В Києво-Печерській лаврі виявили залишки монастирської стіни XII століття

Фрагмент монастирської оборонної стіни

Унікальний пам'ятник є зразком фортифікаційної давньоруської архітектури.

15 серпня на території Києво-Печерської лаври відбувся брифінг, присвячений археологічному відкриттю кам'яної фортифікаційної споруди, зведеної за часів Київської Русі. Як повідомив журналіст СПЖ, керівництво і наукові співробітники Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника розповіли журналістам про наукове значення цієї давньоруської знахідки та її подальшу долю.

За словами науковців, давньоруський мур Києво-Печерського монастиря згадується в Печерському Патерику «Житія та подвиги святих Києво-Печерської лаври», а також у «Синопсисі» (1674) лаврського архімандрита Інокентія Гізеля. Стіни були зруйновані під час монгольської навали, тому до нас дійшли лише фрагменти первісної конструкції.

На брифінгу підкреслили, що виявлений пам'ятник є досить рідкісною знахідкою, оскільки, крім цих лаврських стін, в Україні відомі лише два об'єкта монументальної фортифікації давньоруського періоду. В ході розкопок археологи також виявили різні артефакти. Серед найцікавіших – фрагмент давньоруського металевого литого стулчастого браслета з плетеним орнаментом та дві свинцеві пломби XI-XIII з княжими символами з двох сторін.

Після брифінгу всі учасники заходу отримали можливість ознайомитися з археологічним об'єктом безпосередньо на місці розкопок.

Співробітник заповідника, заступник начальника науково-дослідного відділу історії та археології Роман Качан, зазначив у бесіді з кореспондентом СПЖ, що донедавна було невідомо, наскільки збереглася стіна, хоча фрагмент фундаменту був виявлений ще в 1950-х роках.

«Влітку цього року роботи продовжилися, – розповів дослідник. – Для цього заклали 4 шурфи загальною довжиною понад 20 метрів і в кожному були виявлені фрагменти старовинної споруди. Розкопки на території колишнього Митрополичого саду провели співробітники заповідника із залученням студентів-істориків».

За словами Романа Качана, дослідження продовжать і в майбутньому.

«На зиму об'єкт буде законсервовано, а далі буде вирішуватися питання музеєфікації цієї знахідки, тобто як ми будемо її показувати туристам і паломникам, які приїжджають відвідати  Лавру», – повідомив співробітник заповідника.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи можна називати главу Фанара розкольником, якщо він співслужить з ПЦУ?
так, згідно з канонами, хто співслужить з розкольниками, сам впадає в розкол
67%
ні, Вселенський патріарх не може бути розкольником за визначенням
24%
я не розбираюся в цих питаннях
9%
Усього опитано: 42

Архів

Система Orphus