався, кинув ключі і пішов», – зазначив священик.

На його думку, чиновник хотів ці ключі передати прихильникам ПЦУ, однак був вражений ставленням до себе і покинув територію храму.

Далі поліція вирішила втрутитися, прийнявши сторону провокаторів.

«Поліція почала брати все в свої руки і пішла в наступ. Швидко приїхав спецпідрозділ поліції і почали нас бити. На відео все добре видно. Мене били, вірян штовхали. А потім прийшли якісь чоловіки в захисній формі з червоно-чорними смугами і почали нас всіх розкидати. Мене схопили за голову, зламали палець. Після цього, ми викликали швидку. Медичні працівники зафіксували забої всього тіла: голови, грудей, рук», – розповів потерпілий настоятель.

Раніше, 13 січня, активісти провели збори села, на яких частина присутніх проголосувала за «перехід» в ПЦУ. Релігійна громада храму вирішила залишитися в лоні Української Православної Церкви. Як повідомляв раніше настоятель, жителям села вдалося вирішити справу миром, і представники ПЦУ обіцяли, що захоплення храму УПЦ не буде.

Проте директора місцевої школи це не влаштувало, саме він і спровокував зіткнення, вважає прот. Степан.

«Директор школи дуже тисне на вчителів, підписи збирає. Тих, хто ходить на службу до мене, загрожує вигнати з роботи, а дітей в АТО відправити. Він вже багато років таку яру позицію займає і в страху тримає всю школу. Люди телефонують, плачуть: "Батюшка, вибачте, ми не можемо допомогти"».

Отець Стефан розповідає, що начальник Збаразької поліції також на боці активістів: «Видно, що є команда звідкись згори, тиснуть на них. Я попередив і голову Тернопільської ОДА С. Барну, і до відділу у справах релігії ходив, і у генерала був. Начебто всі з розумінням ставляться, але роблять по-своєму».

На даний момент храм опечатаний. Віряни разом зі священиком відслужили молебень і розійшлися.

«Вони, я думаю, чекають офіційної реєстрації статуту, тоді вже будуть штурмувати. Я нарахував сьогодні 95 осіб. Звозять таких, що ніколи до церкви не ходили. Наших парафіян, які весь час в церкві, було більше 60-ти», – говорить священик.

Як повідомляла СПЖ, раніше в Богородчанах на зборах села активісти намагалися незаконно протягнути «перехід» в ПЦУ.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
14%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
86%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 14

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus