Молитва преподобного Єфрема Сиріна: забуті нами прописні істини

31 Березня 00:46
0
Молитва преподобного Єфрема Сиріна: забуті нами прописні істини

Тільки недавно ми вступали у Великий піст, а вже дісталися його середини. Однак половина шляху ще попереду, і тому поговоримо про молитву преп. Єфрема Сиріна.

«Господи і Владико життя мого! Дух лінивства, безнадійності, владолюбства й марнослівя не дай мені. Дух же ціломудрості, смиренномудрості, терпіння й любови даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків, амінь».

Покаянна молитва преподобного Єфрема Сиріна

Тема ця не нова, але все ж таки варта уваги, адже завжди є чого прагнути, якщо нам не набридає текст молитви, то не набридне і занурення в його смислове значення. І нехай цього разу у розмові про нього важливим помічником нам буде святитель Лука (Войно-Ясенецький), який залишив чудовий роздум про творіння преподобного Єфрема.

Господи і Владико життя мого! Дух лінивства…

Ми звикли чути про гординю і самолюбство як про найстрашніші гріхи, що лежать в основі інших злочинів, але молитва починається з прохання про звільнення від ледарства. На думку святителя Луки, саме цей порок згадано першим, оскільки є найбільш небезпечним. Через ледарство проявляється низькість людини, адже не бажаючи ніяк трудитися, вона починає роздумувати про всілякі способи для досягнення бажаного без зусиль.

У зануреної в ледарство людини кожен орган тіла і душі стає млявим, у неї немає нічого великого та значущого. Фактично, це відмова від хреста. Байдикування затягує, стає в'язким та безглуздим, повністю вихолощуючи душу. Згадайте про почуття, що виникає в нас рівно після того, як ми безцільно витратимо час у соцмережах, іграх, серіалах, стрічках новин або в тупому вилежуванні боків на дивані, і відразу стане зрозуміло, наскільки ледарство страшне.

...безнадійності…

Дух зневіри є природним породженням безділля, але схильні до нього і святі подвижники. Ставши на шлях протистояння зі своєю зіпсованістю, зі злом у собі, доводиться зіштовхуватися і зі злом, що діє ззовні. Кожного християнина, що бореться, будуть долати бісівські сили, бажаючи відвернути його від рятівного шляху, пише святитель Лука.

У зневіру можуть вганяти «картинки» про втрачені, недосягнуті або залишені висоти, можуть вганяти скорботи та хвороби або постійне напруження сил у боротьбі без видимого прогресу. Саме тому в дні посту ми просимо Бога не допустити нам духа зневіри, щоб старанність наша не ослабла.

...любоначальності…

Що таке любоначальність? Це прагнення завжди й скрізь бути першим, начальствувати, панувати над іншими. Любоначальність – антипод смирення і лагідності, а тому суперечить духу Євангелія. Не варто цю пристрасть асоціювати лише з тими, хто, як то кажуть, «по головах» йде до своєї мети. Духом любоначальності, пише святитель Лука, заражений кожен із нас, бо кожен прагне бути першим, найкращим, командувати рештою, адже нам приємні похвала, слава, повага, шана. Навіть діти у своїх дитячих іграх нерідко виявляють любоначальність. Тому хоча б у піст треба трохи осадити себе, припинити ці прояви бажання бути першим, призупинити свій біг у боротьбі за місце під сонцем.

... марнослів’я не дай мені!

Що вже тут говорити, кожен з нас любить поговорити, тільки ось, на думку святителя Луки, «наша здатність слова значною мірою уподібнює нас до Самого Бога». Слова справляють надзвичайно глибокий вплив на людей, що оточують нас, а тому і гріх марнослів’я небезпечний. Язик може занапастити всі зусилля, всі досягнення, і в посту словами преподобного Єфрема ми просимо Господа сил не впасти в цей злочин.

Господи і Владико життя мого, Дух же ціломудрості…

Чому подвижник вимагає цнотливості? Тому що розуміється вона не тільки в тілесному, а й у духовному розумінні. Втрата духовної цнотливості пов’язана з грішними помислами, здебільшого блудними. А ось піст є дієвим засобом проти них.

Святитель Лука говорить, що сучасні християни іноді досить легковажно ставляться до питання цнотливості помислів, вважаючи, що справи милосердя, молитви та виконання певних правил начебто виправдовують деякі слабкості. У боротьбі за спасіння не може бути нічого незначного, тому ми просимо дівоцтва навіть у думках.

... смиренномудрості…

Смиренність стоїть першою в заповідях блаженств і є протилежністю гордості. Смиренна людина насамперед пам’ятає про власні недоліки. Це важливо не тільки як певний інструмент для досягнення вічного життя, але і є початком самого цього життя, тому що чеснота смирення угодна Богові так, що за неї Бог живе з нами. Господь Сам велить вчитися у Нього смиренності (Мф. 11, 29), чого ми просимо словами молитви.

...терпіння…

Як же нам усім бракує терпіння, особливо в наш нелегкий час! Якщо вузький шлях до Царства Небесного, якщо нелегкий життєвий хрест, то як його можна понести без терпіння? «Терпіть: без терпіння неможливо врятуватися», – пише святитель Лука. А все починати треба з малого – хоча б не ремствувати у тих життєвих обставинах, у яких ми опинилися.

...й любови даруй мені, рабу Твоєму.

Любов є виконавицею всього закону, і без неї всі зусилля нічого не означають. По суті, якщо ми не маємо любові, то ми і християнами називатися не маємо права. Все, про що говорив Христос, все, що Він зробив, Його страшні муки і смерть пронизані любов’ю. Як же сьогодні нам не вистачає духу любові! Серця людей стали запеклими, навіть проста людяність ніби зникла, і ми забули, що зло завжди породжує зло. Цей порочний ланцюг триватиме нескінченно доти, доки хтось, наповнений справжньою любов’ю, не зупинить його.

Якщо навколо нас любов вичерпалася, то скільки ж разів її має бути більше в нас, християнах, щоб хоч якось компенсувати її втрату в наших ближніх! І відповідати перед Богом насамперед доведеться нам. Тому просимо у Господа нам сил не просто встояти у нинішніх випробуваннях, а й допомоги у множенні любові, адже без неї на нас чекає смерть.

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків.

Молитва преподобного Єфрема Сиріна закінчується важливим проханням. Святитель Лука каже, що цілий день ми займаємось чим завгодно, тільки не розглядом свого серця. Від цього формується страшна звичка засуджувати інших, звичка, викорінення якої зовсім нелегка справа. Саме прохання зрозуміле, а ось і практична святительська рада з його втілення в життя: «Ловити треба себе на кожному засудженні, засудити себе за будь-яке засудження. Засудивши себе один-два рази, навчимося утримуватись і перестанемо засуджувати інших».

*   *   *

Ще є трохи часу Великого посту для праць, тому й молитва преподобного Єфрема Сиріна має хоч трохи стати для нас не просто абстрактним проханням, але реальними діями та вчинками.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також