В Швеції понад 3 000 осіб вбудували в руку мікрочіп для оплати покупок

На чіп можна завантажити будь-які дані

3 500 шведів вживили собі під шкіру електронний мікрочіп з безліччю функцій.

У Швеції понад 3500 людей добровільно погодилися вбудувати собі в руку крихітний RFID-чіп, повідомляє Hitech.Вести.ru.

Електроніка, вживлена під шкіру, дозволяє їм відчиняти двері без ключів, їздити в громадському транспорті без квитка, а також розплачуватися за покупки, використовуючи долоню в якості безконтактної кредитної картки.

«Було цікаво спробувати щось нове і дізнатися, як це зможе полегшити життя в майбутньому», – відзначила учасниця проекту шведка Ульріка Целінг. За останній рік «розумний» імплантат замінив їй гаманець, а також пропуск у фітнес-клуб.

Розробники вважають, що чіп більш ефективний, ніж смартфони, які також почали використовувати для оплати покупок. «Телефон ви можете втратити або його можуть зламати», – заявляють автори електронного чіпу.

Деякі експерти відгукнулися про нововведення скептично, відзначивши, що за відсутності гарантій конфіденційності така чіпізація може стати нічним кошмаром для цифрової безпеки.

Таку велику кількість добровольців, які дозволили вживити собі чіп, пояснюють поширеністю в Швеції ідей трансгуманістів. Згідно з концепцією трансгуманізму, науково-технічний прогрес дозволить поліпшити людську природу, продовжити людині життя, модернізуючи її тіло за допомогою технологій.

У 2016 році в Одесі на IT-конференції Black Sea Sammit українцю вперше імплантували комп'ютерний чіп під шкіру.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи повинно змінитися ставлення УПЦ до Афону у зв'язку з прийомом і співслужінням ПЦУ в окремих монастирях?
так, потрібно повністю перервати контакти зі Святою Горою
0%
ні, не потрібно на це звертати уваги
0%
потрібно обмежити спілкування лише з тими монастирями, хто увійшов у спілкування з розкольниками
100%
важко відповісти
0%
Усього опитано: 3

Гумор

Помер чоловік і потрапив на Суд. Довго дивився на нього Творець із подивом і задумливо мовчав. Не витримав чоловік і запитав:

Господи, що з долею моєю? Чому ти мовчиш? Адже я заслужив Царство Небесне.
Я страждав, з гідністю заявив чоловік.

А з яких це пір, здивувався Творець, страждання стали вважатися заслугою?

Я носив волосяницю і вервиці, вперто нахмурився чоловік. Їв висівки й сухий горох, не пив нічого, крім води, не торкався до жінок. Я виснажував своє тіло постом і молитвами…

Ну і що? – помітив Бог. Я розумію, що ти страждав але за що саме ти страждав?

Во славу твою, не роздумуючи, відповів чоловік.

Гарна ж у мене виходить слава! усміхнувся сумно Творець. Я, значить, морю людей голодом, змушую носити всяке дрантя і позбавляю радощів любові?

 Творець все так само задумливо дивився на людину.

Так що з моєю долею? нагадала про себе людина.

Страждав, кажеш, тихо промовив Творець. – Як тобі пояснити, щоб зрозумів… ось, наприклад, тесля, що був перед тобою. Він все життя будував будинки для людей, в спеку і холод, і голодував часом, і часто потрапляв собі по пальцях, через це і страждав. Але він все-таки будував будинки. І потім отримував свою чесно зароблену плату. А ти, виходить, все життя тільки й робив, що довбав собі молотком по пальцях.Творець на мить замовк…

А де ж будинок?

 

Архів

Система Orphus