Казка, чума й нікому не відомий Валентин

14 лютого – день святого Валентина. Фото: pixabay.com

Про те, як казки породжують традиції, за якими йде весь світ.

Традиції стійкіші за писані правила, а казки – за історичні факти. Відразу скажу: я за те, щоб святкувати любов! Першу романтичну, справжню, міцну, останню. Таку, яка у нас є в наявності, – любов варта того, щоб радіти їй щодня і влаштовувати свята своїм коханим. І якщо «день святого Валентина» – свято романтичної любові, хай собі буде. Так, з часом, років за двісті, і це свято перетворилося в «день знижок», але такий закон ринку. Не хочете підкорятися йому – вирізайте і клейте валентинки самі. Шийте, печіть, вистругуйте, ліпіть подарунки самі – так вони стануть ще цінніші для вас і тих, кому вони призначаються, а «торгашам» не дістанеться ні копійки.

Святкувати 14 лютого – це вже традиція. А в основі будь-якої традиції зазвичай лежить казка, або майже казка, повністю вигадана або «заснована на реальних подіях». Так і з днем святого Валентина. Почнімо з казки.

Жив в Англії, в 14 столітті, якраз за часів «чорної смерті», що скосила пів Європи, хлопчик Джефрі Чосер. Був він із заможної родини. Його батьки мали зв'язки при дворі і влаштували хлопчину служити при королівських особах пажем. Але служба не заважала його захопленню книгами – які книги читають пажі при королівському дворі? Правильно – куртуазні романи і поезію. Ця французька література підкорила юнацьке серце, – він став писати вірші. Пізніше він вивчав класиків – Горація, Овідія, Вергілія. Побував він і на війні, і в полоні, звідки був викуплений королем і повернений в Англію.

Кар'єра юнака при дворі Едуарда III складалася відмінно – Чосер став камердинером, потім посланником короля в Італії, Франції. В Італії він бував кілька разів, звідти йому вдалося вивезти копії рукописів Данте, Петрарки і Бокаччо. Служба королю залишала Чосеру час для письменства. Так з'являються «Книга Герцогині», перші з «Кентерберійських оповідань» і «Пташиний парламент». Саме поема «Пташиний парламент» і є та казка, з якої почалася традиція святкування дня святого Валентина.

Після «чорної смерті» людей у Європі залишалася ледве половина. І як тільки чума відступила, життя зажиттювало з подвоєною енергією. Вводилися нові моди – сукні ставали пишніші, декольте глибші, чоловічі штани вужчі, куртки коротші, кольори яскравіші. З новою силою зашуміли бенкети, ігри, музика і поезія. І «Пташиний парламент» підійшов під смак – в ньому описано збори птахів, в яких вони вибирають собі пару.

При чому ж тут святий Валентин? Чосер згадує його в поемі чотири рази в основному, щоб вказати час дії за календарем, у якому в певні дні поминаються певні святі. Весна, за тодішньою англійською традицією, наступала 7 лютого. А птахи починали співати і вибирати собі пару через тиждень після початку весни. У календарі на цей день вказана пам'ять святого Валентина.

For this was on seynt Valentynes day,
Whan every foul cometh there to chese make his...

... це було в день святого Валентина,
Коли кожна птиця прилітає сюди вибрати пару.

Особливого шанування святого Валентина не було, як і сусідніх із ним святих Євлалія (12 лютого) і Йорменхільда (13 лютого), просто його ім'я добре римувалося. Поема швидко розлетілася серед простих людей, оскільки вона була написана англійською мовою простого народу. Англійська знать все ще говорила по-французьки.

Ким же був сам святий Валентин? Ім'я це було популярним у Римській імперії, існувало близько 30 святих Валентинів і кілька Валентин, переважно мучеників і мучениць. Більше за інших були відомі Валентин Римський, колишній римський священник і Валентин – єпископ міста Терні. Обидва імовірно були страчені 14 лютого, за імператорства «Клавдія» (269, 270 чи 273?).

Валентин Римський звернув у християнство Астеріуса і 44 його членів родини – він із Божою допомогою вилікував його дочку від катаракти. При звістці про це диво Валентин був страчений і похований матроною Савінеллою біля Фламмінієвих воріт у Римі.

Валентин єпископ Тернійський створив чудо з хлопчиком Херемоном, сином вченого Кратона. Хлопчик був хворий, скрючений і не говорив. Батько прийшов до Валентина, і той сказав, що Херемон може бути вилікуваний лише вірою в Христа. Отримавши обіцянку, що домочадці хрестяться, Валентин прочитав над хворим молитву. Хлопчик вилікувався. При вигляді цього чуда багато людей прийняли християнство, в тому числі й син римського префекта. Валентина заарештували, катували і вбили.

Ми знаємо про них, бо Біда Високоповажний у VIII ст. помістив короткий запис про обох Валентинів у своєму мартиролозі під 14 лютого.

Після чуми, війни і бунтів, людям так хотілося радіти, що вони не стали розбиратися день пам'яті якого саме Валентина святкується цього дня, придумали свою казку про священника, який вінчає закоханих, і відзначають Валентинів день вже кілька століть. Через 200 років у Шекспіра в «Гамлеті» Офелія співає вже народну пісеньку про те, як дівчина прийшла до свого Валентина на свято.

Казка Чосера перетворилася в народний фольклор. Сам Джефрі Чосер став родоначальником англійської літератури і «валентинових» поем. Пізніше цей сюжет підхоплять при інших дворах Європи, будуть ставити «міракли» на цю тему, складати пісні, поеми, а в Новому Світлі і комерційні заходи – саме там почали монетизувати романтичне свято.

Свята потрібні людям, але як будь-яка річ в цьому світі, чим далі від джерела, тим більше казка перетворюється на протилежність себе самої. Свято чистої романтичної любові обертається для когось «днем знижок», а для когось... в пісеньці Офелії є куплет про те, що хлопець обіцяв одружитися на дівчині, яка обрала його своїм Валентином, але він не виконав обіцянки, хто ж виконує обіцянки, дані у Валентинів день...

Любов прекрасна в будь-якому столітті. Вона відриває нас від землі, і якщо вона чиста, на її крилах ми можемо наблизитися до самого джерела Любові, тримаючи за руку милу серцю людину. І святий Валентин тут абсолютно ні до чого.

------------------------

Oruch J. B. St. Valentine, Chaucer, and Spring in February // Speculum. 1981. Vol. 56. № 3. P. 534 - 565.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Ратифікація Стамбульської конвенції – це:
захист жінок від насильства
0%
крок до знищення традиційних цінностей
0%
просто популізм
100%
Усього опитано: 1

Архів

Система Orphus