Дві речі про патріарха Авраама, які потрібно знати всім

«Три ангели відвідують Авраама». Аерт де Гельде

9/22 жовтня Церква святкує пам'ять святого праведного праотця Авраама. Що ми знаємо про «отця багатьох народів», крім того, що з ним говорив Бог?

Про Авраама написано в книзі Буття, з 12 по 25 главу. Різні біблеїсти дають різні датування його життя. Різниця в думках тут простягається приблизно від XXII до XVII ст. до Р.Х.

Прожив праведник 175 років. Первісне ім'я Авраама було Аврам («отець піднесений», або «високий отець»). Ім'я Авраам, дане згодом йому Богом, означає «отець багатьох народів».

Разом з отцем Фарро він жив в Урі Халдейському. Це місто-держава, один з центрів стародавньої цивілізації. За велінням Божим Фарра залишає Ур, доходить до Харрана і там зупиняється. «І взяв Фарра Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, сина свого, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура Халдейського, щоб піти в землю Ханаанську але, дійшовши до Харрана, вони зупинилися там. І було днів життя Фарри [в Харранській землі] двісті п'ять років, і помер Фарра в Харрані» (Бут.12,31-32).

Зі звернення Бога до Авраама починається довга історія його житія, написана в книзі Буття.

Згідно з книгою Буття, Бог вперше звертається до Авраама саме там, в Харані. «Піди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька твого [і йди] у землю, яку Я тобі покажу» (Бут. 12: 1). Однак у книзі Діянь первомученик Стефан свідчить, що Господь говорив з Авраамом ще до переселення в Харран: «Бог слави з'явився отцю нашому Авраамові, як в Месопотамії, перше ніж оселився в Харрані, і сказав йому: Вийди із своєї землі та з родини своєї, і з дому отця твого, і йди в землю, яку покажу тобі» (Діян.7,2-3).

Це початкове спілкування Бога з Авраамом покрито глибокою таємницею. Ми не знаємо, яким чином Бог «сказав» і як Авраам зрозумів, Хто до нього звертається. Згідно зі словами з книги Ісуса Навина, можна припускати, що до звернення до нього Бога Авраам був язичником, як і його отець: «за рікою жили отці ваші батьки від віків, Фарра, отець Авраама і отець Нахора, і служили іншим богам» (Іс.Нав .24,2).

Зі звернення Бога до Авраама починається довга історія його житія, написана в книзі Буття.

Взагалі про Авраама можна було б говорити багато, настільки величезна і масштабна ця особистість. Неосяжного не осягнути – але є дві речі, які про старозавітного патріарха зобов'язаний знати кожен християнин. Поговоримо про ці два моменти.

Покликання Авраама. Дореволюційна листівка. Фото: pravoslavie.ru

У Харрані Авраам отримує перші обітниці від Бога. Вони викладені в 12 розділі книги Буття. Всього головних обітниць Божих Аврааму можна нарахувати 8:

1. Зазначу землю, в яку потрібно йти

2. Від тебе зроблю великий народ

3. Благословлю тебе

4. Звеличу ймення твоє

5. Будеш в благословінні

6. Благословлю тих, хто благословляє тебе і тих, хто проклинає тебе прокляну

7. Благословляться в тобі всі племена

8.Нащадкам твоїм віддам Я землю цю

Звернемо увагу на обіцянку: «благословляться в тобі всі племена земні». Згодом форма цього благословення змінилася: «І благословляться в потомстві твоїм усі народи Землі» (Бут. 22: 18). Цю обітницю слід визнати найважливішою для нас. Детально її значення пояснює апостол Павло в посланні до Галатів.

Доводячи християнам Галатії непотрібність іудейських обрядів, переконуючи їх у тому, що вони мають все необхідне для спасіння в Церкві, апостол будує доказову базу на історії Авраама. Головний аргумент – отримання галатами Духа Святого в Церкві – апостол пов'язує з подіями з життя Авраама. Зокрема, Павло згадує обітниця Божу Аврааму про благословення «в сімені».

Сімя Авраама, в Якому благословляться всі племена земні, це Христос

Ось що він пише: «Той, Хто вам Духа дає й звершує між вами чудеса через справи Закону це творить, чи через наставлення у вірі? Так Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність. Тож знайте, що віруючі, то сини Авраамові. І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає язичників, благовістило Авраамові: в тобі благословляться всі народи. Отже віруючі благословляються з вірним Авраамом, а всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під клятвою. ... щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на язичників, щоб нам отримати обіцяного Духа вірою. ... Авраамові дані були обітниці й сімені його. Не говориться: і потомкам, як про багатьох, але як про одного: і твоєму сімені, яке є Христос» (Гал.3: 5-10,14,16).

З цього уривка випливає такий сенс: Сімя Авраама, в Якому благословляться всі племена землі, є Христос. А благословення Авраамове полягає в отриманні Духа Святого в Церкві. І це благословення отримує будь-яка людина, яка вірує у Христа і живе в Церкві.

Цікаво, що в первісному контексті «сімя» – це Ісаак, син Авраамів. Але в подальшому обітницю про «сімя» набуває ширшого значення і сенсу.

Виходить, що християнська віра і християнська Церква – це благословення Авраама, яке отримуємо ми, вчорашні язичники. Відбувається все через Христа, Який є Сімя Авраама. І передбачене це було тисячі років тому, а витлумачено апостолом Павлом. Дивні діла Твої, Господи!

«Авраам приносить Ісаака у жертву». Рейтерн Е., 1849 рік

Друга тема, яку потрібно знати про Авраама. Дуже важливим моментом біографії старозавітного патріарха є «велика спокуса Авраама» – мить, коли він мало не приніс в жертву Богу свого сина Ісаака (див.Бут.22).

Історія всім відома. Бог велить Аврааму принести в жертву єдиного сина, Ісаака. Авраам вже заносить над ним руку з ножем, але з'явився ангел і зупиняє патріарха.

В день жертвопринесення Ісаака Авраам сподобився побачити таємницю голгофських страждань Спасителя.

Цікаво, як осмислює цю подію Новий Завіт. Апостол Павло пише: «Випробовуваний вірою Авраам, привів у жертву Ісаака і, мавши обітницю, приніс єдинородного, про якого було сказано: В Ісакові буде насіння тобі. Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз» (Євр.11,17-19).

Згідно з апостолом Павлом, якою вірою Авраам здійснює цей вчинок? Вірою в те, що Бог, що дав Ісаака від омертвілої утроби Сари, здатний «і з мертвих воскресити» його. Адже саме через Ісаака повинно було б прийти виконання обітниці (цікаво, що намір апостол прирівнює до самої дії).

Віра Авраама – це якесь пророцтво про євангельську віру у Воскреслого Христа. Тому і говорить апостол Павло, що «віруючі, то сини Авраамові» (Гал.3,7).

Важливе свідоцтво про жертвоприношення Авраама дає Христос: «Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій; і бачив, і порадувався» (Ін.8,56). Про який день говорить Господь? Коли Авраам побачив цей день?

Свт. Іоанн Златоуст пише, що тут мається на увазі «день Хреста, який Авраам прообразував принесенням овна і Ісаака».

Блаженний Феофілакт Болгарський дотримується тієї ж думки: «передбачивши донині хреста, як день всесвітнього спасіння, Авраам зрадів».

Велика любов до Бога зробила Авраама причасником таємниці, про яку не знали навіть ангели.

Тлумачна Біблія Лопухіна: «В Ісакові він уже побачив майбутнього Месію-Христа».

Отже, згідно з цим тлумаченням, в день жертвопринесення Ісаака Авраам сподобився побачити таємницю голгофських страждань Спасителя. Велика любов до Бога зробила Авраама причасником таємниці, про яку не знали навіть ангели.

Тлумачі бачать в цій історії безліч месіанських пророцтв-прообразів. Христос підкоряється Отцю так, як Ісаак підкоряється Аврааму. Христос несе древо хресне, Ісаак – дрова. Триденну подорож Авраама і Ісаака – три дня у гробі Христа. Овен зав'яз рогами в гущавині і принесений в жертву – теж прообраз Христа. Гора жертвопринесення Авраама і Голгофська гора – на думку багатьох, одне і те ж місце.

*   *   *

Отже, варто дізнатися і запам'ятати про Авраама принаймні дві речі.

Перше: «благословення Авраамове» є отримання нами Святого Духа в Церкві.

Друге: під час жертвопринесення, скоєного Авраамом над його сином Ісааком, Авраам задовго до всіх пророків побачив таємницю Голгофи. І це бачення робить його дійсно унікальною людиною в історії світу.

У день пам'яті Авраама варто взяти в руки книгу Буття, і освіжити в пам'яті історію Авраама. Добре буде також розгорнути послання апостола Павла до Галатів, особливо 3 і 4 глави. Письмо – це завжди радість і втіха. А також і нагадування про тих людей, яких хвалив Сам Христос, і вірі яких варто наслідувати.

Теги: Біблія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Опитування

Чи може православний відзначати Івана Купала?
ні, православні в цей день святкують Різдво Іоанна Предтечі
79%
так, повеселитися, стрибнути через багаття - що тут поганого?
0%
поклоніння демонам і християнство несумісні
21%
Усього опитано: 33

Архів

Система Orphus