Притча: про знання й смирення

Папірус. Фото: civilka.ru

Для того, щоб рухатися вперед, іноді потрібно, залишивши гординю, зізнаватися собі в своїх слабкостях.

Якось до старця прийшов його послушник і запитав:

– Отче, поясни мені, чому я, маючи такі ж очі як і в тебе, часто не помічаю того, що бачиш ти.

Старець вийшов із кімнати і через якийсь час повернувся, тримаючи в руках денний рукопис незнайомою для послушника мовою. Розгорнувши його, він сказав:

– Що ти бачиш?

Послушник, не бажаючи видавати своє незнання, відповів:

– Я бачу багатовікову мудрість у цьому рукописі. Тоді старець сказав:

– Насправді перед тобою – записка грецького купця, – а знаю і бачу це тому, що одного разу, не побоявшись зізнатися собі в тому, що я толком нічого не знаю, вивчив цю мову.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Ратифікація Стамбульської конвенції – це:
захист жінок від насильства
0%
крок до знищення традиційних цінностей
0%
просто популізм
100%
Усього опитано: 1

Архів

Система Orphus