Преп. Іоанн Касіян Римлянин: дві складові успішного проходження посту

Фото: azbyka.ru

У день пам'яті преподобного Іоанна Кассіана про те, що може допомогти корисно по-Божому провести час посту – в матеріалі протоієрея Володимира Долгих.

Триває Великий піст і тому зараз особливо корисно говорити про отців-аскетів, тим більше, що православний календар цьому сприяє. 13 березня Церква святкує день пам'яті преподобного Іоанна Касіяна Римлянина – подвижника, який жив на рубежі IV-V століть. Про нього самого і про його погляди на деякі особливості християнського аскетичного подвигу і скажемо кілька слів.

Почати хотілося б з того, що на відміну від багатьох східних отців, ім'я преподобного Іоанна залишається маловідомим більшості православного народу. Тому, щоб розуміти про кого піде мова, зазначимо основні віхи його життя.

Ні точний час, ні місце народження Іоанна Кассіана невідомі. Орієнтовно це 60-ті роки IV століття, а територіально – Мала Скіфія (тодішня Римська провінція, а сьогодні землі Румунії). Рівень освіченості преподобного отця був дійсно високим. Вирішальну роль в бажанні стати ченцем зіграло його паломництво в Палестину, де він, разом з другом Германом, провів безліч часу в аскетичних подвигах.

Потім вони відправляються на батьківщину пустинножительства – Єгипет. Провівши частину часу там, через виниклі орігеністські хвилювання, друзі були змушені бігти в Константинополь, де їх достоїнства помітив святитель Іоанн Златоуст. Після собору під Дубом, що відбувся у 403 році, який позбавив влади святителя Іоанна, Іоанн Кассіан і Герман відправляються на захід шукати підтримки у папи Інокентія I. Чи то через навали готів, чи шукаючи усамітнення, преподобний Іоанн переїжджає в Галію і поселяється в місті Массилії (сучасний Марсель). Тут його працями було створено два монастирі, а в 20-х роках V століття він формує правила для загальножительних монастирів. Цей період життя Іоанна Кассіана охарактеризований також активною письмовою діяльністю. Свою святу душу Господу він віддав близько 435 року.

*   *   *

Тепер давайте перейдемо безпосередньо до ідей преподобного. Логічно звернутися до теми посту. Як і в будь-якій справі, тут важливо уникнути крайнощів, тому Іоанн Кассіан радить за допомогою смирення піклуватися про придбання розсудливості. Ми люди слабкі, а тому звикли думати про те, що можна лише «недопостувати», проте ж, для здорового духовного життя небезпеку становить і протилежний стан: «Бо знаємо ми деяких непереможених обжерливістю, але позбавленим влади безмірним постом і впали в ту ж пристрасть обжерливості через слабкість, що сталася від надмірного посту», – пише преподобний Іоанн.

Суворе дотримання посту привело до того, що Іоанн Кассіан взагалі втратив бажання їсти.

Далі він розповідає про власний досвід спокуси. Суворе дотримання посту привело до того, що Іоанн Касcіан взагалі втратив бажання їсти. Потім, як він сам зазначає, диявол позбавив його сну так, що він кілька ночей поспіль взагалі не спав. Усвідомивши, що непомірність в пості і недосипанні таїть для його душі небезпеку ще більшу, ніж обжерливість і лінь, преподобний Іоанн став просити Бога послати йому сон.

З цього досвіду він робить висновок, що важлива дисципліна, яка полягала б у тому, щоб приймати їжу і спати у строго встановлений час, і навіть якщо не хочеться. Будь-які ж крайності – є наслідок впливу бісівських сил. Такі отці-подвижники як Іоанн Кассіан добре розуміли закони духовного життя, а тому їхні поради дуже важливо враховувати у власному досвіді, навіть якщо вони нам можуть здатися трохи дивовижними.

Ось він пише, що «непомірне утримання шкідливіше пересичення, бо за сприяння каяття можна від останнього перейти до правильного міркування, а від першого не можна».

Усвідомивши, що непомірність в пості і недосипанні таїть для його душі небезпеку ще більшу, ніж обжерливість і лінь, преподобний Іоанн став просити Бога послати йому сон.

Беручи до уваги наведену цитату можна потрапити в спокусу, коли внутрішня установка, що мовляв, «перепостувати» небезпечніше, ніж «недопостувати» призведе до розслаблення або навіть відвертого недбальство в духовному житті. Щоб уникнути цього, давайте просто подивимося, який міру їжі, що дозволяє пройти між двома крайнощами, радить преподобний Іоанн приймати щодня.

Це два хлібця масою близько фунта. Швидше за все, мова йде про давньоримський фунт, що складає 327 грам, при цьому заборонялося куштування вареної їжі навіть у недільні дні. Сама ідея цього заходу полягає в тому, щоб не пересититися, але щоб і голодним не залишитися, кожен день вдаючись до заповнення фізичних сил за допомогою прийняття їжі. Основним критерієм тут виступає підтримка здоров'я тіла, а не задоволення бажання ситості.

Здається, що начебто всі ці міркування очевидні і нічого нового ми не дізналися. Може і так, але поширена проблема якраз і полягає в тому, що розуміємо ми багато, та в реальність втілюємо мало. І тут щоденний прийом чітко встановленої міри продуктів має багатовекторне прикладне значення.

«Надмірне утримання шкідливіше пересичення, бо за сприяння каяття можна від останнього перейти до правильного міркування, а від першого не можна».

В першу чергу це, звичайно ж, самодисципліна, якої досить сильно не вистачає в нашому повсякденному суєтному житті. Також це дійсно хороша можливість навчитися з'їдати рівно ту кількість їжі, яка необхідна просто для підтримки фізичних сил.

Нехай кожен згадає свій особистий досвід, адже і пісних продуктів можна «напхатися» так, що погано буде. А спробуйте їсти одне і те ж хоча б тиждень. Я думаю, що вже через три-чотири дні почне злегка нудити від продуктової однаковості, і тоді ми дійсно будемо з'їдати лише стільки, щоб просто не хотілося їсти.

Ще недотримання заходів і постійне впадіння то в надмірний піст, то в обжерливість, на думку преподобного Іоанна, шкодить молитві і цнотливості – ще одних вкрай важливих елементах будь-якого посту. Голод позбавляє бадьорості в молитві, бо виникаюче внаслідок недоїдання безсилля схиляє людину до сну, а пересичення – сильно обтяжує черево і позбавляє молитву чистоти і частоти. Що ж стосується недотримання цнотливості, то вогонь блудної похоті, що розгорається під час обжерливості, вже нікуди не дівається, навіть якщо християнин почав строго постити.

Поширена проблема якраз і полягає в тому, що розуміємо ми багато, та в реальність втілюємо мале.

Щоб якось проілюструвати наслідки недотримання постової дисципліни Іоанн Кассіан згадує про одного брата Веніаміна, який нічого не їв по два дні, але коли вже добирався до їжі, то зривався. Все це призвело до того, що цей монах залишив пустельні подвиги і звернувся до «мирської філософії» і «суєті віку цього». А найстрашніше, що причиною падіння цього ченця стали всього чотири фунтових шматка хліба.

Що вже тоді говорити про нас? Якщо ми зриваємося, то цей «зрив» не обмежується подвійною денною нормою хліба. Давайте згадаємо почуття, коли ми сильно зголодніли: здається, що в такий момент готовий весь холодильник проковтнути і спохвачуєшся вже після того, як нагрішив обжерливістю. Саме тому для успішного проходження посту особливо важливі ці два елементи: міра і регулярність.

Наостанок, словами преподобного Іоанна Кассіана, скажемо про головні цілі всіх наших постових зусиль: «Вправа в читанні, сумний пост для очищення серця і виснаження плоті корисні тільки в реальному житті, поки плоть похотствує проти духу. Ми бачимо, що вони іноді і в справжньому житті не потрібні бувають для тих, які ослаблені надмірною працею або тілесною хворобою, або старістю, і людині неможливо постійно вправлятися в них. Тим більше вони припиняться в майбутньому житті, коли тлінне зодягнеться в нетління, і тіло це, нині тваринне, воскресне духовним, і плоть вже не буде такою, щоб похотствувати проти духу».

Деякі висновки вже були зроблені по ходу тексту, але хотілося б також нагадати, що чим довше ми працюємо над своїм духовним життям, тим складніше щоразу знаходити нові можливості для зусиль. Саме тому так важливо звертатися до аскетичної літератури, що містить практично невичерпний запас ідей і порад отців-подвижників.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи будете ви робити щеплення від COVID, коли з'явиться вакцина?
ні, побоююся можливої чіпізації
66%
так, ця вакцина не відрізняється від будь-якої іншої
17%
якщо змусять - вакцинуюсь, але якомога пізніше
17%
Усього опитано: 35

Архів

Система Orphus